Стародавня перлина Рідної землі

On 17.03.2010 by admin

Борисоглібський собор та Колегіум
Борисоглібський собор та Колегіум

Те що Чернігів є одним з найстаріших міст України (поряд з Балаклавою чи Києвом), заперечень не викликає. Більше того, як і у випадку з Києвом, його поважний вік (офіційно – то 1300 років) може бути значно заниженим. Згадати би хоча місто Сірим з Птолемеївської мапи. Розмістив його стародавній вчений саме на місці нинішнього Чернігова.

Троїцький собор Катерининська церква
Троїцький собор Катерининська церква

Певно як і будь-яке стародавнє місто Чернігів містить в своїй історії більше загадок, аніж відомих фактів. Невідомо ким він заснований і кому зобов’язаний своєю назвою.

центр міста Червона площа
центр міста Червона площа

Екскурсоводи розказують про князя Чорного, начебто похованого у старовинному кургані, іменованим Чорною могилою, що знаходиться в майже сучасному центрі міста. Історики спростовують цю легенду, посилаючись на дані археологічних досліджень захоронення (за знайденими візантійськими монетами, датованими Х століттям, коли вже Чернігів був відомим).

вид з Болдиних гір обласний театр
вид з Болдиних гір обласний театр
будинок в центрі обласна державна адміністрація
будинок в центрі обласна державна адміністрація

Я звичайно не історик, але керуючись логікою можу сказати одне – ці факти зовсім не спростовують легенду про назву, а лише свідчать, що в Чорній могилі поховано не засновника міста. Є й інші версії походження назви. Наприклад Чорний гай, що оточував дерев’яні стіни старого городища, чи якийсь добродій на ймення Чернега…

на валах Дитинця
на валах Дитинця

Кручі Болдиних гір зі стрункими дзвіницями соборів і виблискуючим на сонці золотом куполів відкриваються у всій своїй красі ще з протилежного берега Десни при в’їзді з боку Києва. Міст через Десну, рівна як струна дорога, що впирається на горизонті в один з храмів. Під’їжджаємо ближче. Білосніжні стіни церкви, яскравий блиск золота…

одна з центральних вулиць будинок в центрі
одна з центральних вулиць будинок в центрі

Виходжу з маршрутки у сучасному центрі. Цікава вежа, що виявилася старим приміщенням пожежної охорони, червона будівля з вензельним надписом на фасаді «Институт физических методов лечения им.Воровского» (нині банальна поліклініка). Обидві будівлі між іншим пам’ятки архітектури.

каланча поліклініка
каланча і… … поліклініка

Повертаюся назад до круч над Десною центральною вулицею. Величезний відкритий простір Красної площі вкритий льодом, далі – Алея героїв з кучугурами снігу. Пересуватися важко, попередні дні активно тануло і несподіваний мороз перетворив усе в скло. Навіть сніг, вкритий міцним настом став ковзанкою. Алея героїв – такий собі бульвар, що сполучає Красну площу з Катерининською церквою.

Червона площа з Алеї героїв
Червона площа з Алеї героїв

Погруддя героїв – ватажків Червоної армії часів громадянської. Майже у всіх однаковий рік смерті (1937-38). Совєтская Родіна відплатила сповна…
Зліва від алеї ще один пам’ятник архітектури – Будинок Миколаївського єпархіального братства, нині обласна філармонія.

обласна філармонія пам'ятник невідомому солдату
обласна філармонія пам’ятник невідомому солдату

Ось нарешті на високій кручі і Катерининська церква. Збудована у 1715 році на місці старого храму ХІІ ст. на честь штурму турецької фортеці Азов. У церкві зараз міститься музей народно-декоративних мистецтв.

Катерининська церква Катерининська церква вид з Валу
Катерининська церква вид з Валу

Зліва від Катерининської церкви знаходиться Вал – колишній чернігівський Дитинець – тут були оборонні укріплення VII-XII століть, княжий терем, боярські будинки. Зараз тут парк з алеєю вздовж якої встановлені гармати XVII- XVIII століть.

Вал Спаський собор
Вал Спаський собор

Тут саме серце стародавнього міста, концентрація найдревніших пам’яток і найбільших загадок. Дитинець ховає під собою велику кількість недосліджених підземних споруд, таємних ходів, княжих поховань та навіть церков. На них натикалися не раз при нових будівництвах, але дослідити руки так і не дійшли.

пам'ятник Шевченку на Валі
пам’ятник Шевченку на Валі

Зрештою глибокий провал однієї з таких підземних будов просто… засипали будівельним сміттям. Не можна сказати, що Чернігову відверто не пощастило. Його територію оголошено історико-культурним заповідником, це Мекка для археологів. Такому би позаздрило не одне українське місто чи село. Але вказаний факт вандалізму до історико-культурної спадщини теж нажаль непоодинокий.

фрагмент Спаського собору вид з Валу на Єлецький монастир
фрагмент Спаського собору, очищенний від тинку кавалок стіни зі старою кладкою і вид з Валу на Єлецький монастир

Самий типовий приклад – будівництво нового річкового вокзалу на недослідженому фундаменті будинку XII століття (ймовірніше за все невідомої церкви). Фундамент швиденько забудували, не пустивши туди археологів, шар ґрунту, насичений археологічним матеріалом, викинули в Десну. Інший приклад – при будівництві пішохідного мосту будівельники знайшли кам’яні гробниці – залишки поховань знаті. Гробниці разом з кістками було скинуто в Десну.
Малолітніх придурків, які пишуть нецензурщину на надгробках у нас притягують до відповідальності за вандалізм. Тут же – жодного звуку. Лишається сподіватися на те, що Там згадається…

горезвісний річковий вокзал будівля Історичного музею
горезвісний річковий вокзал будівля Історичного музею

Основними архітектурними принадами Дитинця є Спаський (Спасо-Преображенський) собор 30-х років ХІ ст., Борисоглібський собор ХІІ ст. і приміщення Колегіуму XVIII ст.

Спаський собор Борисоглібський собор
Спаський собор Борисоглібський собор

До речі Спаський собор є найдавнішим з тих, що збереглися на Руси. Закладено його було першим відомим по-імені чернігівським князем Мстиславом Володимировичем – сином того самого Володимира Хрестителя. В ньому було влаштовано усипальницю чернігівських князів, починаючи з самого Мстислава. Саму усипальницю знайшли випадково, коли під час реконструкції у XVIII ст. впала балка і пробила підлогу храму. На жаль підземелля під собором так достеменно і не вивчені досі.

з експозиції музею саркофаг князів з експозиції музею омфалій
з експозиції музею саркофаг князів та омфалій

Собор нині діючий. Він звісно не дійшов до нас у первозданному вигляді. Адже на протязі віків декілька раз змінював свій вигляд, про що можна дізнатися, ознайомившись з експозицією музею у сусідньому Борисоглібському соборі.
Борисоглібський собор було закладено іншим чернігівським князем нині канонізованим православною церквою – Давидом Святославовичем у 1123 році. Собор теж перебудовувався, спочатку під домініканський костел, потім знову під православну церкву. Під час другої світової був зруйнований та згодом відновлений у первісному вигляді. З 1972 року тут музей архiтектурно-iсторичного заповідника.

з експозиції музею камінь порталу собору з експозиції музею плита з текстом про заснування храму Борисоглабський собор
з експозиції камінь потралу собору та плита з текстом про заснування храму Борисоглібський собор

Поряд з собором – приміщення Чернігівського колегіуму, яке теж нагадує церкву. Власне, то раніше і була трапезна церква Борисоглібського монастиря. Тепер тут розміщується адміністрація заповідника «Чернігів древній» і декілька музеїв.

Колегіум
Колегіум

На Дитинці також розміщений так званий «Будинок Мазепи». З цим будинком пов’язана легенда про величезні скарби, які гетьман заховав десь тут, та привид дружини МИазепи Марії Кочубеївни, що й досі блукає коридорами колишньої військової канцелярії та охороняє той скарб.

будинок Мазепи на Валу
будинок Мазепи

Повертаюся до Катерининської церкви і попри неї йду до в напрямку зелених куполів, що височіють на сусідньому пагорбі. То Єлецький монастир. Успенський собор цього монастиря своїм віком не поступається сусідам з Дитинця (ХІІ століття).

Єлецький монастир
Єлецький монастир

Дзвіниця монастиря значно молодша – їй «всього» якихось 330 років :). Крім того до монастирського комплексу входять келії ХVI-XVII ст., Петропавлівська церква XVII ст., та єдина дерев’яна споруда козацьких часів – будинок Феодосія Углицького XVII ст.

Успенський собор Єлецього монастиря дзвіниця Єлецього монастиря
Успенський собор та дзвіниця Єлецього монастиря

Кажуть, під монастирем теж є нерозвідані підземелля, однак їх будівництво пов’язують зі значно пізнішими часами, ніж будівництво Успенського собору. Поряд з монастирем – та сама Чорна могила, про яку йшлося вище.

на подвір'ї Єлецького монастиря
на подвір’ї Єлецького монастиря

Від монастиря спускаюся вниз до вул.Толстого. Невеличка прогулянка повз цікаву дерев’яну архітектуру української півночі і виходжу до підніжжя Болдиної гори.

на вуличках старого Чернігова на вуличках старого Чернігова
на вуличках старого Чернігова

Меморіал слави, підйом довгими сходами на пагорб повз щасливих молодят і веселого балагану весілля…

монументи на Болдиних горах монументи на Болдиних горах
монументи на Болдиних горах

За монументом – знову дух історії. Два кургани. Може б і не звернув особливої уваги, так собі – ще гірки де бавляться діти, ковзаючи по заледенілому снігу, аби не меморіальні дошки. Курган Гульбище. Той самий, де археологи розкопали стародавнє захоронення воїна-велетня. Подейкують, що то могила самого Іллі Муромця. Адже народившись у далекому Муромі (який до речі також входив до складу Чернігівського князівства, в часи коли Суздаль та Володимир були глухою провінцією, а на місці Москви було болото), Ілля всі свої билинні подвиги здійснював саме в Чернігівському краї. Чи жив насправді Ілля Муромець, чи він просто вигаданий казковий персонаж, не важливо. Цілком ймовірно, що саме тут на Гульбищі похований прототип відомого героя.
Йду далі парком, в якому ще зустрічаються реліктові дуби (сама назва Болдина гора походить від давньослов’янського «болд» – дуб), повз альтанку над кручею, могили відомих літераторів – М.Коцюбинського, О.Марковича…

курган Гульбище альтанка на Болдиних горах
курган Гульбище альтанка на Болдиних горах

І ось вона – головна родзинка міста – Іллінська церква XII ст. з комплексом Антонієвих печер. Не побувати тут, значить не бути у Чернігові взагалі.
Сама наземна церква, хоча і датується XII ст., свій нинішній вигляд отримала при відбудові зруйнованої церкви стародавнього Богородичного монастиря у XVII ст. Відбудова проводилася коштом козацького полковника війська Б.Хмельницького Степана Подобайла.

Іллінська церква наземна Іллінська церква підземна
Іллінська церква наземна і… … підземна

Але саме цікаве тут – все ж печери. Подібні до Києво-Печерських вони були закладені засновником Київської Лаври Антонієм Печерським, що тікав від гніву Київського Великого князя Ізяслава, після підтриманого ним повстання 1068 року. Чернігівський князь Свтослав Ярославович прийняв втікача і доручив йому заснувати монастир, який би нічим не поступавс Києво-Печерському…
Вхід в підземні споруди… Спочатку зовсім не відчувається, що ти під землею. Просторі приміщення церков, широкі переходи від однієї до іншої. Аж от вузькі коридори, вирубані в товщі породи. Йду ними. Раптом втрачається відчуття простору… Чую далекі голоси, блукаю коридорами, коли нарешті знаходжу їх власників. Невеличка група з екскурсоводом. За екскурсію я не платив, але у вузьких коридорах діватися мені нікуди. «Доводиться» слухати :)

Антонієві печери Антонієві печери Антонієві печери
Антонієві печери

Ось він показує той самий кут біля церкви Миколи Святоши – за розповідями зосередження потужного енергетичного джерела. Ну так завжди, «працює» воно тільки зранку. Далі знову лабіринти коридорів, кістниця (захоронення кісток померлих монахів – стародавній звичай, який досі практикують на Афоні, тіло померлого спочатку закопують, а через декілька років викопують кістки і складають у спеціальному приміщенні). Захоронення тут всюди – під підлогою, у стінах. Непоодинокі свідчення причому і дуже поважних людей, археологів, що довго працювали тут, про бачених ними в коридорах привидів монахів, дивного туману, свічення…

Троїцький монастир
Троїцький монастир

За Іллінською церквою на сусідньому пагорбі Болдиних гір – ще одна архітектурна принада – Троїцький монастир XVII ст. зі стрункою вежею-дзвіницею і красенем-храмом.

Собор Троїцького монастиря Дзвіниця Троїцького монастиря
Собор і дзвіниця Троїцького монастиря

На дзвіницю можна піднятися і побачити місто з висоти пташиного лету, чим я, звичайно ж, залюбки скористався.

на дзвіниці Троїцького монастиря на дзвіниці Троїцького монастиря
на дзвіниці Троїцького монастиря
вид на середмісття із дзвіниці Троїцького монастиря вид на Десну із дзвіниці Троїцького монастиря
вид на середмісття та Десну із дзвіниці Троїцького монастиря
трапезна Троїцького монастиря каплички на території Троїцького монастиря
трапезна та каплички на території Троїцького монастиря

Повертаюся в центр. Неподалік Красної площі за театром – ще один пам’ятник давнини – П’ятницька церква XII ст. (щоправда відбудована у новітню епоху у гіпотетичному первісному вигляді, позаяк значно перебудовану і спотворену попередницю зруйнував вогонь 2-ї світової…). Ще далі – пам’ятник Богдану Хмельницькому, який повернений до церкви… задом. Невже обличчям до Москви?

П'ятницька церква пам'ятник Хмельницькому
П’ятницька церква пам’ятник Хмельницькому

Не встиг відвідати ще деякі пам’ятки архітектури, як то більш пізніші церкви Михайла та Федора, Казанську і т.ін. Не бачив цікавого приміщення залізничного вокзалу.
Проте місто лишає по собі дуже приємний спогади, сюди хочеться повертатися ще…

і знову Червона площа
і знову Червона площа


Переглянути Чернігів на мапі більшого розміру

  • http://sashykn.livejournal.com Sashyk

    А ще в Чернігові був (може і зараз є) завод, де робили чи не кращі з гітар, які випускали в колишньому СРСР…

    • http://haidamac.org.ua admin

      та, в Чернігові багато ще чого є :)
      На рахунок гітар – знаю :)

      • http://sashykn.livejournal.com Sashyk

        Може я колись до вас доберусь. Роздражнив.
        А гітара чернігівська в мене на стіні висить. Спершу колись була львівска, але гірші вони. А та досі є. Вже десь років 20 – страшно уявити!

    • http://ukietalks.com/Blog Станіслав

      Ну гітара чернігівська була і у мене :) ще батьківська, поки не розтрощив. А от таих фоток класних у мене немає. Був у Чергігові проїздом давно вже, памятаю, що сподобалося, а деталей не запамятав. Хочу там колись побувати anyway.

  • http://geoclub-ua.blogspot.com/ Роман Корнилюк

    Гарне місто!

  • Катюша Красницкая

    яке багатюще на історичні пам’ятки місто!! і взимку особливо класно виглядає (чи може то просто чудові фотографії:))

  • Випадкові статті

  • Популярні статті

    • 6247
      Трипільські зорі – 2010

      На третій рік свого існування благодійний етнофестиваль “Трипільскі зорі” (м.Черкаси) дещо змінив...

    • 1045_fi
      КриЖталь 2011

      В Черкасах відкрився 4-й фестиваль крижаної скульптури “КриЖталь”

  • Фото з галереї

    Боргунд Рось біля Бороданів Хуст 8000