 |
||
 |
 |
 |
Село Кохавина (Кохавино, Кохавине) неможливо віднайти на сучасних мапах. Ще в радянський період його, яке колись величали не інакше як Галицьким Лурдом, приєднали до сусіднього селища Гніздичів Жидачівського району, що на Львівщині.
Continue reading Кохавина – провінційна тиша Галицького Лурду…
Якщо подорожувати зі Львова на південь через Старе Село, Бібрку до П’ятничан, чи й далі – до Рогатина та Франківська, на трасі трапиться невелике село Соколівка. Його можна впізнати легко по стрімкому шпилю покинутого костелу. Власне до нього ми і попрямуємо.
Урмань – невелике село Бережанського району, Тернопілля.
Село передусім відоме своїм дерев’яним Петропавлівським храмом, пам’яткою архутектури, збудованим 1688 року на Прикарпатті, і згодом перевезеним в Урмань.
Але не архітектурою єдиною… Величезний став на р.Золота Липа, м’які похилі пагорби створюють тут надзвичайні пейзажі.
І хоча село лежить поодаль від масових туристичних шляхів, а транспортний зв’язок з районним центром не вельми регулярний, все ж, якщо ви мандруєте до Бережан, радив би завітати й сюди :)
Я ж йшов сюди пішки кілометри з 4 через мальовничі горби з Біще
Біще. Село Бережанського району Тернопільської обл.
Головна визначна архітектурна пам’ятка – руїни костелу Успіння Діви Марії оборонного типу. Імовірно побудований в 16-17 ст., офіційна дата (з Державного реєстру національної культурної спадщини) – 1644 р. Хоча деякі джерела відсовують дату будівництва значно раніше – в 14 в., що зважаючи на готичний стиль споруди, зовсім не видається такий вже й неймовірним. Інша справа, що католицизм на цих землях став поширюватися трохи пізніше.
Їх залишилося зовсім небагато. Частину спалено ще під час війни, інші просто покинуті напризволяще, коли з них вибралися колгоспні комори чи інші підсобні приміщення, влаштовані тут, коли в середині 40-х пішли ті, хто хотів би ними опікуватися.
Сьогодні мова піде про одну із ще доживших до наших днів досить рідкісних пам’яток – дерев’яних костелів. Хоча в даному разі мова може йти радше про костелик, або як у нас часто називають такі споруди – “каплицю для поляків”.
Кам’янка-Бузька. майже центр
Львівська Кам’янщина особливо не може похвалитися надлишком уваги з боку туристів, залишаючись у тіні більш іменитих атракцій на кшталт Олеська, Підгірців чи того ж Підкаменя. Втім, мандруючи до вищезгаданих іменитостей, не зайве було би зазирнути і сюди, тим паче гак не такий вже й великий. Окрім того, пропонований маршрут, гадаю, буде також цікавий всім, хто іменитості вже бачив, але все ще питає, де би можна проїхатися за вихідний день навколо Львова. Маєте власне авто? Вирушайте зі Львова київською трасою – далі поворот на Радехів. Не проблема проїхатися також громадським транспортом – з автостанції №2 (по вул.Б.Хмельницького) – маршрутки курсують як дурні.
