Черкащина

Мошни. Частина 1. “Готична” перлина Подніпров’я

Posted on грудня 20, 2011 at 11:24 am

Преображенська церква в Мошнах

Мальовниче село (а колись місто з магдебурзьким правом) Мошни лежить при трасі Черкаси-Канів в 30 км від обласного центру. Унікальний рельєф місцевості де розкинулося село – рівнинна, почасти заболочена долина річок Вільшанки та Мошни різко змінюється гірським (до 202 м) довгим кряжем – Мошногорами – саме тут зупинив свій рух льодовик в останній льодовиковий період. Саме в Мошногорах у 19 ст. тодішні власники цих земель Воронцови наказали закласти великий парк в англійському стилі, прикрасити його альтанками, ротондами, високою вежею Святослава, а біля гірського підніжжя – розкішний палац та навіть звіринець, з іншого боку кряжу – комплекс Мошногірського Вознесенського монастиря. Але буремне 20-те сторіччя з його революціями та війнами не пощадили ані палацу, ані монастир, ані вежу з ротондами. Від колишньої величі залишився лиш Софійчин стовп – поставлений за наказом графа на місці, де його дочка Софійка впала з коня та мало не загинула. Парк здичавів, перетворившись скорше на ліс з єдиною алеєю – теренкуром місцевого санаторію.

Continue reading Мошни. Частина 1. “Готична” перлина Подніпров’я…

Кам’янка. На скелястих берегах Тясмину

Posted on жовтня 18, 2011 at 9:34 pm

Містечку Кам’янка, що на Черкащині, пощастило. Ще за радянських часів Кам’янка завдяки Пушкіну, декабристам та Чайковському була знана і вирізнялася з поміж знеособлених радянською стандартизацією численних райцентрів центральної України.

Continue reading Кам’янка. На скелястих берегах Тясмину…

Тальне. Подорож до верболозної долини

Posted on вересня 15, 2011 at 10:27 am

Точної дати заснування містечка Тальне, нині – це районний центр на Черкащині, ніхто не знає. Перша писемна згадка стосується 1649 року. Тоді козаки Тального приписувалися до Романівської сотні Уманського полку. Хоча припускають, що існувало ще воно за княжої доби під назвою Куниль. Саме тією Куниллю, яка згадується у Іпатіївському літописі, 1150 року їхав князь Ізяслав Мстиславович. На користь цієї версії свідчать археологічні знахідки на території Тального, які датуються 12-14 ст.

Continue reading Тальне. Подорож до верболозної долини…

Чорна Книга дерев’яних храмів. Думанці

Posted on березня 15, 2011 at 5:13 pm

Замість епіграфа:
“Думанці. Черкаський р-н. Дерев’яна церква св. Миколи (1789, залишки розпису XIX ст.). Поряд – дерев’яний вітряк”
(Мальовнича Україна. Центральна Україна. – К.:Ваклер, 2008. – с.176)

Про них ще досі пишуть в путівниках… Однак поспішати відвідати ці архітектурні пам’ятки вже не слід. Ви потрапите на згарище.
Цим постом ми започатковуємо “Чорну Книгу дерев’яних храмів”. Про те, що не зуміли зберегти…

Continue reading Чорна Книга дерев’яних храмів. Думанці…

Леськове. Через два роки після “заборонених атракцій”

Posted on травня 26, 2010 at 9:08 pm

палац Даховських у Леськовому

Два роки назад, коли тільки відкрилася завіса над втаємниченою пам’яткою – палацом Даховських у Леськовому, що в Монастирищенському районі на Черкащині – після свого першого візиту туди я написав “Леськівське диво” або принади заборонених атракцій.
Пам’ятаються ті відчуття якоїсь втаємниченості аж до містичності, роздуті певно із труднощів доступу до “замку” та заборони фотографувати.
Через два роки я знову повернувся сюди. Наче нічого не змінилося. Такий само колючий дріт по периметру огорожі, охорона на воротах…
Одначе щось таки змінилося. Охоронець не пішов за нами по слідах, не контролював де ми ходимо (і чи не залізли бува за опломбовані двері та загратовані вікна). Жодної заборони на фотографування. Якась компанія, що влаштувала пікнік біля флігелю… Та й об’єкт взагалі став доступний для організованих екскурсій.
А головне – змінилося відчуття. Наче не лишилося жодних таємниць… Лиш жаль за цією помираючою пам’яткою. Тріщина на фасаді через усі поверхи стає все загрозливішою, є ризик обрушення перекриттів, всередині зогнила підлога, сирі стіни, сміття і запах медикаментів. А ще нестерпний холод… Холод і у цілком матеріальному, але і у надприродно-потойбічному сенсі.
Мені здалося, що ночами тут таки мають бродити привиди. Привиди скалічених війною солдатських душ, адже тут був не просто санаторій – а божевільня…
А саме творіння Даховських, виявившись заручником військових бюрократів, здається вже не потрібне нікому. Військові за звичкою ще охороняють щось, ще наче як дають дозволи на відвідини, але видається, самі не знають, що з тим всім робити. Нещодавно знову промайнула інформація, що палац та парк переданий на баланс Монастирищенської райради. Чи дасть райрада йому раду?
Тому все ж поспішайте бачити те, що ще можна бачити.

Далі фото палацу та парку Даховських, і трохи історії
Continue reading Леськове. Через два роки після “заборонених атракцій”…

Файне місто Сміла

Posted on березня 29, 2010 at 11:20 pm

Став у Смілі

Порівнювати третє за розміром (70 тис.мешканців) місто Черкащини з Тернополем, звичайно ж важко. Але декілька спільностей вони таки мають. Сміла була заснована практично одночасно з Тернополем – всього на 2 роки пізніше (у 1542), хоча рік заснування тут звісно не важить, ні в кого те не викликатиме жодних асоціацій. Головна ж подібність – величезний став практично у центрі міста. На необізнаного туриста як у Тернополі, так і у Смілі то справляє враження. Має Сміла і свою церкву над ставом, хоча і значно новішу аніж Надставнинська. Але про неї згодом. В іншому Сміла, яка як місто офіційно налічує свого віку менше століття, мало чим схожа на «Файне місто».
В цілому Сміла рідко у кого асоціюється з туризмом, хіба тільки проїздять повз неї мандрівники, прямуючи до сусідньої Кам’янки. Втім таке ставлення до туристичного потенціалу Сміли багато в чому є хибним.

Continue reading Файне місто Сміла…

“Леськівське диво” або принади заборонених атракцій

Posted on лютого 22, 2010 at 5:27 pm

В них розміщували тюрми і психушки, військові частини і тублікарні, в багатьох з них ці заклади і понині. З одного боку пам’ятки в чомусь завдячують своєму збереженню до наших часів під час боротьби зі «старьйом» та просто байдужого приречення на самотнє помирання. Але ж вони і зубожіють, відданні в підпорядкування установам, що самі ледве зводять кінці з кінцями, де там вже віднайти кошти бодай на підтримуючий ремонт…
З одного боку вони мають господаря, їх охороняють, за ними якось доглядають, з іншого – часто недоступні і втаємничені – вони втрачають шанс на відродження…

Сьогодні поговоримо про одну з таких, в якій з вищеперелічених «рятівників» не розміщувалася тільки тюрма. Вона досі є малознаною, лежить вдалині від туристичних шляхів, закинута і, здається, майже зовсім забута… Та разом з тим заборонена для відвідувачів і вкрита таким шаром таємниць, що це лише підігріває народження часто нездорових версій щодо її нинішнього призначення і перспектив…

Цій атракції (якщо можна так сказати про пам’ятку, до якої доступ закрито) можна сказати все ж пощастило. У буремні післяреволюційні її не спіткала доля інших палаців та маєтностей, як то наприклад маєток Воронцових в Мошногорах чи Давидових у Вербівці (та й десятки інших на самій лише Черкащині). Кажуть, що її не дозволили зруйнувати саме місцеві мешканці (а може просто не зруйнували і не розтягли, як то було з іншими) з поваги до колишніх господарів.

Отже, сьогодні ми говоримо про палац Даховських в с.Леськове, що в кількох кілометрах на схід від м.Монастирище, Черкащина.

Continue reading “Леськівське диво” або принади заборонених атракцій…

Лебедівка. Про “Лебедине озеро”, масонів, а надто архітектуру

Posted on лютого 9, 2010 at 10:13 am

Церква-ротонда Олександри

Маленьке село Лебедівка Кам’янського району Черкащини заховалося серед мальовничих пагорбів Придніпровської височини подалі від перевантажених трас та метушливих шляхів. В це село я йшов пішки 5 км від сусідньої Вербівки, йшов не дарма, адже знав, що тут є одна з архітектурних цікавинок Черкащини – церква-ротонда св.Олександри.

Continue reading Лебедівка. Про “Лебедине озеро”, масонів, а надто архітектуру…

Добра

Posted on січня 28, 2010 at 5:48 pm

Наступний після Рогів і Поташу і останній пункт на нашому маршруті – село Добра.
Розміщене воно неподалік траси Е95 Київ-Одеса

Continue reading Добра…

Роги

Posted on січня 28, 2010 at 5:00 pm

церква Івана Богослова в Рогах
церква Івана Богослова в Рогах

Далі в Іваньці вказівників не буде, тому на розвилках тримайтеся правої сторони. Інакше ну дуже поганою дорогою потрапите в мальовниче, але тим лиш і цікаве село Юрпіль. Але хай вас не тішить, що права дорога не на глухий Юрпіль, а на сусідній районний центр – вона така само хрінова – нерівна бруківка яку за сухої погоди краще об’їздити паралельними грунтівками. За кілька кілометрів у лісі вам трапиться кавалок дороги з новеньким асфальтовим покриттям – не надто тіштеся і розганяйтеся – так буде не завжди, скоро знову бруківка. Я довго думав, навіщо там серед глухого лісу це нове покриття яке знову ж продовжується поганою дорогою, потім зрозумів – на тому кавалку дороги не було зовсім.
Але зрештою наші митарства закінчуються, ми виїздимо на трасу Тальне – Маньківка невдовзі за селом Шалаське.

Continue reading Роги…

Top

Надежное оружие Hatsan