 |
||
 |
 |
 |
Церква св.апостолів Петра і Павла
На вулиці Стрийській, практично на розі з вул.Мазепи стоїть колишній Василіянський монастир св.Петра та Павла. Заснований він був у 1775 р. за згодою австрійської імператриці Марії-Терези.
Новий монастир об’єднав раніше ліквідовані довколішні Лішнянський, Дережицький та інші. У 1775-1777 році на передмісті Загороди і Війтова гора збудовано дерев’яні церкву і келії. Їх знищила пожежа 1825 р.
Continue reading Дрогобич – частина 3 (костельно-монастирська)…
церква Воздвиження Чесного Хреста
Храм Святого Юра – не єдина дерев’яна церква Дрогобича. Зовсім поряд у якихось хвилинах ходи від Святого Юра попри жупу побачимо іншу перлину українського дерев’яного церковного зодчества – церкву Воздвиження Чесного Хреста. Розміщена вона у передмісті Зваричі на однойменній (тобто Зварицькій) вулиці.
Continue reading Дрогобич – частина 2 (дерев’яно-зодчеська) продовження…
Цілком заслужено перлиною українського дерев’яного церковного будівництва вважають дрогобицький храм св.Юра.
Видатний український мистецтвознавець Григорій Логвин охарактеризував храм святого Юра композицією де “архитектура, иконостас и росписи создают торжественную архитектурно-художественную симфонию”
Continue reading Дрогобич – частина 2 (дерев’яно-зодчеська) Святий Юр…
Одне з найстаріших міст України, значний промисловий центр не тільки новітнього, але і всіх минулих періодів у своїй історії… Це місто викликає у мене дещо змішані почуття. Його аж ніяк не можна назвати ані затишним, ані охайним, з іншого – в ньому є стільки цікавого і непересічного. Мене вбиває той постійний базар, який з середніх віків вдалося потіснити з центральної площі Ринок лише у сусідні бічні вулиці, той побитий асфальт і пусті вікна-зіниці помираючого велетня – хоральної синагоги. В чомусь він подібний на Львів, в решті – абсолютно не подібний. Але я люблю його не за цю подібність, та й не за неподібність. У нього є свій шарм непересічного галицького міста.
Continue reading Дрогобич – частина 1 (історично-господарська)…
