Їх залишилося зовсім небагато. Частину спалено ще під час війни, інші просто покинуті напризволяще, коли з них вибралися колгоспні комори чи інші підсобні приміщення, влаштовані тут, коли в середині 40-х пішли ті, хто хотів би ними опікуватися.
Сьогодні мова піде про одну із ще доживших до наших днів досить рідкісних пам’яток - дерев’яних костелів. Хоча в даному разі мова може йти радше про костелик, або як у нас часто називають такі споруди - “каплицю для поляків”.
