церкви

Ужгород маловідомий. Забутий Ян

Posted on травня 15, 2012 at 10:39 pm

Традиційну рубрику “Львів непопсовий”, що стала вже популярною у наших читачів, давно вже хотів доповнити чимось подібним по інших, також популярних серед туристів місцях. Про Ужгород вже якось велася мова на сторінках Via est Vita, але якщо про Турула знають не всі, то принаймні цю інформацію можна вичитати в путівниках та інеті. Більше того, якщо його походження і маловідоме, відвідувачі найзахіднішого обласного центру мали змогу його бачити, позаяк Ужгородський замок – одна з головних атракцій обласного центру Закарпаття.
Сьогодні ж я хотів би розказати про атракцію не те що маловідому, а практично невідому широкому загалу, і трохи (сподіваюся в наступних розповідях буде більше) про такий же маловідомий туристам район Ужгорода, як Радванка. Інформацію про даний об’єкт довелося збирати по крихтам (іноді досить протирічним). Зрештою ясної та цілісної картини походження того об’єкту так і не склалося. Тому буду вдячний за будь-яку додаткову інформацію, яку можуть надати мої читачі.

Continue reading Ужгород маловідомий. Забутий Ян…

Львів непопсовий. Монастир Св.Онуфрія

Posted on квітня 2, 2012 at 5:37 pm

В продовження серії “Львів непопсовий”.
Після панорам Старого Знесіння перший по справжньому міський львівський пейзаж, який може вихопити подорожуючий будь-яким потягом, що прибуває до столиці Галичини зі сходу чи півночі зі свого вагонного вікна – то вулиця Богдана Хмельницького, яку поїзд переїздить мало чи не по старій бруківці, а на вулиці – невисока квадратна в плані під шатровим верхом дзвіниця. Щоправда – краєвид той миттєвий, ледве встигаєш зауважити, далі потяг заїздить майже чи не в двори до старих львівських кам’яниць, а далі, показавши висотку готелю “Власта”, стадіон СКА та дивну будівлю колишнього Будинку інвалідів, ховається знову серед крутосхилих пагорбів, щоби випірнути з них вже десь в районі Двірця. Але мова зараз не про них.
Сьогодні про ту вежу на вул.Хмельницького, погляду на яку з-за вагонного вікна я чекаю щоразу, приїжджаючи до Львова.

Continue reading Львів непопсовий. Монастир Св.Онуфрія…

Львів непопсовий. Параскеви П’ятниці

Posted on лютого 13, 2012 at 4:30 pm

Район Підзамче – колишнього передмістя княжого Львова – розкинувся з північного боку Високого Замку. Домінатною Підзамче як і раніше, так і нині залишається церква Св. Параскеви П’ятниці.

Continue reading Львів непопсовий. Параскеви П’ятниці…

Мошни. Частина 1. “Готична” перлина Подніпров’я

Posted on грудня 20, 2011 at 11:24 am

Преображенська церква в Мошнах

Мальовниче село (а колись місто з магдебурзьким правом) Мошни лежить при трасі Черкаси-Канів в 30 км від обласного центру. Унікальний рельєф місцевості де розкинулося село – рівнинна, почасти заболочена долина річок Вільшанки та Мошни різко змінюється гірським (до 202 м) довгим кряжем – Мошногорами – саме тут зупинив свій рух льодовик в останній льодовиковий період. Саме в Мошногорах у 19 ст. тодішні власники цих земель Воронцови наказали закласти великий парк в англійському стилі, прикрасити його альтанками, ротондами, високою вежею Святослава, а біля гірського підніжжя – розкішний палац та навіть звіринець, з іншого боку кряжу – комплекс Мошногірського Вознесенського монастиря. Але буремне 20-те сторіччя з його революціями та війнами не пощадили ані палацу, ані монастир, ані вежу з ротондами. Від колишньої величі залишився лиш Софійчин стовп – поставлений за наказом графа на місці, де його дочка Софійка впала з коня та мало не загинула. Парк здичавів, перетворившись скорше на ліс з єдиною алеєю – теренкуром місцевого санаторію.

Continue reading Мошни. Частина 1. “Готична” перлина Подніпров’я…

Tourrettes-sur-Loup – Фіалкове село на берегах Вовчої річки

Posted on листопада 24, 2011 at 12:18 pm

Tourrettes-sur-Loup

Програму перебування на Côte d’Azur (Лазуровому узбережжі) варто розбавити бодай одноденною поїздкою подалі від чудових середземноморських пляжів та суєти Ніцци з Каннами в гори до так званих villages perchés («сіл на погорбі» – «сіл-фортець»)

Continue reading Tourrettes-sur-Loup – Фіалкове село на берегах Вовчої річки…

Руде Село

Posted on листопада 6, 2011 at 11:44 pm

Досить таки велике село у Володарському районі на Київщині наймовірніше отримало свою назву через річку Рудку чи кольору грунту. Відвідавши Руде Село в жовтні в розпалі золотої осені ми маємо власну версію походження назви, але вона навряд чи може видатися читачам серьозною :). В буд-якому разі розпочнемо з атракцій цього населеного пункту.

Continue reading Руде Село…

Тальне. Подорож до верболозної долини

Posted on вересня 15, 2011 at 10:27 am

Точної дати заснування містечка Тальне, нині – це районний центр на Черкащині, ніхто не знає. Перша писемна згадка стосується 1649 року. Тоді козаки Тального приписувалися до Романівської сотні Уманського полку. Хоча припускають, що існувало ще воно за княжої доби під назвою Куниль. Саме тією Куниллю, яка згадується у Іпатіївському літописі, 1150 року їхав князь Ізяслав Мстиславович. На користь цієї версії свідчать археологічні знахідки на території Тального, які датуються 12-14 ст.

Continue reading Тальне. Подорож до верболозної долини…

Іванівка

Posted on березня 10, 2011 at 11:39 pm

Якщо подрожувати з Києва дніпропетровською трасою до Кременчука, чи далі на південь, недалеко за широким гирлом Сули, що є кордоном Черкаської та Полтавської областей, радив би зробити невеличку зупинку в селі Іванівка Семенівського району. Знаходиться село трохи в стороні від траси, невдовзі після перетину межі Полтавської області важливо не пропустити лівий поворот на село Проценки, наступне за ним і буде Іванівкою.

Continue reading Іванівка…

Нижанковичі. Місто на кордоні

Posted on березня 9, 2011 at 1:30 pm

Ваклерівський путівник “Західна Україна” досить смачно описує глухий закуток Старосамбірщини – містечко Нижанковичі, що його дугою з трьох боків обступає українсько-польський кордон, а гарна траса на Перемишль переривається відсутністю прикордонного переходу. І тобі архаїчна церква 16 ст. з дерев’яною аркадою-галереєю, і костел 17 ст., і ратуша 19 ст…
То ж плануючи свою подорож Старосамбірським районом Львівщини улітку 2009 року, я вирішив завітати і сюди.
На жаль Нижанковичі зустріли мене сильною зливою, тому за якість фото прошу вибачення (фотографувати довелося просто з авта :).

Continue reading Нижанковичі. Місто на кордоні…

Eski Qirim – Частина 1. Солхат

Posted on вересня 22, 2010 at 3:13 pm

Руїни медресе біля мечеті Узбека
Руїни медресе біля мечеті Узбека

Місто, що дало назву цілій державі, яке колись іменували другим Багдадом, насьогодні налічує ледве 10 тис.осіб населення і не є навіть центром району. Одначе минулу славу ще можна побачити за рештками старого каміння…

Continue reading Eski Qirim – Частина 1. Солхат…

Top