 |
||
 |
 |
 |
Програму перебування на Côte d’Azur (Лазуровому узбережжі) варто розбавити бодай одноденною поїздкою подалі від чудових середземноморських пляжів та суєти Ніцци з Каннами в гори до так званих villages perchés («сіл на погорбі» – «сіл-фортець»)
Continue reading Tourrettes-sur-Loup – Фіалкове село на берегах Вовчої річки…
Одне з наймальовничіших місць України. І разом з тим, місце з трагічною долею, зазнавше сплюндрування та руїну від турків та татар, волохів та козаків, упівців та комуністів… Те плюндрування триває і нині від натовпів несвідомих туристів та інших сучасних “яничар”…
Микулинецький замок
Невеличке містечко Микулинці розкинулося серед мальовничих подільських пагорбів у Теребовлянському районі Тернопільщини за 20 км на південь від обласного центру.
Перша згадка про Микулин (історична назва Микулинців) зустрічається у “Повчанні” Володимира Мономаха у 1096р. То ж 1996 року Микулинці відсвяткували 900-річчя свого міста, завдяки чому з’явилося пиво “Микулин-900″. Через Микулин проходив торговельний шлях з Галича до Києва. В 11 ст. містечко входило до Теребовлянського удільного князівства. З 1595 року отримало магдебургське право.
Торгова марка “Микулинецьке” добре відома не дуже широкому, але дружному загалу – любителям пива. Так от, “Микулинецьке” варять тут (про завод “Опілля” в Тернополі ані слова :))
Невеличке містечко у Підволочиському районі Тернопільщини на шляху до Гусятина. Всього якихось 30 км від обласного центру. Добиратися немає жодних проблем, через містечко проходить траса на Гримайлів та Гусятин, маршрутки курсують дуже часто.
Місто виникло у 1564 році як прикордонна твердиня Речі Посполитої на р.Збруч і досить скоро отримало магдебурзьке право (1600 р.) .
 |
Старовинне волинське містечко, адміністративно зараз приналежне Рівненській області, що однак не заперечує його історичного волинського походження… Перші згадка про місто датується 1113 роком, тоді місто звали Коливань. Зараз про це нагадує лише вітраж на залізничному вокзалі…
Continue reading Клевань. Все що лишилося від маєтку Чарторийських…
 |
Це невеличке волинське містечко, яке згадувалося ще в Іпатіївському літописі, мало Магдебургське право, свого часу не поступалося Луцьку ні чисельністю населення, ні економічним розвитком, варто відвідати, подорожуючи волинським краєм. Розміщено воно всього в 38 км від Луцька в Ківерецькому районі, в 6 км на південь від траси М08 (між Луцьком та Рівним) та 8 км від однойменної залізничної станції (див.мапу). Сюди зручно добиратися автобусом з Луцька (див. розклад) чи маршруткою з Рівного.
Про колишню велич цього волинського міста, яка нині має лише статус «смт», свідчать грізні залишки бастіонів замку, палац, що належав шляхетному роду Радзівіллів, величезний костел Св.Трійці…
Continue reading Олика. Вотчина Радзивіллів…
Загальновідомо, що в Гусятині гусей немає. Ну тобто майже немає, десь по ґаздах може трохи і назбирається. Але так щоби масово по вулицях ходили, то точно немає. Ну тобто раніше вони певно там були, недарма ж і герб Гусятина зображає трьох гусаків, що летять над міською брамою, але потім десь зникли… Але говоримо ми сьогодні не про Гусятин. Просто я знайшов, куди вони з міста над Збручем емігрували.
Continue reading Подорож в гусяче королівство…
