Буданів. Історія твердині-психушки

On 19.04.2012 by admin

З часу тієї поїздки вже минуло 5 років. За ті два надзвичайно погожі весняні дні я встиг об’їздили добрий шмат Тернопільщини. Звіти про деякі з відвіданих місць публікував раніше, як от про Микулинці, Скалат, Урмань, Біще… А от до старовинного містечка Буданова дійшло лиш зараз. Далі історія містечка та головна атракція, що залишилася нам у спадок – замок-кляштор.

вид на Замкову гору біля костелу

1549 року король Сігізмунд ІІ Август дозволив магнату Якубу Будзановському переіменувати належне Будзановським село Скомрось над Серетом в Будзанів. Але Будзановський з якихось причин вирішив закласти нове місто трохи північніше на лівому березі Серету. З того часу починається історія містечка, яке відразу ж отримало Магдебургське право, і початково звалося Злотня Будзановська.


радянський артефакт навпроти замку

Первісні укріплення міста на горі над долиною Серету були дерев’яними. Тому невдовзі (1575 р.) і не витримали набігів татар.
Тому нові власники цих земель Хородовські на початку 17 ст. зводять новий мурований замок. В плані замок був трапецевидний, що зумовлене клиновидною формою гори-мису, на якому він збудований. Стіни довжиною в 70 (північна та південна), 50 (східна) та 30 метрів (західна) по кутах були підсилені 4 наріжними круглими в плані вежами, дві з яких збереглися і понині.

на Замковій горі

Під час Хмельниччини замок двічі захоплювали повстанці у 1648 та 1651 роках, причому друге падіння замку (в облозі якого ймовірно брали участь і татари) спричинило його значне спустошення і запустіння. Відбудували його лиш через десятиліття.

1928 дня 11 листопада На вічну пам’ять до десятиліття воскресіння Польщі. Жителі міста Будзанова

Проте найбільше в історії замок прославився 1675 року героїчною обороною гарнізону під командуванням Томаша Лужецького під час польсько-турецької війни. І все ж замок турками було захоплено, а його героїчних оборонців, включаючи самого буданівського старосту Лужицького було страчено і поховано неподалік в місці, названому Погибницею.
Містечко було спалене, а сам замок зазнав значних руйнувань, після чого свою оборонну функцію він фактично втратив.

Будзанів, змінивши декілька власників, став відроджуватися у 18 ст. А нові власники Євстахій та Марія Потоцькі у 1765 році фінансують на місті поруйнованої західної стіни замку та двох наріжних веж будівництво костелу. Планування костелу незвичне, що зумовлене прибудовою його до старих замкових стін. Зокрема фасадна частина розміщена не з протилежної сторони вівтаря, а збоку, хоча і видвинута в крайній (північний) бік. Сам хзамок було передано у володіння католицькій церкві. Деякі з його будівель використовувалися в якості житла для священиків.

панорами Буданова з Замкової гори

1846 року з ініціативи Михала Кульчицького тут було засновано кляштор Сестер Милосердя. Для потреб кляштору зі східної сторони замку будуються нові приміщення. В кляшторі містився навчальний заклад і шпиталь.
Новий руйнувань замок-кляштор зазнав під час першої світової війни, більшість споруд кляштору і костел було сильно поруйновано. Відбудовували їх у 20-х роках, тоді ж і з’явилася пам’ятна табличка, що дивом збереглся донині на честь відродження Польщі.


долина Серету

Свою оборонну функцію замок зіграв ще раз, коли у 1944 р. тут укрилися жителі міста від нападу загону УПА.
В 1945 році назва на польський лад Будзанів трансформується у Буданів, а містечкоі стає простим селом, хоча і виконує функції райцентру до 1959 року, коли його приєднують до Теребовлянського району.

хрест на Погибниці

У 1950-х роках міцні фортечні стіни прматично прилаштовують під нагальні потреби нової влади – влаштовують тут обласну психлікарню. Будівлі кляштору і сам костел нещадно переплановуються під потреби нових власників. Психлікарня тут і понині, але костел відроджується.


вхід на подвір’я замку

Кажуть, що на територію можна потрапити без проблем. Не знаю як зараз, але 5 років того, я потикнувся всередину, але був зупинений охоронцем. Охоронець був дуже приязний, запитав, кого я хочу відвідати. Але коли дізнався, що я просто турист, попросив мене забратися, порадивши оглянути краще старі стіни ззовні периметру.

на подвір’ї старі фортечні мури

За ті 5 років, здається, так нічого і не змінилося. Дурка і досі там. Хіба от гарну скульптуру, що тоді у розібраному стані зберігалася на подвір’ї встановили перед костелом, а дахи вкрили новою металочерепицею ідіотського синього кольору. Нові фото замку можете бачити у Андрія Бондаренка

в центрі містечка

Вже коли я гуляв навколо, почув моторошні крики, які лунали десь з-за товстих стін . Вони лунали все голосніше, і голосніше, і так не схоже на спокійне божевілля Олики. Я йшов геть, ледь не біг подалі від тих криків, які вже, здавалося, належать не божевільним, а тій нещасній твердині…


Переглянути Буданів на карті більшого розміру