На питання, чому так багато людей в популярній останнім часом Долині нарцисів поблизу Хуста (1 травня – неначе ж і ранувато для цвітіння) – “невже цвітуть?”, малий хлопець, що пропонував нам купити за 5 гривень в’язку тих квітів, відповів “Їдуть, бо режиму не знають”.
![]() |
![]() |
Автівок, припаркованих біля входу з заповідник, справді було багато. Так само як і люду, рівно, який хотів побичити те диво природи, і який мав на тому бізнес – продати магнітик на холодильник чи склянку квасу, наприклад. В нережимний період (на той час розцвіло лиш 4% квітів) життя в долині кипіло.
Долина нарцисів (з Вікіпедії) – унікальний ботанічний об’єкт, в якому охороняється найбільший у Середній Європі осередок нарцису вузьколистого (Narcissus angustifolius). Цей середньоєвропейський високогірний вид поширений в Альпах, на Балканах i в Карпатах на висотах 1100—2060 м. Популяція в цьому рівнинному локалітеті збереглася з післяльодовикового періоду i має реліктовий характер. У 1980 р. нарцис вузьколистий занесено до Червоної книги України.
Заповідний масив розташований в урочищі Кіреші, за 4 км від м. Хуста Закарпатської області. З 1992 р. у складі Карпатського біосферного заповідника входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Вказана обставина (Червона книга, заповідник, і все таке) не дуже бентежить горе-туристів, які вважають своїм обов’язком всістися дупою в ті квіти, аби сфотографуватися на їх фоні (дарма, що квіти лиш поодинокі). Старого дідка-охоронця з гучномовцем не дуже-то й бояться. Та й за прим’яті дупою квіти наче і відповідальності жодної, лиш штраф 12 грн. за кожну зірвану квітку (теж дешевенько)
![]() |
![]() |
Маємо надію, що нині, коли ті нарциси мають вже квітнути на повну силу, “цінителі прекрасного” не знищать той унікальний куточок нашої Батьківщини