Белз. Архітектурна спадщина. Частина 3. Монастир сестер Домініканок

On 15.03.2009 by admin

Монастир засновано 1635 року згідно з привілеєм польського короля Владислава IV. Перший монастир (дерев’яні костел та келії) було зведено у белзькому передмісті при дорозі на Люблін, проте вже 1647 року він був спалений татарами.
Але ще за рік до руйнівного набігу татар монастир скупив ділянки землі в самому місті поруч з монастирем оо. Домініканів.



біля костелу Непорочного зачаття Найсвятішої Діви Марії

Нові будівлі постали на новому місці вже у 1653 році. Це був мурований костел Непорочного зачаття Найсвятішої Діви Марії та дерев’яні келійні корпуси, які були змінені на муровані у 1743 році.
Костел був зведений у барочному стилі і являє собою базиліку з двома симетричними вежами на фасаді. У 18 столітті в нішах на фасаді встановлено 4 скульптури святих Урсули, Катерини Сієнської, Розалії та неатрибутованої святої.

Непорочного зачаття Найсвятішої Діви Марії, він же – церква св.Миколи дзвіниця і церква св.Миколи

1772 року Белз потрапляє під владу Габсбургської монархії, і у 1785 році, згідно з Йосифинською реформою, монастир ліквідують як такий «що не виконує жодної корисної роботи». Костел було передано греко-католицькій громаді міста і переіменовано в церкву св.Миколи. З розібраної дерев’ної церкви св. Духа в бувший костел було перенесено іконостас та окремі ікони. У 1861 році бані церкви вкрили мідною, а саму церкву – білою бляхою. У 1893 – встановлено новий іконостас, виконаний перемиськими малярами за зразком катедрального перемиського. 1900 року церкву розписав львівський маляр Михайло Боярський (не плутати з «д’Артаньяном» ), а на фронтоні фасаду було встановлене мозаїчне зображення св. Миколи.
Під час обох світових воєн церква-костел вціліла. У 1944 році після виселення українців в УРСР (Белз лишався за так званою лінією Керзона на польському боці), церкву знову переобладнано на римо-католицький костел. У 1951 році, коли згідно з міждержавною радянсько-польською угодою район Устерік Долішніх в Бещадах обмінювався на Забужжя, включаючи Белз, польське населення було переселено в ПНР. Вони ж вивезли весь церковний устрій та цінний парафіяльний архів. В радянський період в церкві був склад. У 1991 році її повернули греко-католицькій громаді міста.
Церква св. Миколи (колишній костел Непорочного зачаття Найсвятішої Діви Марії) збереглася в досить доброму стані. Нині триває її реставрація.

руїни келій монастиря

Також у доброму стані збереглася дзвіниця церкви, яку збудовано у 1906 році за проектом архітектора Филимона Левицького у т.зв. неоукраїнському стилі.
А от муровані келії монастиря нині являють собою руїни. Особливо прикро, що найбільшої руйнації вони зазнали вже в повоєнний час.


придорожна скульптура Діви Марії біля келій

Частина 1. Замочок
Частина 2. Монастир оо.Домініканів
Частина 3. Монастир сестер Домініканок
Частина 4. Дерев’яна церква св. Параскеви П’ятниці
Частина 5. Скульптура Белза
Частина 6. Юдейський слід
Частина 7. Заключна