Via est Vita
дорогами України

Орден домініканців потрапив до Белза у 1394 році на запрошення князя Земовіта. Невдовзі в місті зводиться дерев’яний костел та келії. В середині 16 ст. їх змінюють вже мурованими. Костел являв собою тринавову базиліку з трансептом та витягнутим циркульним вівтарем. Стіни були укріплені контрфорсами.


Монастир оо.Домініканів з півдня. Архівне фото 1920-х рр.

Протягом свого існування споруда зазнавала значних перебудов, найкардинальніші з яких (розібрали передню частину до трансепту) прийшлися на початок 18 ст. Тоді ж було зведено монастирську дзвіницю, яка збереглася до нашого часу.

Монастирська дзвіниця

ще один ракурс дзвінниці

Дзвіниця являє собою двоярусну барокову споруду, прикрашену пілястрами з іонійськими капітелями, волютами на фронтонах, ліпним декором.

Північний келійний корпус (нині ратуша) і руїни костелу

Поряд із дзвіницею зберігся північний келійний корпус з чотириярусною вежею. Вежа збудована в барочному стилі і увінчана модерновим ажуровим ліхтарем. У 1920 році на ній встановлено годинник, а сам корпус переобладнано на ратушу. Нині тут знаходиться міська рада м.Белз. Обидві будови реставровано у 2006 році.
У 2004 році у 3-му ярусі вежі знайдено єдині вцілілі стінописи монастиря.

руїни костелу

Решта споруд монастиря нажаль було втрачено у 1944 році під час запеклих боїв за місто. Від самого костелу радянська артилерія лишила лише фрагменти стін.

далі буде
Частина 1. Замочок
Частина 2. Монастир оо.Домініканів
Частина 3. Монастир сестер Домініканок
Частина 4. Дерев’яна церква св. Параскеви П’ятниці
Частина 5. Скульптура Белза
Частина 6. Юдейський слід
Частина 7. Заключна