 |
 |
| Березова Рудка | Комендантівка |
Два архітектурних дива на Полтавщині, дві з трьох українських пірамід-усипальниць як віддзеркалення ставлення в Україні до пам’яток архітектури. Як два кінці однієї палиці, яку у нас щоразу перегинають…
церкви
Файне місто Сміла
Порівнювати третє за розміром (70 тис.мешканців) місто Черкащини з Тернополем, звичайно ж важко. Але декілька спільностей вони таки мають. Сміла була заснована практично одночасно з Тернополем – всього на 2 роки пізніше (у 1542), хоча рік заснування тут звісно не важить, ні в кого те не викликатиме жодних асоціацій. Головна ж подібність – величезний став практично у центрі міста. На необізнаного туриста як у Тернополі, так і у Смілі то справляє враження. Має Сміла і свою церкву над ставом, хоча і значно новішу аніж Надставнинська. Але про неї згодом. В іншому Сміла, яка як місто офіційно налічує свого віку менше століття, мало чим схожа на «Файне місто».
В цілому Сміла рідко у кого асоціюється з туризмом, хіба тільки проїздять повз неї мандрівники, прямуючи до сусідньої Кам’янки. Втім таке ставлення до туристичного потенціалу Сміли багато в чому є хибним.
Стародавня перлина Рідної землі
Борисоглібський собор та Колегіум
Те що Чернігів є одним з найстаріших міст України (поряд з Балаклавою чи Києвом), заперечень не викликає. Більше того, як і у випадку з Києвом, його поважний вік (офіційно – то 1300 років) може бути значно заниженим. Згадати би хоча місто Сірим з Птолемеївської мапи. Розмістив його стародавній вчений саме на місці нинішнього Чернігова.
Хорол-Вишняки
Троїцька церква у Вишняках
Хорол – невелике містечко (близько 15 тис.мешканців), районний центр на Полтавщині. Роком заснування багато хто вважає 1083 рік, позаяк тим роком назва Хорол вперше згадується в літописах стосовно битв з половцями. Одначе назву місто отримало від одноіменної річки – Хорол (“швидка”), то ж достеменно не відомо, що мали на увазі літописи – річку, чи місто.
Напевне можна сказати, що місто відоме з 1617 року, тоді воно носило назву Ярослав.
Весняною Красною. День 1. День Перемоги, німці і «Долина» крокусів
“Долина” крокусів
Похід планувався давно. І планувався саме на початку травня, адже я вже знав про неї – про «Долину крокусів»…
Continue reading Весняною Красною. День 1. День Перемоги, німці і «Долина» крокусів…
Скалат
Невеличке містечко у Підволочиському районі Тернопільщини на шляху до Гусятина. Всього якихось 30 км від обласного центру. Добиратися немає жодних проблем, через містечко проходить траса на Гримайлів та Гусятин, маршрутки курсують дуже часто.
Місто виникло у 1564 році як прикордонна твердиня Речі Посполитої на р.Збруч і досить скоро отримало магдебурзьке право (1600 р.) .
Лебедівка. Про “Лебедине озеро”, масонів, а надто архітектуру
Маленьке село Лебедівка Кам’янського району Черкащини заховалося серед мальовничих пагорбів Придніпровської височини подалі від перевантажених трас та метушливих шляхів. В це село я йшов пішки 5 км від сусідньої Вербівки, йшов не дарма, адже знав, що тут є одна з архітектурних цікавинок Черкащини – церква-ротонда св.Олександри.
Continue reading Лебедівка. Про “Лебедине озеро”, масонів, а надто архітектуру…
Роги
церква Івана Богослова в Рогах
Далі в Іваньці вказівників не буде, тому на розвилках тримайтеся правої сторони. Інакше ну дуже поганою дорогою потрапите в мальовниче, але тим лиш і цікаве село Юрпіль. Але хай вас не тішить, що права дорога не на глухий Юрпіль, а на сусідній районний центр – вона така само хрінова – нерівна бруківка яку за сухої погоди краще об’їздити паралельними грунтівками. За кілька кілометрів у лісі вам трапиться кавалок дороги з новеньким асфальтовим покриттям – не надто тіштеся і розганяйтеся – так буде не завжди, скоро знову бруківка. Я довго думав, навіщо там серед глухого лісу це нове покриття яке знову ж продовжується поганою дорогою, потім зрозумів – на тому кавалку дороги не було зовсім.
Але зрештою наші митарства закінчуються, ми виїздимо на трасу Тальне – Маньківка невдовзі за селом Шалаське.
Столиця моєї мрії. Святий Юр
Колосальний, подібний до замку, фортеці, але водночас легкий, сповнений ґрації, майже летючий цей Святий Юр. І пливе він над нашим містом, і пливе над нашою юністю, як весільний корабель над хмарами. Особливо він захоплює навесні, здіймаючись над зеленню парку і квітучими садами, які оточують на м’яких схилах невисокі мури собору.
Овіяний усіма запахами щедрої львівської primavera, здіймається цей храм до хмар, як символ небесного тріумфу над турботами земного буття…
(Юзеф Віттлін)
Золотонощиною
Цей маршрут можна рекомендувати для подорожі вихідного дня, причому як автомобільної, так і велосипедної. Хоча, для слова сказати, той маршрут я пройшов пішки (не рахуючи останнього пункту з рекомендованих тут). Але то більше 30 км ґрунтівок і взагалі боліт, тому не раджу це повторювати, якщо тільки ви не є таким же схибленим фанатом піших переходів, як автор :)
Загалом Лівобережжя Черкащини, заступлене тінню таких правобережних грандів, як Чигирин чи Канів, не є надто популярним серед туристів. І навіть якщо вони обирають подорож по лівому березі Дніпра, рідко заїжджають далі Переяслава, або ж обирають маршрути в сторону Пирятина, Лубнів…