Tourrettes-sur-Loup – Фіалкове село на берегах Вовчої річки

On 24.11.2011 by admin

Tourrettes-sur-Loup

Програму перебування на C?te d’Azur (Лазуровому узбережжі) варто розбавити бодай одноденною поїздкою подалі від чудових середземноморських пляжів та суєти Ніцци з Каннами в гори до так званих villages perch?s («сіл на погорбі» – «сіл-фортець»)

Village m?di?val – середньовічне село

Оскільки при підготовці поїздки вдома я інформації українською та російською знайшов дуже замало, а інфу французькою ліньки було перекладати, ми поклалися на «авось» та турінфоцентр.

Хлопчина в турінфоцентрі Ніцци при залізничному вокзалі, вислухавши наші побажання, обвів на мапі три населених пункти, де ми мали би побувати – Saint-Paul, Gourdon та Tourrettes-sur-Loup. Про перший я знав і до того, туди возять організовані екскурсії, тому відгуків та фото в мережі не бракувало, другий – привабив шикарним фото на буклетику з того ж турінфоцентру – з вершини гори відкривався чудовий вид на укріплену фортецю – а далі була синь моря… Одначе з Гурдоном не склалося, почувши, що ми збираємося подорожувати громадським транспортом, хлопчина одразу той пункт викреслив. Туди можна дістатися лиш на авто… Видима близькість від траси по мапі не надихнула – дертися вгору по пекучому літньому провансальському сонцю – заняття ще те.

Зате третій пункт привабив своєю назвою. То так смачно звучить французьким прононсом – Тюггет-сюг-Лу (щоправда вимовляти я то навчився не відразу :). Ще хлопчина казав щось про фіалкову столицю, що французьке tourrette стійко у мене засоціювалося з фіалкою.

Герб муніципалітету – з французькою fleur de lis – квіткою лілії. Наскільки справедливе застосування у гербі цього давного символу королівської влади Франції, судити не беруся. Але пригадується, що ці краї Франція отримала лише 150 років назад, коли вдячний за підтримку у боротьбі з Габсбургами за об’єднання Італії П’ємонт подарував ці землі Наполеону ІІІ

Але насправді то не так, село почало активно займатися фіалковим бізнесом лише у 19 ст., історія ж його заснування сягає сивих віків. Покопавшись у словниках і джерелах я визначив, що французьким tourrette називають трав’яну рослинку резуху (arabis), що росте на стрімких кам’янистих схилах гір (ну прямо як місцевість тут). А російською то зветься як «башенница», та й певно tourrette походить від tourrelle (невелика вежа), тому село ще могло отримати назву і від першого невеликого укріплення – башти-донжону (чи вірніше – башточок – зважаючи на множину в назві). Хоча дослідники вказують, що назва Tourrettes, судячи з писемних джерел закріпилася раніше, аніж тут було зведено перші замкові укріплення.

А ще першими феодалами тут були лицарі Туретти. Перша згадка про Гійома Аміка Туретта відноситься до 1144 року. Чи не їх нащадок – відомий французький лікар Жиль де ля Туретт, чим іменем названий синдром, якому Nirvana присвятила пісню «Tourette’s»?..
Друге слово ж у назві – Loup – ні що інше як «вовк» французькою. Але тут все простіше, Вовчою зветься місцева річка, що глибокою ущеленою стікає з гір, і впадає у Середземне море трохи південніше Канн-сюр-Мер.

Але облишимо етимологічні пошуки, розповімо більше про це village perch?. Цю назву Тюррет-сюр-Лу та інші подібні поселення отримали від традиції будувати укріплене поселення на високих скельних виступах в горах. Стіни крайніх будинків, поставлених одне до одного в ряд, були як продовження природних прямовисних стін гори, утворюючи таким чином фортифікаційну міць. По центру села будувався високий шато – замок – зі стрімкою прямокутною вежею донжоном.

Муніципалітет Тюррет-сюр-Лу розмістився якраз посередині траси між двома містами – Вансом (Vence) та Грассом (Grasse). З першого рейсовим автобусом ми і дісталися столиці фіалок.
Фіалки тут вирощували вже давно, але справжньою галуззю спеціалізації економіки муніципалітету фіалки стали наприкінці 19 ст. З тих пір на природних скельних терасах площею 200-300 кв.м. вирощують їх вручну, оскільки на тераси як правило технікою дістатися неможливо. Справжньою гордістю села є такі види фіалок як Parma violet, культивована у сусідньому Грассі з поширеної в Европі Viola odorata L.. В самому ж Тюрретт-сюр-Лу культивували гостролисту Victoria violet.
Шкода, що квітнуть фіалки в період між серединою жовтня та березня. В перші дві неділі березня ж в селі проводиться Фіалковий фестиваль. Шкода, що ми потрапили туди влітку… Тому фото з фестивалю фіалок буде позиченим з іншого ресурсу:


фото з сайту www.tourrettessurloup.com

Але ж не фіалками єдиними. Приваблює середньовічна архітектура села. Неподалік зупинки при трасі на Пляс де ля Ліберасьон стоїть старовинна церква Saint-Gr?goire de Tourrettes. Перша згадка про неї сягає 1312 року, одначе, як вказують дослідники, за методами будівництва та архітектурним стилем церкву можна віднести до початку 12-го, якщо і взагалі не 11-го століття.

церква Св.Георгія та сонячний годинник на стіні церкви

В середньовічних джерелах церква згадується дуже рідко, в архівах єпархії Ванса є лише декілька згадок про неї. Це дослідникам дозволило зробити припущення, що церква Св.Георгія належала до так званих світських приходських церков, якими опікувалися місцеві феодали, та в яких служили монахи ордену бенедиктинців, що тікали від григоріанської реформи та єпископальної влади. Церкву розширювали у 16 ст., так як вона вже не могла вміщати всіх прихожан, але загальний романський стиль архітектури було збережено. На башті встановлений дзвін з виритованим написом – «Vox Domini Sona» («зона гласу Божого») – привезений з каплиці тамплієрів st Martin de la Pelote.

За площею де ля Ліберасьон починається власне укріплене середньовічне село.
Заходимо через арку ліворуч, яка носить назву Pont Levis. Тут ще досі можна знайти сліди від підйомного мосту та решітки.

Pont Levis

Варто прогулятися тихими звивистими вуличками village m?di?val. Дуже схоже на Сен-Поль-де-Ванс (перший в нашому списку – про нього ще якось йтиметься), але ж повна відсутність туристів. Коментарі тут, гадаю, зайві.

головна вулиця села зветься просто – Гранд Рю – велика вулиця

В центрі села стоїть замок та висока башта донжону. Ще одна особливість «сіл на скелях» – донжон добре видно, коли на село дивитися збоку. Коли ж ви стоїте біля самого шато з вузеньких вулиць його годі і розгледіти. Тому маю лиш фото фонтану під стінами шато.
Вік замку є спірним. Одні дослідники пов’язують будівництво замку із графом Хьюго Сікардом де Туреттом у 1224 р. Інші відкладають дату будівництва на століття пізніше.
Іншим виходом з села – на все ту ж Пляс де ля Ліберасьон є логічне завершення Рю Гранд – ворота та дзвіниця 12 ст. з надбудованою у 16 ст. вежею.

фонтан під Ch?teau Beffroi – дзвіниця

Ще однією атракцією – вже по інший бік Пляс де ля Ліберасьон є Lavoir – пральні – влаштовані у 1900 р. з вапняка довгі ритвини (частково – під відкритим небом, частково – у видовбаних в скелях нішах з «дахом») з природним джерелом води.

Вода смачна і чиста. Пили… доки не побачили, як там купаються клошари (місцеві безхатченки)

А ще на Пляс де ля Ліберасьон пообіді збирається вся чоловіча частина села, щоби пограти у національний вид спорту – петанк

Та якраз під’їхав автобус, і нам час було вирушати назад до Вансу, де ще нас чекала капличка, розписана самим Анрі Матіссом. Але то вже тема для наступної розповіді.


Переглянути Tourrettes-sur-Loup на карті більшого розміру

  • Yuliya Pastushenko

    в Гурдоне была в этот раз – очаровательный, но совершенно крошечный городишечко))) прям совсем крохотулечка. Но туда красивая дорога по каньону вдоль реки, и водопадик один есть. Но прям вот чтоб специально ехать, да еще и общественным транспортом – то вряд ли)
    /actrisavesna

    • Анонімний

      та ми так теж зрозуміли, що ті “скельні села” схожі одне на одне. Але з Гурдона краєвиди мали би бути гарні (високо ж все ж)?
      Нам з погодою саме в Турретт-сюр-Лу не пощастило (а може і навпаки – не було того палючого сонця)

  • Nadiia Vasylchenko

    Я тепер цей пост буду вікривати щоразу, коли мені треба буде натхнення. Там так спокійно і затишно, здається…

    • Анонімний

      :)))
      там дійсно спокійно і затишно

  • Alex

    Це дуже добре Сергию, що ви порадували нас фарбистою та талановитою розповиддю про це поривабливе селище.  Щиро дякую. Було цикаво читати та поривняти свои спостередження з вашими пид час мандривки до цих мисць.

    Алекс

  • Випадкові статті

  • Популярні статті

    • Трипільські зорі – 2010

      На третій рік свого існування благодійний етнофестиваль “Трипільскі зорі” (м.Черкаси) дещо змінив...

    • КриЖталь 2011

      В Черкасах відкрився 4-й фестиваль крижаної скульптури “КриЖталь”

  • Фото з галереї

    Gda?sk. Z?ota Kamieniczka Gda?sk 0365 0732