Село Кошмак розміщене обабіч траси Київ-Знам’янка, за кілька кілометрів південніше Корсуня.
села
Кохавина – провінційна тиша Галицького Лурду

Село Кохавина (Кохавино, Кохавине) неможливо віднайти на сучасних мапах. Ще в радянський період його, яке колись величали не інакше як Галицьким Лурдом, приєднали до сусіднього селища Гніздичів Жидачівського району, що на Львівщині.
Continue reading Кохавина – провінційна тиша Галицького Лурду…
Мошни. Частина 1. “Готична” перлина Подніпров’я

Мальовниче село (а колись місто з магдебурзьким правом) Мошни лежить при трасі Черкаси-Канів в 30 км від обласного центру. Унікальний рельєф місцевості де розкинулося село – рівнинна, почасти заболочена долина річок Вільшанки та Мошни різко змінюється гірським (до 202 м) довгим кряжем – Мошногорами – саме тут зупинив свій рух льодовик в останній льодовиковий період. Саме в Мошногорах у 19 ст. тодішні власники цих земель Воронцови наказали закласти великий парк в англійському стилі, прикрасити його альтанками, ротондами, високою вежею Святослава, а біля гірського підніжжя – розкішний палац та навіть звіринець, з іншого боку кряжу – комплекс Мошногірського Вознесенського монастиря. Але буремне 20-те сторіччя з його революціями та війнами не пощадили ані палацу, ані монастир, ані вежу з ротондами. Від колишньої величі залишився лиш Софійчин стовп – поставлений за наказом графа на місці, де його дочка Софійка впала з коня та мало не загинула. Парк здичавів, перетворившись скорше на ліс з єдиною алеєю – теренкуром місцевого санаторію.
Continue reading Мошни. Частина 1. “Готична” перлина Подніпров’я…
Tourrettes-sur-Loup – Фіалкове село на берегах Вовчої річки

Програму перебування на Côte d’Azur (Лазуровому узбережжі) варто розбавити бодай одноденною поїздкою подалі від чудових середземноморських пляжів та суєти Ніцци з Каннами в гори до так званих villages perchés («сіл на погорбі» – «сіл-фортець»)
Continue reading Tourrettes-sur-Loup – Фіалкове село на берегах Вовчої річки…
Руде Село

Досить таки велике село у Володарському районі на Київщині наймовірніше отримало свою назву через річку Рудку чи кольору грунту. Відвідавши Руде Село в жовтні в розпалі золотої осені ми маємо власну версію походження назви, але вона навряд чи може видатися читачам серьозною :). В буд-якому разі розпочнемо з атракцій цього населеного пункту.
Undredal. Чарівність норвезької глибинки

Унредаль – маленьке (всього 80 мешканців) село в комуні Еурланн (Aurland) фюльке Согн-ог-Ф’юране (Sogn og Fjordane) на заході Норвегії. Важко те уявити, але аж до 1988 року до села неможливо було дістатися автомобілем.
Густиня

Сьогодні ми помандруємо на Чернігівщину. Неподалік міста Прилуки розміщується один з найвизначніших ансамблів церковного будівництва 17-18 ст. – Густинський монастир.
Дерев’яні церкви Марамуреша. Частина 5 – Олександрівка

На відміну від своїх “сестер”, зокрема Миколаївської церкви у Данилово, яка стрімко здіймається в небо, викликаючи найперші асоціації з ракетою, архітектурний витвір у наступному селі Олександрівка трохи інакший…
Continue reading Дерев’яні церкви Марамуреша. Частина 5 – Олександрівка…
Дерев’яні церкви Марамуреша. Частина 4 – Данилово

Так вже сталося, що всі мароморошські церкви-красуні збереглися у єдиній вервечці сіл, що слідують вздовж траси одне за одним. То ж відвідавши Сокирницю та Крайниково, в’їжджаємо до наступного села – Данилова.
Тут збереглася наймолодша, і водночас (що не дивно, було на кого орієнтуватися) найімпозантніша церква св. Миколи Чудотворця, 1779 року побудови.
Continue reading Дерев’яні церкви Марамуреша. Частина 4 – Данилово…
Дерев’яні церкви Марамуреша. Частина 3 – Крайниково

Відразу за останніми хатами Сокирниці починається наступне село – Крайниково. Тут також збереглася унікальна дерев’яна церква у стилі мараморошської готики, до того ж найстаріша з чотирьох збережених. Церкву святого Михайла було зведено ще 1668 року.
Continue reading Дерев’яні церкви Марамуреша. Частина 3 – Крайниково…
