 |
||
 |
 |
 |
Замість епіграфа:
“Думанці. Черкаський р-н. Дерев’яна церква св. Миколи (1789, залишки розпису XIX ст.). Поряд – дерев’яний вітряк”
(Мальовнича Україна. Центральна Україна. – К.:Ваклер, 2008. – с.176)
Про них ще досі пишуть в путівниках… Однак поспішати відвідати ці архітектурні пам’ятки вже не слід. Ви потрапите на згарище.
Цим постом ми започатковуємо “Чорну Книгу дерев’яних храмів”. Про те, що не зуміли зберегти…
Попередньо відвідане село Колодне відособлене від решти мараморошських сіл, в яких збереглися перлини дерев’яного зодчества у стилі псевдоготики. Власне найближче село Олександрівка знаходиться не так вже й далеко, в якихось 8 кілометрах і при бажанні, наявності часу та здорового фанатизму можна пройтися пішки через перевал. Одначе за наявності авто ліпше об’їхати трасою попри с.Теребля, Буштино, Стеблівку до повороту на Сокирницю. Власне першу зупинку можна зробити в Стеблівці. До 1994 року тут стояла одна з найкращих взірців мараморошської готики – церква Різдва Богородиці 1797 р. побудови. Але стихія її не пожаліла, вона згоріла від удару блискавки, лишився лиш зруб. Нині Богородицьку церкву відновлюють.
А далі ми прямуємо до Сокирниці. Тут прямо в центрі села стоїть дерев’яна Миколаївська церква.
Continue reading Дерев’яні церкви Марамуреша. Частина 2 – Сокирниця…
Якщо подрожувати з Києва дніпропетровською трасою до Кременчука, чи далі на південь, недалеко за широким гирлом Сули, що є кордоном Черкаської та Полтавської областей, радив би зробити невеличку зупинку в селі Іванівка Семенівського району. Знаходиться село трохи в стороні від траси, невдовзі після перетину межі Полтавської області важливо не пропустити лівий поворот на село Проценки, наступне за ним і буде Іванівкою.
Марамуреш (Мараморощина) – старовинний історичний регіон в Закарпатті, після розпаду Австро-Угорщини розподілений між Румунією та ЧехоСловаччиною, а відтак – Румунією та Україною. Марамуреш – регіон всесвітньо відомий передусім своєю архітектурою – унікальними витворами дерев’яного зодчества – православними церквами.
Однак, говорячи про всесвітню відомість, ми маємо на увазі передусім церкви Південного Марамуреша (жудєц Марамуреш, Румунія). Там одразу 8
сільських дерев’яних церков 17-18 ст. включено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Широкому загалу менш відомі церкви Північного Марамуреша – Хустського та Тячівського районів Закарпаття. Поговоримо про найвидатніші з них.
Continue reading Дерев’яні церкви Марамуреша. Частина 1 – Колодне…
Через село Розлуч Турківського р-ну Львівщини проходить траса Львів-Ужгород (через Ужоцький перевал) та залізнична гілка Львів-Сянки. 125 км від Львава, 15 від Турки. Певно багато хто проїжджав тією трасою. Та мало хто, помічаючи просто дороги нові будинки відпочинку та кемпінги, знає, що тут, окрім відпочинку, можна знайти дві архітектурні пам’ятки, одна з яких є певною мірою унікальною.
Невеличке село Тулинці (383 особи) Миронівського району на Київщині має бути відомим принаймні на всю Україну. Бо ж саме тут міститься один з небагатьох автентичних (і не перенесених в скансени) збережених зразків наддніпрянського дерев’яного зодчества, чудовий взірець так званих козацьких церков – церква Різдва Пресвятої Богородиці 18 ст.
Але ж не дуже відоме. Позаяк село стоїть далеко від туристичних шляхів, а церква перебуває у жалюгідному стані, обідрана шалівка, дірки, місцями зруйнований підмурок…
Якщо подорожувати зі Львова на південь через Старе Село, Бібрку до П’ятничан, чи й далі – до Рогатина та Франківська, на трасі трапиться невелике село Соколівка. Його можна впізнати легко по стрімкому шпилю покинутого костелу. Власне до нього ми і попрямуємо.
Троїцька церква у Вишняках
Хорол – невелике містечко (близько 15 тис.мешканців), районний центр на Полтавщині. Роком заснування багато хто вважає 1083 рік, позаяк тим роком назва Хорол вперше згадується в літописах стосовно битв з половцями. Одначе назву місто отримало від одноіменної річки – Хорол (“швидка”), то ж достеменно не відомо, що мали на увазі літописи – річку, чи місто.
Напевне можна сказати, що місто відоме з 1617 року, тоді воно носило назву Ярослав.
