Про містечко Тальне і його головну туристичну атракцію мисливський “замок” Шувалових, стилізований під французькі замки доби ренесансу, ми вже розказували. Тоді ж ділилися побоюваннями, щодо його майбутнього, коли реставраційні роботи було припинено, а охорону знято. Через рік (влітку 2012 р.) після тієї публікації в палаці Шувалова довелося побувати знову. На цей раз зі знімальною групою телеканала ICTV. Принагідно облазили всі закути і верхатури. Під катом розлогий фоторепортаж та анонс акції з порятунку цієї архітектурної перлини Черкащини.
Здалеку палац вітає своїми флюгерами та й виглядає цілком пристойно та респектабельно.
 |
 |
От лиш вхідні ворота з заборонним написом геть похилилися. Та й мисок хвостатих охоронців вже не видно. Не має і самих чотирилапих…
 |
 |
Трішки історії. Мисливський замок Шувалов звів тут ще у 19 ст. Він був дерев’яним. І тому 20 грудня 1895 р. згорів. Разом з будівлею загинула картинна галерея, колекції ліможських емалей, прикладного мистецтва доби середньовіччя, зброї, срібні кубки виборені на кінних перегонах в Одесі кріпосним Наришкіна Скалозубовим та велика бібліотека. Загальні збитки від пожежі становили близько 400 тис.карбованців.
Тому син Петро Павлович Шувалов вирішив більше не повторювати таких помилок, і замовив будівництво мурованого замку. Стиль французького Ренесансу йому припав до душі, проект ймовірно розробив данський архітектор А.Клеменсен. За його проектом 1902 року починається будівництво під загальним керівництвом М.Ф.Реннова. Було задіяно більше сотні робітників з російських губерній, якими керував купець 2-ї гільдії, одесит Ахрап Кельман.
 |
 |
 |
| герб Шувалових на фасаді палацу | Петро Павлович Шувалов |
21 серпня 1903 року на будівництві стався страйк. Робітники “не нарушая порядка и спокойствия, разошлись по местечку, проводя день этот в праздности”. Наступного дня вони висунули вимоги: збільшити зарплату та перевести їх на 12-ти годинний робочий день. Після того, як прикажчик видав “на чай 12 рублей”, робітники стали до роботи.
До 1904 року закінчили усі зовнішні роботи: покрили данською (за іншими джерелами – голландською) черепицею дах та встановили, ковані в Одесі міддю, шоломовидні куполи. На центральну вежу вчепили пафосний фамільний герб Шувалових.
В цілому палац є досить компактним. Архітекторові вдалося у невеликому об’ємі поєднати три башти, фахверк, пишний ренесансний вхід, вкриті черепицею та міддю дахи.
 |
 |
По революції палацу вельми пощастило, його не зруйнували, як більшість. Довгий час тут містився технікум. Згодом – музей хліборобства. Були амбіційні плани відкрити тут ще музей трипільської культури (Тальнівщина – взагалі скарб для археологів, що вивчають трипільську культуру, у сиву давнину тут було протомісто трипільців, чи не більше, ніж сьогоднішнє Тальне). Але палацу, видно, судилася інша доля, йому випала честь бути включеним до програми “Золота підкова Черкащини”.
За нової влади всі реставраційні роботи в палаці було припинено. Палац стоїть пусткою.
 |
 |
Та сама унікальна данська черепиця. І хтось вже намагався виламати двері…
 |
 |
Парковий фасад палацу. Тут все виглядає сумніше
Затікають стіни… Вибиті вікна
 |
 |
 |
купи сміття. До честі тальнівцям – хоч могили Шувалових прибрані
 |
 |
фахверковий флігель
він же з іншого боку та відкрита тераса у флігелі
 |
 |
всередині все значно сумніше. Спочатку просто сміття та підтікша стеля…
 |
 |
 |
а от хтось впражнявся на гіпсокартонних стінах… Принагідно вкравши всі радіатори системи опалення (нові, встановлені вже під час реставрації)
 |
 |
до труб у крадіїв ще просто руки не дійшли… Сподіваюся – крадії не Віка, Настя, Катя та Аліна. Але що чекати, як тут тепер прохідний двір…
 |
 |
 |
Добралися навіть до гіпсокартонної стелі… А от підлога через вибиті шибки почала вже гнити
 |
 |
 |
Центральні сходи. Тут світло і не так гнітюче, але мотлоху теж не бракує…
 |
 |
вони ж
 |
 |
все, що встигли зробити реставратори
 |
 |
 |
Піднімаємося на вежу з похилим флюгером і на перший балкон. Балюстрада в аварійному стані
 |
 |
купи сміття, але, видається так, кондиціонери ще стоять
 |
 |
на горищі нова змонтована система вентилювання. Поки що ціла… А от кондиціонерам не пощастило. Що встигли, вже розкурочили…
 |
 |
 |
йдемо далі
 |
 |
Піднімаємося на іншу вежу, ту, що в риштуваннях
 |
 |
Кістяк риштувань металевий, і поки що виглядає надійним, чого не скажеш про дошки, деякі вже прогнили. Але підніматися було таки варто.
От на що поміняли оригінальну данську черепицю. Хоча з огляду на перспективи палацу – це вже бентежить не так
 |
 |
 |
Вид на палац згори
вежі
 |
 |
краєвид – просто чудовий. Видно чи не все містечко
 |
 |
Ще раз поглянемо на палац і час спускатися
Власне знімальна група і наша компанія
 |
 |
 |
| на даху | керівник обласного туризму Анастасія Скріпченко | черкаський архітектор та краєзнавець Федір Гонца |
До речі, завдяки старанням та активності Насті охорону палацу вдалося відновити.
Нині триває боротьба за його збереження та відновлення. Приєднуйтеся!
Як знайти:
Переглянути Україна на карті більшого розміру