Пітер для допитливих. Чесменський палац

On 18.04.2013 by admin

Поряд з відвіданою минулого разу Чесменською церквою є ще одна архітектурна цікавинка – псевдоготичний палац, який по аналогії також зветься Чесменським.

Чесменські церква і палац малюнок Ж.Б. де ла Траверса. 1780-ті рр.

На 7-й версті по дорозі на Царське Село Катерина ІІ наказала збудувати шляховий палац (а як правильно перекласти “путевой дворец”?), аби була можливість відпочити дорогою на відпочинок (даруйте за тавтологію). Місцевість, на якій з 1774 по 1777 рр. зводився палац, була болотистою. Болото звалося Жаб’ячим, або фінською Кікерики (Kikerikesen). Тому палац і отримав початкову назву Кікерикитський.

Жаба – символ Чесменського палацу на сервізі

У 1780-му році палац переіменували в Чесменський на честь десятиріччя згаданої в розповіді про сусідню церкву битви. Існувала легенда, що саме в цьому палаці Катерина отримала звістку про Чесменську перемогу. Але порівнявши дату будівництва палацу (1774 р.) та дату Чесменської битви (1770 р.) повіримо в ту легенду лише за умови, що повідомлення в ті часи надходили ну дуже повільно :).
Проект розробив той самий архітектор, що і Чесменську церкву – Юрій Фельтен.

Цікава композиція будівлі – в плані це трикутник (з довжиною стін 40 м) з круглими баштами по кутах і круглим залом в центрі. В екстер’єрі використані елементи готичної архітектури – стрілчасті вікна, зубчастий парапет. Масивний об’єм палацу, прорізаний по фасаду стрілчастими прорізами вікон у два яруси, мав асоціюватися з суворими лицарськими часами.
Навколо палацу довелося викопати рів, для осушення землі. Окрім того він виконував і декоративну роль – наче оборонний рів замку.

план палацу

Сурова готика екстер’єру дисонувала з повною відсутністю готичних елементів в інтер’єрі, який був скорше раньокласистичним.
Круглу залу на другому поверсі використовували георгіївські кавалери для зустрічей з імператрицею. Головним військовим орденом Росії тут були нагороджені Суворов, Кутузов та інші.
Подоба у плані до англійського замку Longford дала приводи припускати, що Фельтен просто списав проект (чи принаймні поцупив ідею) у англійців. Але в ті часи право інтелектуальної власності захищалося не так р’яно, як нині, тому не поспішатимемо звинувачувати Фельтена у плагіаті :)
По смерті Катерини ІІ її син Павло, не надто полюбляв Царське Село, віддаючи перевагу Гатчині, то ж і Чесменський палац за призначенням не використовував. Він хотів було віддати палац під богадєльню, але особлива комісія вирішила, що палац не є підходящим місцем “для устроєнія в ньом лазарєта Мальтійского ордєна”.
За Олександра І на першому поверсі в одній з кутових башт було влаштовано церкву Різдва Христова. Вона виконувала роль теплої, тоді як сусідня Чесменська церква Різдва Іоана Предтечі була холодною.

інтер’єри сходів та Георгіївська зала джерело

Ідеї Павла вдалося втілити в життя Миколі І. 1830 року палац передають у власність Комітету поранених, а через рік – військовому відомству. Тут відкривається богадільня для пристарілих ветеранів війни 1812 р. А за Чесменською церквою – кладовище для померлих ветеранів. Початково богадільня була розрахована на утримання 400 рядових та 18 офіцерів. Після перебудови потужність закладу суттєво зросла.
Колишній палац розширюється. За проектом А.Штауберта у 1832-36 рр. до палацу прибудовують три двоповерхові флігелі (які згодом було добудовано до 4 поверхів), сполучивши їх переходами-галереями з кутовими баштами палацу. Над баштами звели куполи, знявши готичні зубчасті парапети.
Церква Різдва переноситься з кутової башти на другий поверх центральної зали. У зв’язку з чим зал було також перекрито куполом з хрестом на маківці.

Чесменське кладовище військові ветерани в богадільні джерело

В 1871 р. у приміщенні сталася сильна пожежа, що знищила готичний іконостас та попсувала інтер’єри.
1 червня 1919 року богадільню було закрито. На цьому місці починається історія радянських концтаборів. “Чесменка” – перший концтабір Країни Рад, яка, керуючись словами “Інтернаціоналу” намагалася “вєсь мір насілья разрушить до основанія, а затєм…”. Відомо, що одним з в’язнів табору був лікар Петро Бадмаєв, звинувачений в… лікуванні царської сім’ї.
З 1930-х років тут розміщуються навчальні заклади, спочатку Автодорожній інститут, а перед самою війною – інститут авіаприладобудування. Під час війни палац дуже постраждав , оскільки саме тут проходила передова оборони міста. В 1946 році палац відреставрували і знову розмістили інститут. Зараз він носить назву Державний університет аерокосмічного приладобудування.
У 2005 році провели реставраційні роботи інтер’єру, головним чином центральної Тронної зали, яка стала зватися Георгієвською. Тут проводять різні урочистості, а в інший час працює читальна зала університету.


Список використаних джерел:
– Чесменский дворец www.citywalls.ru
– DK Eyewitness Travel Guide: St. Petersburg. – Dorling Kindesley Limited, London. 2007.
– Кириков Б.М. Архитектурніе памятники Санкт-Петербурга. Стили и мастера. – СПб.:Белое и черное, 2003


Переглянути Европа на карті більшого розміру

  • Випадкові статті

    • 6700_fi
      Львів непопсовий. Конвікт

      Продовжуємо серію “Львів непопсовий” Сьогодні перенесемося на Личаків. Ця назва у пересічного...

    • 4479_fi
      Пугачівка

      Уманщина славна не тільки своєю “Софієвкою”. Сьогодні поговоримо про одну з найдавніших...

  • Популярні статті

    • 6247
      Трипільські зорі – 2010

      На третій рік свого існування благодійний етнофестиваль “Трипільскі зорі” (м.Черкаси) дещо змінив...

    • 1045_fi
      КриЖталь 2011

      В Черкасах відкрився 4-й фестиваль крижаної скульптури “КриЖталь”

  • Фото з галереї

    Черкаси. парк Ювілейний Трахтемирів Кіровоград pano1