Дунаїв

Дунаїв – зараз невелике село (менше 700 мешканців) у Перемишлянському районі на Львівщині. На півдорозі від Перемишлян до Поморян, відомих своїм замком. То ж, прямуючи туди, варто зробити бодай коротку зупинку, щоби оглянути місцеві атракції.

міцні контрфорси та портал костелу

Саме поселення вперше згадується ще 1386 року в документах княза Владислава Опольчика як село у Львівському повіті, яке належало Денгарту. А вже у 1424 році король Владислав Ягайло надає Дунаєву магдебургію і право проведення ярмарків. так Дунаїв став містечком і зберігав цей статус аж до ІІ світової війни.
Ще раніше – 1413 року тут засновано католицьку парафію, споруджено дерев’яний костел, нащадком якого є нинішня найцінніша атракція села – середньовічний оборонний костел св.Станіслава.

портал костелу	ворота костелу

Більшість українських джерел датують той костел 1485 р., стверджуючи, що тоді його було зведено в готичних формах на заміну дерев’яного. В польських джерелах частіше зустрічаємо іншу дату побудови – 1585 рік. У будь-якому разі саме у 1585 році проведено відбудову костела (чи взамін старішого мурованого а чи дерев’яного), вже в ренесансних формах після його руйнування татарами. Фундатором костелу вважають архієпископа Яна Стжєлєцького.

ПГА так описує цю памятку:

В 1585 г. основательно перестроен после татарского набега. О датировке свидетельствуют сохранившиеся элементы готической архитектуры. Многочисленные ремонты исказили первоначальный облик сооружения. Построен из кирпича и камня. Однонефный, крестовый в плане, с граненой апсидной частью и массивной трехъярусной квадратной башней на западном фасаде. Ширина хора и нефа одинаковая. С северной стороны к хору примыкает прямоугольное двухкамерное помещение. Конек скатной крыши завершает сигнатурка. Неф перекрыт цилиндрическим сводом с распалубками, притвор под башней и ветви трансепта — крестовыми. Западный и южный входы в башню оформлены белокаменными стрельчатыми порталами с ренессансными элементами. На западной грани северной ветви трансепта сохранилось белокаменное готическое окно. Об оборонной функции сооружения свидетельствуют сохранившиеся на башне и под крышей хора ключевидмые бойницы. Костел Станислава. Строгость массивных стен смягчают плоские ниши и оконные проемы с белокаменными элементами. Интерьер расписан худож. Л. Винтероаским во время реставрации 1909 г. Памятник относится к выдающимся произведениям галицкой архитектурной школы.

архівні фото костелу 1915-1918 рр.

Масивні стіни та вежа, віконця у вигляді стрільниць і т.ін. вказують на вираженний оборонний характер святині.
Після його руйнування випадковою пожежею наприкінці 17 ст. костел було відновлено коштом архієпископа Я.Скарбка у 1724 р. 1766 року було зроблено новий розпис інтер’єрів.
У 1896 р. храм знову горів і його відновлення тривало аж до 1912 року.
У 1948 році костел закрили і служби там не проводилися аж до 1990-х років, коли храм повернули вірянам.

	фото розпису з Ukraina z bliska

Неподалік костелу привертає увагу будинок автрійських часів:

З підпису на старій листівці (1932 р.) зрозуміло, що то будинок Свіржського, але більше детальної інформації я не знайшов.

З чудового сайту про оборонну архітектуру України можемо дізнатися, що в Дунаєві був і замок. Шкода, руїни замку, які видно на старій поштівці, до нашого часу не збереглися. Лишилося лиш замчище поблизу сільської лікарні.
Зате цікавий і сам будинок лікарні. То колишня резиденція львівських архіепископів, вірніше будинок, відновлений з її решток, оскільки резиденція була добряче поруйнована у І світову війну (див.архівні фото).
Вся справа в тому, що Дунаїв ще з 15 ст. стає літньою резиденцією Яна Ряшівського (Jan Rzeszowski) – львівського архієпископа. Проте найвідомішим мешканцем Дунаєва був інший архієпископ – Григорій (Grzegorz) з Сянока (1451–1477), одиного з перших і найвидатніших галицьких гуманістів доби Відродження. У своєму палаці в містечку він влаштував осередок культури, куди приїжджали найвидатніші діячі культури з усієї Європи.
Статус літньої резиденції львівських архієпископів містечко зберігало і надалі, хоча самі архієпископи навідувалися сюди зрідка, особливо після будівництва ближчої резиденції в Оброшиному.

архівні фото “Pa?ac arcybiskupi” 1915-1918 рр.		сучасне фото з rkc-skowyra.com

Ще однією атракцією Дунаєва є старий цегляний будинок, що стоїть при дорозі на Поморяни. Це так званий “Dom ochronki”. “Охронками”, які почали з’являтися на початку 19 століття, називали прототип дитячого садка, які призначалися для догляду та виховання бідних дітей, що залишилися без піклування матерів. В основному охронками опікувалася церква. Охронком в Дунаєві опікувалися черниці, які прибули в містечко 6 вересня 1905 року. Особливої уваги заслуговує доблесна діяльність сестри Магдалини Віталіни Мущиньськєй, яка померла в Дунаєві в 1924 році, на місцевому кладовищі зберігся її гробівець.
З приходом нової влади в будинку розміщувався магазин та ветлікарня.

Будинок Ochronki

Ну і нарешті остання атракція – то музей місцевого дивака СуперОлега (як він сам себе величає). За великого інтересу можна завітати. Але хто лінується, досить оглянути повітку поблизу костелу, з якої стає зрозумілим і вміст самого музею. Цікаво, що інформація на повітці оперативно оновлюється, порівняйте :)

	СуперОлег (фото Р.Бречка)

От власне і все. Нам пора вирушати в дорогу. До зустрічей!

Список використаних джерел:
– Ziemia Lwowska. Przewodnik po Ukrainie Zachodniej cz??? III
– KAPLICA W PA?ACU ARCYBISKUP?W LWOWSKICH W DUNAJOWIE – http://www.rkc-skowyra.com
– S?ownik geograficzny Kr?lestwa Polskiego i innych kraj?w s?owia?skich, Tom II (Derenek – G?ack) z 1881 r.
– Koscioly oraz kaplicy Ukrainy – http://rkc.kh.ua/
– Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, том.3 http://ua.vlasenko.net/_pgs/lvivska.html
– Дунаевский замок в селе Дунаев – zamki-kreposti.com.ua
– Дунаїв Замки та храми України
– Дунаїв – Роман Бречко
– Дунаїв – mr Brut
– CBN Polonia – http://www.polona.pl/

Переглянути Україна на карті більшого розміру