Кам’янеччиною

On 03.12.2009 by admin


Кам’янка-Бузька. майже центр

Львівська Кам’янщина особливо не може похвалитися надлишком уваги з боку туристів, залишаючись у тіні більш іменитих атракцій на кшталт Олеська, Підгірців чи того ж Підкаменя. Втім, мандруючи до вищезгаданих іменитостей, не зайве було би зазирнути і сюди, тим паче гак не такий вже й великий. Окрім того, пропонований маршрут, гадаю, буде також цікавий всім, хто іменитості вже бачив, але все ще питає, де би можна проїхатися за вихідний день навколо Львова. Маєте власне авто? Вирушайте зі Львова київською трасою – далі поворот на Радехів. Не проблема проїхатися також громадським транспортом – з автостанції №2 (по вул.Б.Хмельницького) – маршрутки курсують як дурні.



меморіал у Вислобоках

А їхати таки варто, адже район достатньо багатий на цікаві та що головне не дуже відомі широкому загалу пам’ятки архітектури.
Можна згадати для початку, що район (разом зі Старосамборщиною) прославився у всесвітньовідомому творі Я.Гашека «Пригоди бравого солдата Швейка».


церква Непорочного зачаття

Першим пунктом на маршруті, якщо прямуємо зі Львова, село Вислобоки. Головна цікавинка села, яке стоїть прямо на трасі Львів-Радехів, дерев’яна церква Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці із дзвіницею, зведена у 1762 р.

Церква стоїть на горбку вже майже на виїзді з села справа при дорозі в оточені густих ялин. Церква добре доглянута, хоча ентузіазм місцевих жителів трохи надмірний.

Я звичайно розумію, що воно гарненько так для сільського ока виглядає пофарбувати гонт у колір какао, а балки – у брунатно-червоний, але…

Якщо пощастить, варто ще зазирнути до середини, кажуть збереглися чудові розписи. Мені не пощастило, було зачинено і ні душі навколо.
Далі по трасі нас чекає село Жовтанці. Саме тут Швейк шукав свій батальйон (в романі Гашек змінив назву на Золтанець). В Жовтанцях можна відвідати страусину ферму, якщо цікаво.
Щоб потрапити в наступний населений пункт, в якому побував Швейк в пошуках свого батальйону, в Жовтанцях потрібно повертати направо. Сусіднє село в романі зветься Климонтів, в ньому і закінчується роман, обірваний смертю Гашека. Реально зветься воно – Велике Колодно.


фото Романа Бречка

Архітектурною домінантою тут є еклектичний костел Воздвиження Хреста. На жаль очевидцем походеньок Швейка костел не є, його збудували тільки у 1932 г. Однак стан пам’ятки, яка добряче поруйнована робить вигляд значно старшої атракції .


костелик в с.Дернів

Повернувшись далі на трасу в селі Колоденці при наявності часу і натхнення можна заїхати до села Новий став (поворот направо), де збереглася каплиця-ротонда 1600 р.
А вже до наступного на маршруті села – Дернова – слід їхати обов’язково, навіть якщо немає того самого натхнення. При в’їзді справа можна бачити цікавий конструктивістський костели часів міжвоєнної Польщі.


і ще раз костелик

Однак головна атрація стоїть на… приватному городі. Це дерев’яна церква св.Микити 1666 р. народження.


церква св.Микити

Щоби проїхати до церкви, потрібно від от костелика повернути наліво в напрямі нової великої церкви, перед нею повернути направо і сільською вуличкою проїхати до колишнього дитячого садка (орієнтир – скульптурна композиція Івасик-Телесик).

Давно недіючий шедевр дерев’яного зодчества тихо помирає у дворі в тіні високих дерев…


нова церква у Дернові

Наступний пункт на маршруті – райцентр – Кам’янка-Струмилова, названа так на честь буцімто засновника міста старости Юрія Струмила.


центр КамБуз

Місто у 1944 з якогось дива (втім, чого дива – мало того, що Струмило в очах нової влади був по дефолту експлуататором трудящих мас, ще й хвалебні спітчі на честь польського короля проголошував, отже ще й зрадник і колабораціоніст) перейменували на Кам’янка-Бузьку.

Ну а чо. Є ж поряд Буськ, хай ще раз буде нагадування, що тут протікає Західний Буг. Та й цікаво так звучить, адже місто стоїть при впадінні річки Кам’янки у річку Буг.


Пам’ятника Струмилу я не знайшов. Зато є Пушкін. Певно теж тут бував :)

А Струмило… Ну так, добився від короля статус вільного міста та магдебургського права. Крім того звільнення населення від податків на користь королівської казни і спрямування цих коштів на укріплення міста. З тих пір Кам’янка стає потужним форпостом на перетині торгових шляхів. Коротше, якщо так придивитися, не такий вже той Струмило був експлуататор. І взагалі навіть дуже симпатична лічность

Та добре, натомість перекажемо легенду, наче то він заснував місто. Наче коли пан Струмило їхав лісом, раптом його коні впали навколішки перед світлом на липі, в якому він побачив ікону Матері Божої. На місці чудесної появи збудували капличку і згодом ікону перенесли до неї.

Потім на місці каплички збудувати церкву Різдва Пресвятої Богородиці, а навколо неї заснувати місто Кам’янку.


церква Різдва Богородиці

Чудотворний образ Струмилово-Кам’янецької Божої Матері був потім прославлений багатьма чудами та зціленнями, до нього люди йшли на молитву з далеких околиць.

Сучасна мурована церква Різдва Богородиці збудована 1882 року на місці старої дерев’яної стараннями о. Михайла Цегельського. Її попередниця пов’язана з тією самою, згаданою вище легендою про заснування міста. Десь тут та липа і росла.

Як би то не було, але Струмило помер 1485 р. А ще 1340 р. Кам’янка згадується як укріплене місто. Щось у легенді не сходиться, але облишмо вишукувати історичні нестиковки.

Нас цікавить, що ще можна побачити тут. А дивитися є що. Ще при в’їзді до міста здалеку видно високий гострий шпиль готичного (ну добре, добре, псевдоготичного костелу). Він недалечко від церкви.

Костел-санктуарій Успіння Пресвятої Діви Марії був збудований за проектом Теодора Таловського. І хоч проект було розроблено ще 1901 р., будівництво фактично розпочате лише 1910 р. (до 1908 р. встигли лиш розібрати старий костел-попередник). Освячено ж костел тільки 1929 р. (будівництву значно зашкодила І світова).

У 1944р. парох о. Чирек та вікарії з частиною костельного майна виїхали до Польщі. Храм закрили, використовували його у якості зерносховища, складів меблів, книжок, паливно-мастильних матеріалів.


біля костелу

1969 року пожежа знищила частину вежі. Католицькій громаді храм було повернуто лише 1989 року у жалюгідному стані. Реставрували костел на кошти римо-католицької громади та польських меценатів.


інтер’єр костелу


на подвір’ї костелу

Інший костел – Св.Духа (споруджений у 1908-1910 рр.) можна побачити по дорозі до пам’ятки архітектури загальнодержавного значення – дерев’яної церкви Св.Миколи. За совєтів тут влаштували… ковбасний цех.


костел Св.Духа

Ну а тепер пройдемо далі на Белзьке передмістя (не лякайтеся) масштаби старого міста настільки малі, що то практично в центрі.

Тут, на невеликому пагорбі серед дерев, трави та бетонних сходів міститься дерев’яна церква Св.Миколи Чудотворця, збудована ще 1667 р. Дзвіниця трохи молодша – з 1762 р., нещодавно відреставрована.

Церкву закрили за совітів з 60-х років. У 1971 р. її реставрували, вже тоді відмітили, що у колись розкішному п’ятиярусному іконостасі 17 ст. бракує 5 ікон, у подальші роки розікрали решту…

Та не будемо про сумне. Церкву, яка занепадала і могла взагалі загинути врятували за ініціативою настоятеля іншої – діючої – кам’янецької церкви у 1987 р.

Цікаві написи на одвірках, які свідчать про дату заснування храму «…21 мца септемврія», коли церкву важили (замінювали фундамент).

Ще в центрі містечка збереглася ратуша, Народний дім, ряд сецесійних кам’яниць з ажурними дерев’яними балкончиками…


Народний дім


фрагмент оздоблення Народного дому

На жаль не дійшли до наших часів ані замок, ані головна цікавинка міста – дерев’яна синагога

А ще Кам’янщина славиться своїми земляками. Тут жив і працював український письменник, лауреат Шевченківської премії Григір Тютюнник. Деякий час тут жив генерал Шухевич. Кам’янка вважається батьківщиною українського театру. Саме тут вперше було поставлено інтермедії українською мовою

але залишаємо Кам’янку і вирушаємо дорогою на сусідній райцентр Буськ. Наступне село за Кам’янкою – з трохи дивною назвою Тадані

Знамените воно передусім тим, що тут зберігся один з найдавніших дерев’яних костелів на теренах України, який має ще більш "вітьєватую" назву – Костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією і св. Теклі.

Роком побудови вважається 1734 р.(ідентифікується за написом на балці в наві), хоча деякі джерела згадують дату 1655 р.

Знайти його не складно, хоча і ховається костел в тихій бічній вуличці в затінку дерев. Варто пройти центральною вулицею села (тією, що йде від траси) до сільського магазину, перед магазином повернути праворуч. Костел стоїть в торці цього завулку.

За радянських часів там було влаштовано колгоспну комору, але йому на відміну від інших побратимів пощастило – з 1992 року він знову діючий.
Потрапити всередину мені не вдалося, нажаль, а варто було би, адже у ньому непогано зберігся темперний стінопис кінця XVIII ст. Фото інтер’єру можна побачити на сайті Дерев’яні храми України

В центрі села над річкою збереглася церква св.Миколи 1876 р. побудови із дзвіницею.

А на фільварку (на виїзді до траси) – руїни старої вежі.

Мандрівку Кам’янщиною можна завершити, виїхавши в сторону Буська і далі на Львів, але за наявності часу, можна повернутися в Кам’янку, звідти – в село Батятичі (дерев’яна церква Пресвятої Богородиці 1778 р. і костел Св.Ядвиги 18 ст). Біля селища Добротвір можна відвідати меморіальний комплекс на месці криївки УПА, а в самому селищі – дерев’яну каплицю Св.Дмитра (1750 р.). В с. Тишиця збереглася дерев’яна церква Успіння Богородиці із дзвіницею (1881 р.), в с. Руда-Силецька – костел 20 ст., в с.Гряда – палац 17-19 ст. (нині – житловий будинок) і дерев’яна церквf Св.Параскеви (1876 р.).

  • http://www.castles.com.ua Blacky

    Чекай, а що з куполом костелу в Великому Колодному? Он в мене позавчорашнє оновлення – храм віддали віруючим. То ж ДЕ купол?

    • http://haidamac.org.ua admin

      У Дяка на світлині теж купола вже не має.
      Те питання ліпше переадресуй Роману Бречку (http://rbrechko.livejournal.com). Він цієї осені був там з екскурсією (до речі казав, що екскурсовод дуже обізнаний в історії Кам’яншщини), може якусь інфу має.

      • http://www.castles.com.ua Blacky

        а я в нього не дивилася :) людина сказала – я повірила:)
        куполу шкода, новий як і буде, буде менш вигадливим, а значить і менш цікавим.

        • http://haidamac.org.ua admin

          то правда
          добре, що на костели масово не штампують позолочених цибулинок, як ото в Києво-Печерській Лаврі

  • http://www.castles.com.ua Blacky

    І ще питання: а чому ГОЛОВНА цікавинка Кам’янки це ДЕРЕВ’ЯНА синагога? Тому, що місцеві іудеї були бідними? Чи в чому НА ТВОЮ думку річ?:)

    • http://haidamac.org.ua admin

      питання чому вона була ДЕРЕВ’ЯНА? чи чому вона ЦІКАВИНКА? :)
      Або ж були біднішими
      Або ж не було потреби в окремій оборонній споруді. Як починаю пригнадувати відомі муровані синагоги Західної України, майже всі вони – оборонного типу. Та й так і лишилася дерев’яною

      • http://www.castles.com.ua Blacky

        я до того, що дерево – матеріал для бідних. і бідна споруда апріорі не може бути найцікавішою в місті, де є споруди… ну, ти зрозумів :)

        • http://haidamac.org.ua admin

          ну, аби вона збереглася… Була би найбільшою атракцією не тільки КамБуз :)
          Точно те питання не вивчав, але видається мені ща на початку 20 ст. коли її так вихваляв той путівник, про який ти пишеш у себе на ЗХУ, то вже була велика рідкість
          А у 17-18 ст. – ясно – яка там цікавинка, злидні одні :)

  • tkarabin

    Цікава фото подорож!!!!

  • http://haidamac.org.ua admin

    Дякую!

  • http://pasteli.livejournal.com Лё

    Так, я зараз критикувати тебе буду :-)
    Ти хочеш чи не хочеш аби читачі коментарі залишали? Бо в цій формі коментування геть не можна розгледіти якісь букви та зрозуміти де треба писати ім’я, мейл, вебсайт/блог, де ставити галочку щоб приходили повідомлення про відповіді. Там справ усього нічого — лише колір літер поміняти. І ще хорошим тоном є переклад всіх тих написів на українську мову. Бо тим ти показуєш, що поважаєш свого читача.

    • http://haidamac.org.ua admin

      спокойствіє, це тільки бета-версія

  • http://pasteli.livejournal.com Лё

    Ой, і було б добре текстові смайлики не конвертувати в ці жахливі графічні, які ще й скачуть по коментах як дикі коні. Якщо хтось захоче вставити графічні, він це зробить. За замовчуванням мають бути текстові.

  • kambuz.org.ua

    Цікава фото подорож, написана доступно… Із задоволенням переглянув… але виправіть деякі помилки: перейменували на Кам’янку-Буську. – правильно Кам’янка-БуЗьку , і не Кам’янщиною, а Кам’янеччиною

    • http://www.facebook.com/people/Serge-Krynytsia/100000367550302 Serge Krynytsia

      дякую! пофіксив