Пітер для допитливих. Чесменська церква

On 03.04.2013 by admin

Відвідини загальновизнаних туристичних центрів, популярні туристичні маршрути відомими атракціями завше народжують у мене бажання відхилитися від того загального туртрафіку, щоби побачити щось можливо менш знамените, але разом з тим цікаве та непересічне.
Північна Пальміра, звісно, не стала виключенням.
Народилася ідея започаткувати серію, аналогічну “Львову Непопсовому“. Оскільки з вичурними назвами у мене завше були проблеми, започатковую ту серію під кодовим найменуванням “Пітер для допитливих” :). Не обіцяю, що вона буде такою ж періодичною, але час від часу зобов’язуюся її доповнювати чимось цікавим.
Сьогодні почнемо може не з аж такої невідомої широкому загалу, але все ж таки малорозкрученої серед “Пітер in a nutshell”-туристів атракції.


Особисто мені вона скидається на якесь гарненьке тістечко. На легку, неймовірно вишукану і водночас легковажну споруду для милування ока та відпочинку… Чи ще чогось такого – прекрасного але несерьозного. Але аж ніяк не тією спорудою, якою з кінця 18 ст. і до наш час (з перервою на часи войовничого атеїзму) вона є. Але насправді вона – офіційно церква Різдва святого Іоанна Предтечі, неофіційно, але частіше вживано – Чесменська церква.

Екстер’єри церкви справді вражають. Ці вузькі вертикальні тяги на червоному тлі стін, високі стрілчасті вікна, ажурний білокам’яний орнамент, барельєф на фронтоні, стрілчасті арочки, зубчастий парапет, загострені башточки-пінаклі, роза над порталом – роблять будівлю не просто вишуканою, але ще й дуже незвичною.
Довільне використання готичних елементів у поєднанні з легкістю ранішевживаних стилів бороко та рококо наприкінці 18 ст. народило новий архітектурний стиль, який стали найменувати російською псевдоготикою. Звісно, на теренах РІ цей стиль не став виключним. Більше того, в Росію він прийшов з Британських островів.

Як пише І.Грабар:

Увлечение готикой — вторая стадия эволюции той романтики, которая расцвела затем в начале XIX века. Приелись все одни и те же формы, казавшиеся каким-то заколдованным кругом, и в поисках острых ощущений, а главным образом благодаря постоянной возне с классическими руинами, набрели на руины готических соборов, не менее, если еще не более, живописные. Вперемешку с развалинами римских колоннад на романтических пейзажах тогдашних художников стали все чаще попадаться и развалины готических храмов, от которых было уже рукой подать до воскрешения готики, начавшегося в Англии и оттуда быстро перекинувшегося в Россию вместе с английским садовым искусством. Настоящим воскрешением на самом деле нельзя называть это «поветрие». Даже гораздо более «добросовестный» и «научный» возврат к готике, отметивший в Европе 1820—1830-е годы, был бесконечно далек от величия и самого духа подлинных образцов, увлечение же XVIII века — лишь самая невинная и детски наивная игра в средневековье. На настоящую готику это все так же не похоже, как не похожи были «китайские залы» на дворцы богдыханов. Новому увлечению заплатило дань почти все старшее поколение екатерининских мастеров, и осуществлять последнюю прихоть императрицы выпало на долю Фельтена, давшего в Петербурге то, что одновременно в подмосковном Царицыне создали Баженов и Казаков.

портрет Ю.Фельтена (С.Щукін) план Чесменської церкви Чесменські палац та церква. Малюнок Ж.Б. де ла Траверс, 1780 р.

Отже Георг Фрідерік Фельтен (Georg Friderick Velten 1730 — 1801), архітектор німецького походження, який в намаганні натуралізуватися і Імперії, став зватися Юрієм Матвійовичем (хоча його батько до скону був Матіасом).
В літературі – особа дещо протирічна. Одні його вважають ледь не генієм, зазначаючи, що саме його індивідуальні еклектичні пошуки в галузі псевдоготики зробили його одним з яскравих представників романтизму. Інші закидають досить таки пересічний талант, те, що більшість його проектів – то, як би зараз сказали, лиш копіпастерство робіт іноземних зодчих, та й те, що до рівня архітектора Імперії він виріс лиш завдяки національності. Адже, піднявшись на престол, Катерина ІІ прагнула позбуватися людей Єлизавети, та ж сама доля спіткала і геніального Растреллі, чиє місце швиденько зайняв одноплемінник нової імператриці.
Як би там не було, але Чесменська церква – одна з найкращих робіт Фельтена.

Будувалася церква у 1777-1780 рр. за наказу Катерини ІІ на місці, де за переказами вона почула звістку про перемогу російського флоту над турками в Чесменській бухті 6-7 липня 1770 року (відома, як Чесменська битва). Сталося то (радісна звістка про перемогу) десь на півдорозі між Петербургом і Царським Селом – заміською резиденцією Катерини ІІ – просто серед болота, яке звалося Кікеріки (в перекладі з фінської – “жаб’яче болото”). Але ж тих пір і церква, і палац, збудований в то й же час, звуться Чесменськими.
Будівництво храму було закінчене до десятої річниці перемоги російського флоту в Чесменській битві. Урочисте освячення відбулося 5 липня 1780 року. Кажуть, що в урочистостях компанію Катерині ІІ склав сам імператор Священої Римської Імперії Йосип ІІ, щоправда законспірувавшись під іменем «графа Фалькенштейна».

Стіни завершують низький парапет і характерні для готики загострені башточки – піннаклі. Аналогічні башточки декорують стіни барабанів центрального і чотирьох малих куполів церкви. Гострі готичні шпилі, що увінчували куполи, не збереглися. Своєрідна композиція плану, вирішеного у вигляді «чотирьохлистника». До центрального об’єму примикають чотири закруглених в плані приміщення. Перекриття склепінь частково зберегли псевдоготичному ліпну обробку.

Храм було передано капітулу ордену Святого Георгія Побідоносця, у зв’язку з чим деякий час вона звалася Георгієвською. У 19 ст. її передали у військове відомство.
Важкі часи настали для церкви з 1919 року, коли на цій території совіти влаштували свій перший табір “прінудітєльних работ” (читайте – концтабір). З церкви було знято і відправлено на переплавку дзвони, а замість хрестів було встановлено зображення ковадла, обценьок та молота.

Коли в 1924 закрили концтабір, в церкві розміщувався архів Главнауки, потім – столярні майстерні (де вони там поміщалися?) Автодорожного інституту. У 1930 році там сталася пожежа, яка, як стверджують, знищила всі інтер’єри, включаючи вівтар (якщо він там ще лишався). Приміщення дуже постраждало під час облоги Ленінграда, то ж по війні будівлю було законсервовано з тим, щоби відновити, як пам’ятку архітектури. Реставраційні роботи велися у 1960-х роках за проектом архітектора А.П.Кулікова. Було відремонтовано куполи, зміцнено цегляну кладку, відновлений втрачений декор, відреставровані інтер’єри. У 1977 році тут було відкрито філію Війського-морського музею – експозицію “Чесменська перемога”.
У 1994 році церкву повернено віруючим.
Нині Чесменська церква є пам’яткою архітектури федерального значення.

Цікаво, що подібно творінню Торічеллі в Мошнах, Чесменська церква має двійників. Зокрема Преображенський храм (1790 р.) в маєтку Полторацьких в с.Красне Стариського району Тверської області. Була ще одна церква-близнюк в маєтку Ланського в селі Посадніково Новоржевського району Псковської області, але вона на жаль не пережила часів історичного матеріалізму.
Цікаво, що в самому місті це одна з небагатьох (хто би подумав) споруд у стилі псевдоготики. Наступного разу ми відвідаємо ще одну псевдоготичну пам’ятку – Чесменський палац, що розміщений поряд.


Список використаних джерел:
– Грабарь И. Фельтен. Чесменская церковь www.ilovepetersburg.ru
– DK Eyewitness Travel Guide: St. Petersburg. – Dorling Kindesley Limited, London. 2007.
– Кириков Б.М. Архитектурніе памятники Санкт-Петербурга. Стили и мастера. – СПб.:Белое и черное, 2003


Переглянути Европа на карті більшого розміру

  • main_stream

    Спасибі за екcкурсію!! Гарно!!
    Виглядає дуже невагомо і святково. Коли була в Санкт-Петербурзі, хотіла туди потрапити, але не встигла, на все часу не вистачило. Тепер матиму краще уявлення )

  • Випадкові статті

  • Популярні статті

    • Трипільські зорі – 2010

      На третій рік свого існування благодійний етнофестиваль “Трипільскі зорі” (м.Черкаси) дещо змінив...

    • КриЖталь 2011

      В Черкасах відкрився 4-й фестиваль крижаної скульптури “КриЖталь”

  • Фото з галереї

    Колодне Микулинці Кіровоград 9234