Сьогодні мова йтиме про приміщення Національного музею ім. Андрея Шептицького у Львові .
 |
 |
| Приміщення Національного музею на пр. Свободи, 20 | центральний вхід корпусу на Драгоманова |
Більшість туристів певно скажуть, що знають, де знаходиться Національний музей, ще б пак, проминути будівлю за адресою проспект Свободи, 20 важко. Розміщений поміж Оперою та вернісажем, Преображенським собором, вулицею Вірменською, нинішній головний корпус Національного музею лежить на жвавому туристичному шляху. Бодай табличку, та й зауважували :)
Саму будівлю було зведено упродовж 1898-1904 років за проектом архітекторів В.Марконі та К.Яновського для художньо-промислового музею. В радянський час там містився музей Лєніна. І лише у 1991 році сюди перевезли частину експозиції тодішнього Музею українського мистецтва.
Але щось я відволікся. Звісно ж, мова йде не про будівлю на Свободи,20.
Колись головний і єдиний, а тепер другий корпус Національного музею у Львові, що міститься у розкішній віллі кінця 19 ст., захований на тихій вуличці Драгоманова (номер 42), фактично під схилами Цитаделі. Віллу було зведено 1897-98 рр. на тодішній вулиці Мохнацького за проектом архітектора Владислава Рауша на замовлення професора Львівського університету Еміля Дуніковського (1855-1924), геолога, географа та мандрівника.
Еклектична чи то пак необарочна вілла, щедро прикрашена маскаронами, скульптурами богів та херувимів, декором з грифонів, левів, мушль etc створює напрочуд торжественний і піднесений настрій. Разом з тим таке розмаїття зовнішньої оздоби не викликає почуття надмірності, помпезності чи просто несмаку.
Але у 1911 році Дуніковський віллу продав. Купив її не хто інший, як митрополит Андрей Шептицький для потреб заснованого ним у 1905 році Церковного музею. До часу музей містився при митрополії на території собору Св.Юра, але розширення колекції потребувало нового, більш пристосованого приміщення.
Того ж року, а конкретно 11 липня 1911 року митрополит видає акт, згідно з яким науковій фундації “Церковний музей” надавалася назва “Національний музей. Ювілейна наукова фундація галицького Митрополита Андрея Шептицького”. Основне призначення музею було доведення самобутності, піднесення і розвитку української культури. Галицьке Намісництво офіційно визнало право на існування фундації.
 |
 |
Експозицію музею було відкрито 13 грудня 1913 року. Основу фондів складали матеріали фундатора, який подарував загалом близько 10 тис. предметів і утримував музей переважно за власний кошт. Того ж 1913 року митрополит заповів музей у власність українського народу.
 |
 |
| фото 1932 р. з Національного цифрового архіву (Польща) |
У 1930 р. зібрання нараховувало понад 80 тис. предметів. У 1945 р. музей поповнився збірками закритих радянською владою музеїв. Перейменований на Львівський музей українського мистецтва. В 50-х із музею було вилучено до спецфонду понад 4 тис. книжок, до архіву МДБ – 138 томів і тек рукописів, вивезено і спалено 2,5 тис. творів мистецтва. З 1991 відновлено назву “Національний музей у Львові. Науково-мистецька фундація митрополита Андрея Шептицького”.
 |
 |
У музеї зберігається одне з найбільших в Україні зібрань образотворчого мистецтва, яке включає майже 117 тис. предметів основного і близько 50 тис. предметів науково-допоміжного фонду. Серед них – найбільша в Україні збірка українських ікон 14 – 18 ст. (понад 4 тис. творів); унікальна колекція наскрізної дерев’яної різьби; колекція рукописів 11 – 16 ст.; рідкісна колекція народної сакральної скульптури; збірка гравюри 17 – 18 ст.; малярства і скульптури 18 – 19 ст.
Нині корпус на Драгоманова, 42 зачинений на ремонт. Ледве не вирвалося «на жаль», але все ж таки – на щастя, сподіваємося, що попсована роками будівля колишньої вілли Дуніковського буде скоро відреставрована і знову прийматиме відвідувачів. Тоді може і з’явиться репортаж з фото інтер’єру та експозиції.
Дістатися вілли просто. Від площі Міцкевича проспектом Шевченка до кінця вулиці. Біля пам’ятника Грушевському беремо напрям на Миколаївський костел, лишаємо костел ліворуч і піднімаємося вулицею Драгоманова угору. Вілла стоїть по вулиці праворуч, втім не зауважити її буде складно.
Дивитися Національний музей на мапі більшого розміру
Інші статті серії: Львів непопсовий