
Історія побудови костелу у Старій Солі (Старосамбірський район, Львівщина) сягає 14 століття. І хоча нині існуючий Михайлівський костел датується 1660 роком, збереглися більш давні елементи.
Мова йде про каплицю св.Анни, розміщену з північного боку від нави. Під час ремонту 1613 року Єжи Мнішек знайшов на північній стіні каплиці за вівтарем св.Анни напис латиною “Знайте, що нащадок Болеслава святиню цю зводить і в покорі просить, щоб ти мала її в опіці. Року Божого 1365“. Це підтверджує версію про будівництво каплиці королем Казимиром Великим.

вид з північного боку. каплиця св.Анни
Підтвердження цієї версії, вимагає звісно детальних історичних досліджень. Але якщо версію таки буде верифіковано, каплиця св.Анни вважатиметься однією з найстаріших латинських сакральних споруд Галичини.
За іронією долі найстаріша частина костелу - каплиця св.Анни - лишилася найменш ушкодженою. Вона являє собою квадратну в плані, двоярусну будівлю. Фасади оформелено пласкими арочними нішами та консольним фризом. Світло потрапляє до нижнього ярусу каплиці через два (колись було 4) вікна, до верхнього - через шість круглих отворів. На північній стіні зберігся вівтар св.Анни, той самий, за яким знайдено історичний напис. Колись там же містився орган.

вид костелу з боку апсиди
Костел (ймовірно дерев’яний) до каплиці прибудували пізніше - 1469 року. 1648 року його спалили козаки Богдана Хмельницького. На його місці було зведено новий - мурований, тому історія власне костелу бере відлік з 1660 року. І лише 1743 року він отримав назву святого архістратига Миїхаїла. Протягом свого існування костел неодноразово перебудовувався, про що свідчить зокрема нашарування окремих елементів, останнє особливо стосується перебудови та ремонту у 20-х роках 20-го століття. Річ в тому, що костел був значно пошкоджений під час першої світової, і досі його стіни зберігають сліди артобстрілу… Ремонт і перебудова костелу проводилися ксьондзом Войцехом (за іншими даними Адальбертом) Овоцем та Г.Кремінецьким за проектом Б.Віктора.
![]() |
![]() |
| оздоблення круглої каплиці |
Саме під час цієї останньої перебудови костел набув трохи дивних рис. Перш за все ще стосується ротондальної каплиці з південного боку. Еліпсовидні вікна, місцями збережена ліпнина - надають костелу нарядного вигляду. Разом з тим та кругла каплиця якось дивно асиметрично виглядає на фоні в цілому канонічного однонавого костелу.
Під час загаданої перебудови було також зведено новий притвор, встановлено нову сигнатурку та змінено вигляд головного фасаду. В цілому подальші перебудови створили таку собі дивну суміш готики та бароко з подальшими еклектичними нашаруваннями.

ротондальна каплиця початку 20 ст.
Костел він являє собою однонавову споруду. До прямокутної нави зі сходу примикає півкругла апсида, укріплена контрфорсами. З боків примикають вже згадані каплиці - з північного квадратна св.Анни, з південного - кругла. З північного боку також добудовано протезис. З західного боку влаштовано невеличкий притвор.
![]() |
![]() |
![]() |
| двері костелу | вигляд зі шляху | |
Окремо необхідно сказати про зовнішнє оздоблення храму. Подекуди збереглася багата ліпнина, також у вигляді ліпнини - на головному фасаді - барельєфне зображення архістратига Михаїла.
![]() |
![]() |
![]() |
| архістратиг Михаїл | фрагменти ліпнини | |
Милує око мозаїчна ікона над притвором:

Чудом збереглися чотири скульптури апостолів-євангелістів, що їх встановлено на контрфорсах з боку апсиди.

апостол Лука
![]() |
![]() |
![]() |
| апостол Іоан | апостол Марк | апостол Матфей |
Цікавою також є дзвіниця костелу.
Стоїть вона окремо з південного боку від храму. Свого часу слугувала також воротами на подвір’я. Це - змішана дерев’яно-мурована споруда, у першому ярусі, мурованому, влаштовано наскрізний арочний проїзд, верхній ярус - дерев’яний - обшальований дошками та гонтом - під високим шатровим верхом та декоративним підсябиттям.
Незвичний для костелів вигляд дзвіниці породив версію, що вона - давня башта оборонного замку. що стояв колись на місці храму.

В радянські часу храм було перетворено на комору. Потім там сталася пожежа, яка зруйнувала дах… Стіни почали швидко руйнуватися, почасти через відсутність даху, почасти через залиту надміру пожежними солону (не дарма ж так містечко зветься) воду…
Надія на порятунок у костелу з’явилася лише з візитом 2001 року папи Іоанна Павла ІІ. Нині тривають ремонтні роботи. Вже перекрито дах, стіни в риштуваннях…

Як знайти
Стара Сіль:
Дивитися Стара Сіль на мапі більшого розміру
костел:
Дивитися Михайлівський костел на мапі більшого розміру













“за іронією долі найстаріша частина костелу - каплиця св.Анни - лишилася найменш ушкодженою.”
- уміли будувати просто:-)
Ми це розкішне буслине гніздо побачили ще в квітні 2007. Робітники казали, що священник їх просив збити гніздо, а вони відмовились. Та й всередині цікаво. Тоді ще дах був у процесі перекриття, тому навіть пощастило побувати наверху :) Звідти ракурс на гніздо з хрестом шикарний, та й віллу Анни з дерев’яною церквою видно. Одне з місць, що викликають найтепліші спогади.
Цікаво, коли Ваші світлини з’явились на світ Божий. Відпишить, будь ласка.
серпень 2009 року
тепер ремонт, зачинено :)
Дякую за відповідь.
Тоді теж тривав ремонт, просто після трудодня робітники підкріплялися перед тим, як розійтись, саме тому і пощастило потрапити всередину :)
Перепрошую, а дзвінниця Вам нічого не нагадує?
не знаю, а що Ви маєте на увазі?