Львів непопсовий. Про віллу Розвадовського та атентат Лемика

On 20.01.2013 by admin

У серці Кастелівки – цієї так і не реалізованої ідеї “міста-саду” – на розі нинішньої вулиці Котляревського (кол. назва Набєляка) з вуличкою… Котляревського (кол. назва Собка) привертає увагу вілла, що вирізняється динамічною композицією, модельованою виступами невеликих ризалітів, силуетами фронтонів і вежечкою, різної форми вікнами, а також оригінальною трикутною конфігурацією плану.

Щодо часу побудови цієї вілли і її архітектора знайшов дещо протирічні данні. Наприклад, кандидат мистецтвознавства Ігор Жук стверджує, що віллу, яка нині має адресу Котляревського, 27 (кол. Набєляка, 15) збудували у 1905-1906 рр. за проектом архітектора Едмунда Жиховича (Edmund Żychowicz), відомого, зокрема, проектом будівлі монастиря служниць Христового Серця (нині “лікарня на Ужгородській”). В свою чергу львівський краєзнавець Ігор Мельник стверджує, що віллу збудували ще на початку забудови Кастелівки за проектом І.Левинського та Ю.Захаревича у 1890-х роках, а вже 1906 року її перебудували за проектом іншого архітектора – Владислава Садловського (Władysław Aleksander Sadłowski) (певно найвідомішою його роботою є Львівський Двірець – будівля залізничного вокзалу). Юрій Бірюльов також згадує ім’я Садловського, як автора проекту цієї вілли. Є ще й третя версія, що не заперечує перередні дві, – автором проекту був Садловський, а безпосередньо будівництво виконувала фірма Жиховича.

Одне відомо точно, що будівництво (чи перебудову) вілли замовив Зигмунт Розвадовський (Zygmunt Rozwadowski) – польський художник. Розвадовський народився у Львові, навчався у Кракові в Школі Штук Пєнькних (школі образотворчих мистецтв), зокрема був учнем Яна Матейка та Антона Ажбе. Після 10 років життя у Кракові та Мюнхені у 1893 р. повернувся до рідного Львова, де працював як художник і як викладач у Державній промисловій школі (нині Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша).
Передовсім відомий як баталіст, зокрема разом з такими митцями як Ян Стика та Войцех Коссак створював відому панораму “Битва під Рацлавицями” (Panorama Racławicka), що довгий час експонувалася у Стрийському парку, а після 2-ї світової була вивезена до Вроцлава. Іншим його відомим полотном є панорама “Битва під Грюнвальдом” у свівавторстві з Тадеушем Попелем, присвячена 500-річчю цієї історичної події.


Bitwa pod Grunwaldem

Хоча Розвадовський писав не тільки батальні сцени. На більшості його роботах зображені коні. А в співавторстві з С.Яновським написав “Панораму міста Львова 18 ст.”

Sanna w górach, 1927 Panorama Lwowa, 1928

Те, що вілла будувалася для художника, зрозуміло з її архітектурної композиції. Північну наріжну частину будинку підтримують залізобетонні пілони, а велику кімнату на другому поверсі освітлюють величезні вікна. Тут, очевидно, містилася художня майстерня.
До слова у 1906-1912 роках тут свою майстерню мав і інший живописець “український Матейко” Антін Пилиховський.

На цьому можна було би і закінчити розповідь про цікаву, але далеко не єдину віллу Львова. Однак, цей будинок зіграв в українській історії ще одну роль…

З 1927 року у віллі розміщувалося консульство СРСР. Спочатку відкриття радянського консульства у Львові сприяло розширенню економічних, наукових та культуриних зв’язків між розділеними кордоном частинами України. Через консульство частково фінансувалися Наукове товариство імені Шевченка у Львові, українські школи, організовувалися поїздки українських істориків, літераторів і музикантів до Харкова та Києва.

Але дуже скоро ці програми співробітництва згортаються. Консульство все більше відіграє роль пропагандистської машини та засобу прикриття агентів ГПУ. 21 листопада 1929 під час демонстрацій львівських студентів проти репресій на радянській Україні у вікна консульства вперше полетіло каміння. Відтоді це стало традицією.

архівне фото 1933 р. малюнок П.Гранкіна

В 1932-33 рр. в Радянській Україні лютував організований більшовицькою владою Голодомор. ОУН ухвалює рішення про атентат (так в українському націоналістичному русі називали терористичні акти проти відповідальних за антиукраїнські дії чиновників або українців, що пропагували угодовство) – вбивство радянського консула Голубова з метою привернути увагу світу до Голодомору.
Вчинити атентат зголосився 18-тирічний студент першого курсу факультету математики та природничих наук Університету Яна Казимира Микола Лемик. За планом він мав прибути до консульства під виглядом громадянина, який хоче виїхати в Радянську Україну на навчання за запрошенням сестри, вбити консула, уникнути застосування проти себе зброї охоронцями і добровільно здатися польській поліції з тим, щоби гучним судовии процесом привернути увагу світу до злодіянь радянської влади проти свого народу.
Атентат було реалізовано 21 жовтня 1933 року згідно з планом але з одним винятком. На прохання зустрічі з консулом до Лемика вийшов не Голубов, а начальник канцелярії Олексій Майлов, назвавшись консулом. Хоча Лемик і не впізнав консула по раніше замальованому художником Сеньковим портрету, часу на роздуми не було. Одним пострілом Лемик вбиває Майлова. Вже в суді він дізнається, що вбив не того, кого планував. Але Майлов був не просто начальником канцелярії, це був агент ГПУ, який прибув до Львова за особистим розпорядженням Сталіна з метою контролю реакції українських політичних організацій на Голодомор в Радянській Україні. Як сказав Лемику Роман Шухевич “Ви вбили іншу людину — Майлова, сто разів гіршого, ніж Голубов”.


Микола Лемик на судовому процесі 1933 р.

Швидкий судовий процес засудив Лемика до страти, але з огляду на юний вік страту замінили на пожиттєве ув’язнення. З початком 2-ї світової Лемик тікає з польської тюрми. У 1941 р. очолює похідну групу ОУН, яка мала організовувати українське націоналістичне підпілля на Сході. В жовтні 1941 р. в Миргороді за однією версією заарештований та згодом розстріляний гестапо, за іншою – вбитий при спробі втечі Степаном Сулятицьким (колишнім членом УВО, на той час агентом СД).

Радянське ж консульство проіснувало тут до анексії Західної України СРСР у вересні 1939 р., хоча останнього консула відізвали у Москву ще на самому початку 1939. Фактично за той час консульство займалося лиш збором інформації про діяльність українських громадських та політичних організацій і їхніх діячів, які стали в 1939–1941 об’єктом репресій.

Згодом в будинку містилися різні установи. Зараз – відділення УЗД та стоматкабінет. На честь 60-ї річниці атентату Лемика на стіні будівлі розмістили меморіальну табличку. От тільки чомусь з датою помилилися на 1 день.

список використаних джерел:
– Мельник Ігор. Львівський Новий Світ та південні околиці Королівського столичного міста Галичини від Святого Юра до Наварії. – Львів: Центр Європи, 2009.
– Інтерактивний Львів. Вул. Котляревського, 27 – будинок медичної установи (кол. житловий з художньою майстернею) http://www.lvivcenter.org/uk/lia/
– Lviv: A Guidebook for the Visitor / Львів: Туристичний путівник. за редакцією Ю.Бірюльова — Видання друге / Second edition. — Lviv: Publishing House «Centre of Europe», 2007.
– Ілько Лемко, Володимир Михалик, Георгій Бегляров. 243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів:, 2009.
– Мельник Ігор. Набєляка-Котляревського // «Галицька брама» №3-4. — 2007.
– Читайло Ольга. Вілла художника-баталіста «вилізла боком» радянському консульству // “Високий замок” http://archive.wz.lviv.ua
– «Енциклопедія ОУН-УПА» — http://oun-upa.org.ua/encyclopaedia
– Ретро Львів – http://www.facebook.com/lvivretro


Переглянути Львів на карті більшого розміру

Інші статті серії “Львів непопсовий”

  • rbrechko

    Дякую! Цікаво! Якби свого часу не побачив там меморіальну табличку, то ніколи би не подумав, що там колись було радянське консульство :)

  • http://alexnedoviziy.com/blog/ Alex Nedovizii

    Цікаво. Будинок завжди привертав увагу, але ніколи – до такого стану, аби “копати глибше”, ніж читання про нього кількох речень у книжці.

  • Elena Byelkina

    Спаплюжили її тими пластиковими вікнами, прикро :(

  • Випадкові статті

  • Популярні статті

    • 6247
      Трипільські зорі – 2010

      На третій рік свого існування благодійний етнофестиваль “Трипільскі зорі” (м.Черкаси) дещо змінив...

    • 1045_fi
      КриЖталь 2011

      В Черкасах відкрився 4-й фестиваль крижаної скульптури “КриЖталь”

  • Фото з галереї

    Руде Село Bern Münster Рось біля Бороданів 4487