Вольне Място Гданськ

On 22.02.2012 by admin

Motlawa
Набережна Мотлави. На передньому плані будинок Товажиства Пжироднічєго, Марьяцька брама та Журав

Про Гданськ писати можна багато. Про його багату та непросту історію, про чудову архітектуру, про звитяги і особливу роль у розвитку країни, про видатних мешканців та народжених тут…

реставровані будинки на Длугі Тарг

Але мені не хочеться писати мовою путівника. Почасти тому, що на Гданськ я мав катастрофічно мало часу і не встиг обійти всі його принади та атракції. Почасти тому, що про Гданськ просто не хочеться писати сухою мовою туристичних заміток… Тому вийде таке собі коротке есе, що розбавляє велику кількість фото зі скупими коментарями. Навряд чи воно може слугувати моїм читачам у якості путівника. Але і без мене путівників про це місто написано не мало.


Stara Mot?awa

один з символів міста брама-кран “Журав”
Нова Мотлава та будинки на Стогєвнє

Гданськ-Данциг – місто постійної суперечки між Польщею та Німеччиною, зона постійних проблем, гордіїв вузол яких вдалося розрубати лише ціною повного спустошення. Але навіть сталінські методи переселення народів, майже повна зміна мешканців не змінила того genius loci, того бунтівничого духу цього місця, що вирвалося масовими страйками у 1970-му чи зародженням «Солідарності» у 1981-му, що зрештою, поклало край комуністичній системі. Сталін та його польські друзі навряд чи могли врахувати той «genius loci» свободолюбивого міста.


Нова Мотлава та руїни на острові Складів

Длугі Тарг та привітання з нагоди майбутньго Чемпіонату


Длугі Тарг та Брама Зельона

Гданськ-Данциг – місто вільне. І навіть не в тому сенсі, яким наділила його Ліга Націй у 1920-му, відторгнувши від Німеччини, але так і не віддавши Польщі. Ліга Націй взагалі наробила багато дурниць, розкроюючи повоєнну Європу, закладаючи вибухонебезпечну суміш етнічно-державницької невідповідності. Все ж жахи І-ї світової не повністю знівелювали десятиріччя гуманізму. Лише друга світова вирішила ті проблеми, просто та ефективно, але жахливо…

Брама Злота та Вежа Вєнзєнна вул. Длуга та Ратуш Глувнего Мяста
ще один символ міста – Fontanna Neptuna


Двур Артуса

Так було в Судетах, на Закарпатті, в Галичині, в Вільному місті Данциг… В останньому на тоді проживало більше 95% німців, але зовнішні зносини міста вирішувала Польща. Непоступлива позиція Польщі щодо Данцига та Коритажа Гданьскего (Польського коридора – тієї мінімальної сатисфакції великодержавницької ідеї «од можа до можа») навряд чи була причиною війни.

Панєнка з окєнка та Нови Дом Лави
Злота Камєніца сходи при вході у двір Артуса

Свободолюбиве місто, неначе збожеволівше у своєму прагненні ту свободу втратити, влитися в здавалося би успішніший Райх, стало таким собі casus belli – приводом до війни, найжахливішої війни в його бурхливій історії.

Гданськ – бурштинова столиця

Трагедія Гданська почалася задовго до нищівних бомбардирувань радянської авіації у березні 1945. Трагедія почалася щойно з першими пострілами броненосця «Шлезвіг-Гольштейн» по обронцям Вестерплатте. А її кульмінацією стали торпеди, випущені відомим радянським «героєм» Марінеску по іншому кораблю з німецькою назвою «Вільгельм Густлофф» з біженцями колишнього Вільного міста на борту.

Понівечене війною, зруйноване на 90% місто постало з попелу, як той птах Фенікс. Навіть дивуєшся, звідки то у народу, представники якого за переказами у вцілілих данцигських помешканнях з централізованим опаленням мурували груби, знайшлося сил, наснаги, фінансів та й нігде правди діти – смаку, відновити зруйноване. А ще більше питань – чому цього досі немає в нас? Чи знову кивати на genius loci, який наші землі минув стороною?

на площі перед Марьяцькою Базилікою

Отже одного серпневого дня ми десантувалися на Гданську землю на Длугих Огродах біля костелу св.Барбари. На місто ми мали катастрофічно мало часу, його – той час – підпирав вечірній паром, що мав доправити нас через Балтику до Стокгольму. Я ще планував якусь біганину по найвизначніших пам’ятках міста, обов’язковий вихід на вежу Марьяцького костелу і т.ін. Але тим планам не судилося збутися…

на вулиці Марьяцькій
портал Марьяцької Базиліки брама Марьяцька
пляц перед Марьяцькою Базилікою вулиця та брама St?giewna

Натовп, здається, починався від мосту через Нову Мотлаву. Нам пощастило. Ми потрапили на ярмарку святого Домініка – найбільшій в Польщі і відомій на всю Європу, ярмарки з більш ніж 700-річною історією (запровадив її ще папа Олександр VI у 1260 р.).

вулиця Півна та вежа Марьяцького костелу вітраж костелу св.Барбари
вулиця Длугі Огроди та костел св.Барбари Базиліка Марьяцька
Вєлька Збройовня (Арсенал) герб Гданська на Збройовні

Лишалося лише насолоджуватися – сторічними традиціями та духом старого міста, безсистемно бродячи його вуличками…


брама St?giewna

Двожец колєйови (зал.вокзал тобто)


Вестерплатте – тут почалася ІІ-га світова

Порт вдалині видно “шайбу” PGE Arena Gda?sk – нового стадіона до Евро-2012

паром Гданськ-Нінасхамн відпливаємо
вихід в Балтику може Балтицьке


Подивитися Гданськ на мапі більшого розміру

  • яка краса!!! Дякую!

    • Анонімний

      тобі дякую!

  • Подобаються такі будинки. Чомусь згадав про дитинство, мабуть через те що бачив щось схоже в дитячих фільмах. Я б там не проти жити, але без туристів та сувенірних розкладок ))

    • Анонімний

      жити можна звісно, але балтійський клімат трохи сируватий, дощуватий і т.д. Та й від гір далеченько. Краків – як не крути – краще. Для життя, маю на увазі :)

  • Viewpo1nt

    Змістовне пояснення долі міста за допомогою образу Genius loci

    • Анонімний

      старався :)

  • Мар’яна

    Чудовий фоторепортаж про Гданськ!!!

    • Анонімний

      Дякую!

  • Випадкові статті

  • Популярні статті

    • Трипільські зорі – 2010

      На третій рік свого існування благодійний етнофестиваль “Трипільскі зорі” (м.Черкаси) дещо змінив...

    • КриЖталь 2011

      В Черкасах відкрився 4-й фестиваль крижаної скульптури “КриЖталь”

  • Фото з галереї

    Gda?sk Хирів Буданів 7857