Львів непопсовий. Національний музей

On 01.02.2010 by admin

Національний музей у Львові

Сьогодні мова йтиме про приміщення Національного музею ім. Андрея Шептицького у Львові .

Приміщення Національного музею на пр. Свободи, 20 центральний вхід корпусу на Драгоманова

Більшість туристів певно скажуть, що знають, де знаходиться Національний музей, ще б пак, проминути будівлю за адресою проспект Свободи, 20 важко. Розміщений поміж Оперою та вернісажем, Преображенським собором, вулицею Вірменською, нинішній головний корпус Національного музею лежить на жвавому туристичному шляху. Бодай табличку, та й зауважували :)
Саму будівлю було зведено упродовж 1898-1904 років за проектом архітекторів В.Марконі та К.Яновського для художньо-промислового музею. В радянський час там містився музей Лєніна. І лише у 1991 році сюди перевезли частину експозиції тодішнього Музею українського мистецтва.
Але щось я відволікся. Звісно ж, мова йде не про будівлю на Свободи,20.

Колись головний і єдиний, а тепер другий корпус Національного музею у Львові, що міститься у розкішній віллі кінця 19 ст., захований на тихій вуличці Драгоманова (номер 42), фактично під схилами Цитаделі. Віллу було зведено 1897-98 рр. на тодішній вулиці Мохнацького за проектом архітектора Владислава Рауша на замовлення професора Львівського університету Еміля Дуніковського (1855-1924), геолога, географа та мандрівника.

Еклектична чи то пак необарочна вілла, щедро прикрашена маскаронами, скульптурами богів та херувимів, декором з грифонів, левів, мушль etc створює напрочуд торжественний і піднесений настрій. Разом з тим таке розмаїття зовнішньої оздоби не викликає почуття надмірності, помпезності чи просто несмаку.

Але у 1911 році Дуніковський віллу продав. Купив її не хто інший, як митрополит Андрей Шептицький для потреб заснованого ним у 1905 році Церковного музею. До часу музей містився при митрополії на території собору Св.Юра, але розширення колекції потребувало нового, більш пристосованого приміщення.
Того ж року, а конкретно 11 липня 1911 року митрополит видає акт, згідно з яким науковій фундації “Церковний музей” надавалася назва “Національний музей. Ювілейна наукова фундація галицького Митрополита Андрея Шептицького”. Основне призначення музею було доведення самобутності, піднесення і розвитку української культури. Галицьке Намісництво офіційно визнало право на існування фундації.

Експозицію музею було відкрито 13 грудня 1913 року. Основу фондів складали матеріали фундатора, який подарував загалом близько 10 тис. предметів і утримував музей переважно за власний кошт. Того ж 1913 року митрополит заповів музей у власність українського народу.

фото 1932 р. з Національного цифрового архіву (Польща)

У 1930 р. зібрання нараховувало понад 80 тис. предметів. У 1945 р. музей поповнився збірками закритих радянською владою музеїв. Перейменований на Львівський музей українського мистецтва. В 50-х із музею було вилучено до спецфонду понад 4 тис. книжок, до архіву МДБ – 138 томів і тек рукописів, вивезено і спалено 2,5 тис. творів мистецтва. З 1991 відновлено назву “Національний музей у Львові. Науково-мистецька фундація митрополита Андрея Шептицького”.

У музеї зберігається одне з найбільших в Україні зібрань образотворчого мистецтва, яке включає майже 117 тис. предметів основного і близько 50 тис. предметів науково-допоміжного фонду. Серед них – найбільша в Україні збірка українських ікон 14 – 18 ст. (понад 4 тис. творів); унікальна колекція наскрізної дерев’яної різьби; колекція рукописів 11 – 16 ст.; рідкісна колекція народної сакральної скульптури; збірка гравюри 17 – 18 ст.; малярства і скульптури 18 – 19 ст.

Нині корпус на Драгоманова, 42 зачинений на ремонт. Ледве не вирвалося «на жаль», але все ж таки – на щастя, сподіваємося, що попсована роками будівля колишньої вілли Дуніковського буде скоро відреставрована і знову прийматиме відвідувачів. Тоді може і з’явиться репортаж з фото інтер’єру та експозиції.

Дістатися вілли просто. Від площі Міцкевича проспектом Шевченка до кінця вулиці. Біля пам’ятника Грушевському беремо напрям на Миколаївський костел, лишаємо костел ліворуч і піднімаємося вулицею Драгоманова угору. Вілла стоїть по вулиці праворуч, втім не зауважити її буде складно.


Дивитися Національний музей на мапі більшого розміру

Інші статті серії: Львів непопсовий

8 коментарів to “Львів непопсовий. Національний музей”

  • turtat

    Ремонт – той випадок, коли не знаєш добре чи ні, бо напевно невідомо чим скінчиться саме цей ремонт конкретної будівлі і коли скінчиться…
    Наприклад природничий музей у Львові, не можу туди потрапити з 2003, здається, бо ремонт.

    • хто зна. В наших реаліях можна очікувати чого завгодно

  • Helha

    Дякую за статтю, вже зовсім забулося, що в нас є ще й така найдзвичайна краса у Львові!

  • Lucuk92

    А як це “попсована”??? там співали попсу??

    • haidamac

      ні, то дієприкметник недоконаного виду (від дієслова “псувати”)

  • Олександр

    Дякую за Вашу працю. На жаль, в даному випадку ремонт іде роками. Не знаю, чи там взагалі хоч щось робиться. Нові ворота, наприклад, уже декілька років лежать коло паркану загорнуті. Таке враження, що ремонт почали, але закінчити не планують.

Trackbacks & Pings