Дрогобич – частина 2 (дерев’яно-зодчеська) продовження

On 20.01.2010 by admin

церква Воздвиження Чесного Хреста
церква Воздвиження Чесного Хреста

Храм Святого Юра – не єдина дерев’яна церква Дрогобича. Зовсім поряд у якихось хвилинах ходи від Святого Юра попри жупу побачимо іншу перлину українського дерев’яного церковного зодчества – церкву Воздвиження Чесного Хреста. Розміщена вона у передмісті Зваричі на однойменній (тобто Зварицькій) вулиці.


вхід до церкви Здвиження
вхід до церкви Здвиження

І хоча Здвиженська церква має такий же солідний вік як і її сусідка – Святоюрівська сестра, обидві церкви абсолютно несхожі одна на одну. Здвиженська церква належить до типу тризрубних однобаних будівель, увінчаних квадратним в основі шатровим верхом.
Розміщення церкви поблизу жупи невипадкове. Власне Здвиженська церква і була приходською церквою солеварів. Відомо, що церква на цьому місці походить від 1496 р. (за згадками в документах). Але та давніша церква згоріла 1499 р. знову ж таки під час набігу татар.

Здвиженська церква, вид з двору
Здвиженська церква, вид з двору

У старих джерелах немає точної офіційної датою побудови існуючої церкви, досить часто називався 1661 р. (Драган М. Українські деревляні церкви. – Льв.. : 1937 р., т. 2, с. 19., це ж датування застосовувалося у ранніх реєстрах пам’яток архітектури УРСР), інші дослідники зазначали, що церква збудована не пізніше 1636 р. (Логвин Г.Н. Украинские Карпаты. – М. : Искусство, 1973 г., с. 44). Тепер за знайденим написом на сволоку нави офіційною датою побудови вважається 1613 р. Хоча деякі дослідники припускають, що у 1613 р. її вже могли перебудовувати, то ж за їх версією дата побудови припадає на кінець 15 – початок 16 ст. (Логвин Г.Н. Украина и Молдавия. – М. : Искусство, 1982 г.)

фрагмент розпису на дверній лиштві
фрагмент розпису на дверній лиштві

Від давньої будівлі збереглися зруби вівтаря, нави і бабинця на висоту до вінчаючого карнизу. Тоді ж було виготовлено іконостас, два яруси якого збереглися, і розписано вівтар (згадується ймовірний майстер Григорій, за іншими даними – автор давнішої частини іконостасу Федько та його учень).

розписи на стінах в екстер'єрі
розписи на стінах в екстер’єрі

Первісно церква була одноверхою, але у 1661 р. на емпорі над бабинцем було споруджено каплицю св. Івана Хрестителя під наметовим дахом, в результаті чого церква стала двоверхою. За 30 років для розширення церкви зруб каплиці на хорах, розміщених над бабинцем, було відідвинуто на захід на 2,5 м (вся довжина церкви стала рівна 17 м) і тоді ж розписано. Після перебудови церква набула не зовсім звичних рис, зумовлених тим, що емпора (каплиця) міститься не безпосередньо над бабинцем, а висунута вперед у західному напрямку і нависає на стовпах поза стінами бабинця.

вівтар та нава
вівтар та нава

Ще однією особливістю церкви є незвично широке піддашшя, яке охоплює тільки вівтар і наву храму, а бабинець оточений величезною відкритою галереєю з гульбищем, розміщеним на рівні хорів. Над навою, в центрі храму, з разкинутих крил піддашшя чіткою призмою піднімаєтся середній зруб з чотиригранним пірамідальним верхом. Низький п’ятистінний вівтар підкреслює масштаб великої центральної частини храму.

широка галерея з гульбищем під емпорою
широка галерея з гульбищем під емпорою

Досить таки унікальними є збережені розписи на стінах галереї храму та порталах в екстер’єрі.
В інтер’єрі верхи розкриті за формою дахів. Там же зберігся настінний живопис – вже згаданий у вівтарній частині – 1-ї половини 17 ст., на східній стіні нави – 1736 р., на емпорі – 1672 р. А У 1735 р. було розписано стіну, що розділяє наву і вівтар, на тему “Мученицькі смерті апостолів”.

фрагмент розпису
фрагмент розпису

Іконостас – чотириярусний, пірамідальний, різночасовий. Намісний ряд з празничками – 1-ї половини 17 ст. (маляр – Федько) , верхній з апостолами виконаний у 1780 р. (маляр – священик церкви св. Параскеви о.Петро Метельський).
Неіснуючий вже іконостас каплиці малював у 1669 р. маляр-попович Стефан Медицький. Окремі ікони «Христа з апостолами» та «Богородицю» у 1694 р. намалював його син – маляр Іван Медицький. Вівтарну ікону «Св. Миколая» у 1746 р. намалював о. Василь, а запрестольну «Христа-виноградаря» – Василь Глібкевич у 1753 р.

дзвіниця Здвиженської церкви
дзвіниця Здвиженської церкви

Поряд з церквою з північно-східного її боку при дорозі стоїть дерев’яна ж дзвіниця. Це висока, дерев’яна, квадратна в плані, триярусна, каркасна будівля, накрита наметовим дахом. Зведено її в 2-й половині 17 ст. На 3-му ярусі під наметом влаштовано ажурну аркаду з голосниками для вивільнення звуку дзвонів та підсябиттям (нависаючу галерею для ведення обстрілу т.зв. «мертвих зон»), що уподібнює дзвіницю до оборонних башт. Стіни пошальовані дошками, на рівні 1-го ярусу дзвіницю оперезує піддашшя.

дзвіниця Здвиженської церкви та ворота пожежної частини
дзвіниця Здвиженської церкви та ворота пожежної частини

Церква грунтовно ремонтувалася 1715 р., важилася (ставилася на новий фундамент) 1823 р. та реставрувалася у 1970-71 рр. (архітектори І.Могитич та І.Старосольський).
Закрито церкву було у 1961 р. А після реставрації 1971 р. перетворено на музейний об’єкт.
Незважаючи на те, що церква нині знаходиться на території пожежної частини, пройти до неї не складає жодних проблем. Пожежні не звертають жодної уваги на туристів, що тиняються їх територією.

де би ще влаштувати місце для паління...
де би ще влаштувати місце для паління…

Однак нажаль потрапити до середини храму складно. Церква хоча нині і є музеєм, практично увесь час стоїть зачинена в очікуванні реставрації. Виключення складає храмове свято 27 вересня, коли у церкві ведеться богослужіння.
В цілому церква справляє не таке захопливе враження, як її сусідка Святоюрівська, однак це аж ніяк не применшує її значимість і унікальність в архітектурній спадщині нашої країни.

цвинтар на Завіжному
цвинтар на Завіжному

Обидві згадані церкви без сумніву є шедеврами українського дерев’яного церковного зодчества. В їх тіні губиться третя дерев’яна церква Дрогобича, не така вишукана і значно молодша, хоча також є пам’яткою архітектури.

церква св.Параскеви
церква св.Параскеви

Мова йде про церкву св.Параскеви, яка розміщена в передмісті Завіжне на цвинтарі по вул.Коцюбинського. Проте нехай ці назви не бентежать читача. Так склалося, що всі три збережені дерев’яні церкви Дрогобича розміщені практично на одній лінії, хоча і юридично на різних вулицях. Варто трохи пройти від Здвиженської церкви по далі Зварицькій вулиці, а потім на рогатці взяти ліворуч (то і буде вул.Коцюбинського), як ви опинитесь біля цвинтаря, посеред якого знаходиться потрібний об’єкт нашого сьогоднішнього маршруту.

зруб вівтаря
зруб вівтаря

Церква Параскеви на цьому місці також походить десь з кінця 15 ст. Нинішню ж збудували у 1815 р., коли її попередниця згоріла. Церква тризрубна, одноверха, завершена над навою восьмериковим верхом з двома заломами, увінчаним шоломовою банею з ліхтарем і маківкою. Закрита у 1960-хpp. У 1990 р. передана автокефальній православній громаді. Для розширення внутрішнього об’єму вже в наш час до бабинця було прибудовано абсолютно неестетичне та безглузде приміщення (втім, можете самі оцінити по фото).

фрагмент дзвіниці
фрагмент дзвіниці

Поряд збереглася оборонного типу каркасна дзвіниця. Даних про дату побудови дзвіниці я не знайшов, припускаю, що вона може бути старіша за церкву.

вид на церкву Параскеви та дзвіницю
вид на церкву Параскеви та дзвіницю

На цьому ми закінчуємо дерев’яну дрогобицьку тематику, продовживши розповідь оповіданням про муровані сакральні споруди міста

фото для затравки
фото для затравки

Частина 1 Історично-господарська
Частина 2 Дерев’яно-зодчеська. Святий Юр
Частина 3 Костельно-монастирська
Частина 4 Юдейська

  • Випадкові статті

  • Популярні статті

    • 6247
      Трипільські зорі – 2010

      На третій рік свого існування благодійний етнофестиваль “Трипільскі зорі” (м.Черкаси) дещо змінив...

    • 1045_fi
      КриЖталь 2011

      В Черкасах відкрився 4-й фестиваль крижаної скульптури “КриЖталь”

  • Фото з галереї

    Tourrettes-sur-Loup. Lavoir 9089 8964 Український "діснейленд"