Львів непопсовий. “Палац гіпсових королів”

On 19.01.2010 by admin

ріг вул.Мельника та Коновальця
ріг вул.Мельника та Коновальця

Сьогодні ми розкажемо про одну з атракцій південно-західного передмістя Львова, що почало розвиватися у першій половині 19 ст. і дістало назву Neue Welt (Новий Світ). В ті часи назва Новий Світ на декілька десятиріч закріпилась за шляхом, що зв’язував Сокільницьку дорогу (дорогу до Наварії) від костелу Св. Лазаря з рогаткою на Городоцькій дорозі. Нею проходила офіційна межа між Галицьким та Краківським передмістями Львова.


вілла Франц. фасад з вул.Коновальця
фасад з вул.Коновальця

балкон з боку вул.Коновальця
балкон з боку вул.Коновальця

Одночасно назва Новий Світ поширилась на всю околицю між Городоцькою та Сокільницькою (пізніше Вулецькою) дорогами. З півдня її межею стала прокладена у 1864-1866 рр. залізнична колія Львів-Чернівці. У 1930-х Новий Світ, разом з Кульпарковом, увійшов до складу VI дільниці Львова.

фрагменти декору стін
фрагменти декору стін

декор фронтону над головним входом до будівлі
декор фронтону над головним входом до будівлі

Адміністративні межі Нового Світу тоді пролягали нинішніми вулицями Кульпарківською, Поліщука, Федьковича, Ангеловича, Митрополита Андрея, Листопадового Чину, Матейка, Каменярів, Колесси, проходили повз касарні Цитаделі до Академічного дому, завертаючи за ним на південь. В межах адміністративного Нового Світу опинились давні передміські дільниці Сикстівка, Байки, Кастелівка, Францівка…

декор над вікнами

декор над вікнами
декор над вікнами

Остання дістала свою назву від прізвища власників гіпсових кар’єрів та фабрики гіпсу братів Франц, яка знаходилася у кінці вул. Гіпсової та Коновальця. Нинішню вул.Коновальця (у минулому вул.29 Листопада, названу так на честь польського повстання 1830—1831 рр., згодом Германенштрасе, ще згодом Енгельса) заклали у 1892 р. і одразу вона стала місцем жвавого будівельного руху, де чиншові кам’яниці перемежовувалися з престижними віллами, оскільки від початку закладення вулиці передбачалося використовувати її виключно як місце поселення аристократії та заможних громадян.

фасад вілли Франц з боку вул.Мельника
фасад вілли Франц з боку вул.Мельника

головний вхід з боку вул.Коновальця
головний вхід з боку вул.Коновальця

Найпримітнішу віллу цієї вулиці збудували вже у 1893 р. за проектом Яна Пєрося для вдови Йосифа Франца – спадкоємниці фабрики гіпсу Юзефи Франц. Декорував фасади цього розкішного палацу Едмунд Плішевський. Розкішна вілла у стилі необароко постала на розі нинішніх вулиць Мельника і Коновальця, і нині має адресу Мельника, 13.

фрагмент башточки
фрагмент башточки

вхід з боку вул.Мельника
вхід з боку вул.Мельника

У власності гіпсових королів вілла пробула аж до 1939 р., коли була націоналізована. Відтоді і по наш час вона виконує важливу функцію охорони здоров’я трудящих мас, конкретно тут міститься обласний лікарсько-фізкультурний диспансер (хто мені пояснить, що воно таке, буду вдячний).

над входом

елементи декору екстер'єру
елементи декору екстер’єру

Зазираю всередину – очікувано мабуть колись розкішний хол поділили на безліч кімнат з реєстратурою включно. З десяток молодих людей збилися в юрбу біля реєстратурного віконця, роблячи і без того тісний хол взагалі непрохідним. Рештків минулої розкоші (як то збереглося в екстер’єрі) не спостерігається. От хіба тільки старі дерев’яні сходи на 2-й поверх…

сходи на 2-й поверх

балкон над входом з вул.Мельника
балкон над входом з вул.Мельника

Втім, завітайте самі. Добиратися зовсім просто – трамваєм №2 прямо від ратуші до зупинки «вул.Мельника». А ліпше пройтися від Львівської політехніки вулицями Коновальця чи Генерала Чупринки, які містять ще не одну цікавинку…

флігель на території вілли Ю.Франц
флігель на території

вілла з боку вул.Коновальця
вілла з боку вул.Коновальця

як знайти:

Дивитися Вілла Франц на мапі більшого розміру

Інші статті серії:
Конвікт. Колегія піарів
Національний музей. Вілла Дуніковського
Палац на Пекарській. Палац Сєменських-Левицьких
Костел Св.Мартина
“Замок” на Генерала Чупринки
Палац Туркулів-Комелло
“Фабрика повидла” на Жовківській рогатці
Параскеви П’ятниці
“Совіцький” дворик
Бенедиктинки
Фабрика Бачевського
Kasyno Narodowe
Монастир Св.Онуфрія

  • xtosjko

    Лікарсько-фізкультурний диспансер це, простіше кажучи, поліклініка, де обстежуть наших спортсменів. Всіх – від дітей, що займаються в спортивних секціях до олімпійських чемпіонів. Без довідки з цього центру жодного спортсмена не мають право допускати до тренування. Але також надають консультації і звичайним дітям :)

    • http://haidamac.org.ua admin

      о, дякую, буду знати

    • OrestK

      До тренування не впевнений, а от до змагань – факт.

  • Оксана

    Спасибо вам большое за фотографии и прекрасные рассказы!

  • Oksana

    Чудові фото. Насправді ж ліпнина і в інтер’єрі збереглася. Варто піднятися на другий поверх і зазирнути в зал ЛФК, щоб побачити наприклад чудових каріатид!

  • Piotergrabowski

    Witam. Piekny pałacyk. Przed wojną moja babcia, mama z bratem tam mieszkali. Pozdrawiam wszystkich Piotr z Olsztyna

    • Анонімний

      Dzień dobry!  To jest bardzo ciekawe.  Czy pan ma stare  zdjęcia  wnętrza tego pałacu?  Przepraszam za mój polski :)

      • Piotr grabowski

        Witam. Przepraszam, że tak długo nie pisałem. Postaram się coś dogrzebać z archiwum. W czasie wojny był w tym pałacu niemiecki czerwony krzyż. Niedaleko na ulicy Bajka mieszkali węgierscy żołnierze. Moja babcia mieszkała jeszcze prze wejściem rosjan do Lwowa a wyprowadziła się zaraz przed samym  wyjazdem do Polski chociaż przed wojną była we Lwowie Polska.

  • Adidyk

    І до тренувань також. Діти, які займаються в ДЮСШ більше одного року також обов’язково проходять медогляд.

    А до того, як фіздиспансер переїхав туди з рогу Фредра і Ватутіна, там було дитяче відділення обласного тубдиспансеру. Великий зал (як зайти – наліво) був розписаний фризом з персонажами Ай-Болитя ;).
    Зі старого лишилися: двері, паркет, сходи і унітази. 8-). Щонайменше років десять тому унітази були ще старі.

  • Alex

    Дякую! Шикарні фотографії! А текстовий метеріал з якого джерела, якшо не секрет?
    Вперше побував у цьому “палацику” на обстеженні ще у 1981 році, коли записався на стрільбу.
    Потім ходив туди на массажі та інші процедури після травми у другій половині 80-х.
    Гарне місце!

    • Анонімний

      Дякую! Інформація з різних джерел. З Мельника, Ілька Лемка, путівника видавництва “Балтія-Друк”, інтернетівських джерел типу “Міські хроніки від Mankurta” і т.д.

  • Nemo

    Щиро дякую за чудовий сайт! Це те, що я так довго шукав!

    Знайшов помилку ;)
    “Одночасно назва Новий Світ поширилась на всю околицю між Городоцькою та Сокільницькою (пізніше Вулецькою) дорогами. З ПІВДНЯ її межею стала прокладена у 1864-1866 рр. залізнична колія Львів-Чернівці.”  – тут певно вкралася помилка. Мені сдається, що мало би бути З ПІВНОЧІ.

    • haidamac

      Дякую!
      Ні, помилки там не має. Колія обмежує Новий Світ саме з півдня
      Зменште масштаб мапи в цьому пості – колія за вулицями Труша та Академіка Рудницького

      • Nemo

        :)