Via est Vita

Львів непопсовий. Св.Антоній

Минулого разу ми розповідали про колишній кляштор капуцинів, що його за йосифінською касатою було передано францисканцям, виселених з Середмістя. Одначе до австрійських реформ у Львові було аж два францисканських монастирі. Про костел другого і йтиметься сьогодні.

костел св.Антонія з вул. М.Заньковецької

Про заснування другого монастиря у Львові орден францисканців клопотав перед міським урядом ще на початку 17 ст. Підстава була резонною, адже домініканці вже мали два кляштори – власне у всім відомому Домініканському соборі та костелі Марії Магдалини.
Місце під другий монастир було надано серед міських виноградників на Личакові. Землю францисканцям передали безкоштовно з умовою, щоби і костел, і споруди монастиря були… дерев’яними. Таким чином магістрат піклувався про відсутність міцних укріплень на підступах для міста, які міг би опанувати і закріпитися в них ймовірний супротивник.
Монастир францисканців на Личакові був освячений в ім’я Святого Антонія Падуанського – португальського католицького священика, проповідника та ченця ордену францисканців, відомого своїми сильними проповідями, оголошеного святим майже відразу після смерті у 1231 р. Антонія часто зображають з немовлям на руках.
Перший монастир згорів у 1648 р. під час облоги Львова військами Хмельницького.

фрагмент дзвіниці з медальоном св.Антонія Падуанського	скульптура св.Антонія Падуанського на подвір’ї

На місці згорілого кляштору у 1669 р. князь Костянтин Кшиштоф Вишневецький фундував відбудову монастиря, якій, втім, не судилося завершитися, позаяк вже у 1672 р. він був знищений турецькою армією під час облоги Львова.
Нинішній костел спорудили вже у 1718-1739 рр. за проектом Павла Антонія Фонтани. У 1765 р. костел перебудовували по сучасній на той час бароковій моді за проектом Франца Кульчицького.
Напис над порталом костелу – фраза з Євангелія від Матфея “POJDZCIE DO MNIE WSZYSCY KTORZY PRACUJECIE i OBCIAZEN! JESTESCIE. MATH. 11. 28.” Нижче дата – 1898 р. – вочевидь дата реставрації.
В інтер’єрі зберелися вівтарі доби бароко, вирізблені майстром з Ярослава Томашем Гуттером.

костел св.Антонія в екстер’єрі	та інтер’єрі

Скульптура Богородиці на постаменті при сходах, що ведуть до костелу, встановлена приблизно в той самий період, коли костел перебудовувався в стиль бароко. Скульптура трохи схожа на творіння Пінзеля, але належить руці іншого майстра – Себастьяна Фесінгера.
З архівних фото бачимо, що сходи початково були значно меншими, одначе окрім постаті Богородиці по обидва боки їх прикрашали скульптурки янголят, які щезли безслідно.
Нові сходи постали у 1901 році. про що свідчить напис на звороті постаменту.
Мурована дзіниця зліва від сходів споруджена у 1818 р. за проектом йозефа Маркля.
Але дзвіниця вже належала не монастирю, який було зліквідовано у 1786 р. за тією ж йосифінською касатою, а костелу, який став фарним (себто парафіяльним).

скульптура Пресвятої Богородиці перед костелом тепер	і колись (кін. 19 ст.), поцуплено у Михалича

На місці монастирського саду навколо костелу утворилася велика площа, що утворюється злиттям вулиць М.Заньковецької (раніше Св.Антонія), Солодової та Личаківської. Площа отримала назву, ясна річ, Св.Антонія.
Поряд з костелом при Солодовій та Личаківській шумить Винниківський ринок, влаштований на тодішній площі св.Антонія з давніших часів.

Винниківський (кол. Личаківський) базар

Мальовничі сходи костелу приваблювали не тільки художників та фотографів. Їх облюбували і кіношники. Зокрема декілька сцен з “Дартаньяна” знімали тут.
Ну і насамкінець розповім про ще один будинок, який потрапив в кадр мого фотоапарата. Той будинок розміщений навпроти костелу через вул.Личаківську за адресою Чернігівська, 2 було споруджено у 1912-1913 рр. за проектом Фердинанда Касслера у стилі раціональної постсецесії. Будинок є місцевою пам’яткою архітектури (що, втім, для Львова дивиною не є).

“Три Мушкетери” на сходах костелу св.Антонія	вид від костелу на вул.Личаківську

На завершення розповіді варто згадати, що костел св.Антонія досі є парафіяльним храмом римо-католиків, і, як це не дивно, виконував цю роль без перерв навіть в часи войовничого атеїзму.

Переглянути Львів на карті більшого розміру

Інші статті серії: Львів непопсовий