Густиня

On 13.04.2011 by admin

Сьогодні ми помандруємо на Чернігівщину. Неподалік міста Прилуки розміщується один з найвизначніших ансамблів церковного будівництва 17-18 ст. – Густинський монастир.

на підступах Надбрамна Микільська церква-дзвіниця

Заснування Густинського монастиря, одного з осередків духовного відродження українського народу, стало значною віхою у розвитку історичних подій складного соціально-політичного процесу в Україні. Витоки Густинської обителі починаються в стінах Межигірського монастиря під Києвом, звідки з благословіння ігумена Афанасія ієросхимомонах Іоасаф з двома сподвижниками вирядилися за Дніпро в пошуках місця для нового монастиря. Таким місцем 1600 р. було обрано острів Густиня на річці Удай, у земельних володіннях овруцького старости Михайла Корибута Вишневецького.
Вагому роль у ставленні й розбудові монастиря на цей період відіграла активна підтримка князя Вишневецького і його дружини Раїни Могилянки.

центральна аллея надбрамна Микільська церква та монастирський готель

Наступний після Іоасафа ігумен монастиря Ісаія Копинський (пізніше митрополит київський) виступає ініціатором і надає всіляку підтримку заснування Мгарського та Ладинського монастирів. Наприклад Ладинському монастиреві Густинська обитель подарувала дерев’яну Троїцьку церкву.
Однак негаразди неодноразово переслідували монастир. Зокрема нищівна пожежа 1637 р.
Після обрання на Київську митрополію печерського архімандрита Петра Могили 1639 р. життя в Густинській обителі поступово відроджується. Ігумен Ілля Горський укріплює ровом монастирські мури, будує інші споруди. З благословіння Петра Могили року 1641 починається будівництво великої дерев’яної церкви Святої Троїці.


церква св.Трійці, наступниця дерев’яної

Під час Хмельниччини завдяки великим пожертвам козацтва, а також “грантам” Московської держави та молдавських господарів Густинська обитель динамічно розвивається та забудовується.
Та нова пожежа 1671 р. знову ж таки знищує Троїцький храм та унікальний іконостас.
З благословіння архієпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського Лазаря Барановича 1674 р. починається будівництво мурованого Троїцького собору, яке завершується 1696 р. Споруда Троїцького собору, що збереглась донині, є основною домінантою монастирського комплексу.

Троїцький собор Надбрамна церква св.Петра і Павла

Композиційним центром та архітектурною домінантою ансамблю Густинського монастиря є Троїцький собор, збудований у 1672-1676 рр. в стилі українського бароко. Храм мурований, хрестовий в плані, п’ятиверхий (центральна та чотири кутові грушевидні бані на гранених барабанах).
Тактовне оздоблення фасадів, вирішене в найкращих барокових традиціях, у поєднанні з динамікою і легкістю архітектурних форм ніби піднімають храм над землею.

У цій будівлі узагальнено все те самобутнє й оригінальне, що поступово розвивалося в українському зодчестві. Хрестоподібні обсяги будівліпо зовнішніх кутах закріплені прибудовою додаткових об’ємів, які скомпоновані з урахуванням загальної пірамідальної композиції. З цією метою вони розділені по горизонталі на дві частини: нижня – прямокутна, верхня – гранована. Як результат – багата гра площин.
У вирішенні композиційного завдання велику роль грає форма віконних прорізів. Тут застосовано вісім типів вікон, від найбільших, у виступаючих хрестоподібних об’ємах, до найменших у верхньому ярусі кутових об’ємів. Для створення чіткого ритму в необхідних випадках поряд з віконними прорізами влаштовані глухі ніші. Віконні отвори і ніші обрамлені висячими напівколонками.
Троїцький собор вважають одним з найкращих взірців українського бароко.
Реставрацію храму (який до середини 20-го століття зовсім занепав) розпочато лише у 1986 р.

Інша архітектурна цікавинка монастиря – Петропавлівська надбрамна церква. В ній був влаштований східний вхід з боку р.Удай. Відомий ще лише один випадок подібної композиції – це церква на Економічних воротах Києво-Печерської лаври. Петропавлівська церква збудована у 1693-1708 рр. і значно перебудовувалася у 1845 р. Являє собою хрестову у плані п’ятикупольну двоярусну споруду. З боку двору храм мав дві напівкруглих у плані (зараз – після реставрації – вони прямі) сходові клітки для входу до церкви, що знаходиться на другому ярусі. Брама містилася посеред нижнього ярусу центру (нині окрему браму можна спостерігати поряд церкви).

Надбрамна церква св.Петра і Павла

До визначних пам’яток ансамбля Густинського монастиря належить і його трапезна з Воскресенською (раніше – Успенською) церквою. Ця пам’ятка найданіша зі збережених (збудована 1638 р.). В подальших перебудовах її значно спотворили (архівні фото середині 50-х років минулого століття зображають наприклад не грушовидний бароковий купол, а приземкувате шатрове завершення, чим трапезна змахує на вірменський монастир Сурб-Хач у Криму). Але при останній реставрації Воскресенській церкві повернули автентичний вигляд.
Густинська трапезна за виразністю архітектурних форм була справжнім витвором – шедевром української національної культури і взірцем для споруд цієї типологічної групи a подальшому будівництві. Основою композиції є трапезний зал. До нього зі сходу прилягає об’єм хатньої церкви, а з заходу – понижений прямокутний в плані об’єм келарії.

трапезна, малюнок Т.Г.Шевченка 1845 р. трапезна з ілюстрації ПГА, 1987 р.


Монастирська трапезна та Воскресенська церква

На жаль, під час реставрації не вдалося витримати весь архітектурний ансамбль в єдиному бароковому стилі. Зокрема бачимо російські “цибулини” (навіть і не знаю, чи це сучасна самодіяльність, чи відтворення вигляду середини-кінця 19 ст.), вкраплення “кремлівського” стилю – башточки під крутим шатровим завершенням зеленого кольору.

Але повернімося до історії монастиря.
По закінченні робіт з будівництва Троїцького собору продовжується зведення інших монастирських будівель. Коштом прилуцьких полковників Лазаря і Дмитра Горленків зводиться на воротях мурована церква Миколи Чудотворця і монастирські мури.
Мури зводилися з 17 по 19 ст. Це були цегляні стіни під черепицею довжиною 558 м. з бійницями, які свідчать про оборонний характер монастиря.


2009 рік, роботи з реставрації мурів

Найрозвинутіша доба українського бароко, яка торкнулась усіх ділянок духовної і матеріальної культури, в тому числі і розвитку Густинського монастиря припадає на період гетьманства Івана Мазепи. Саме за його гетьманства та на його щедрі пожертви монастир складає завершений архітектурний ансамбль…

мури з півночі монастирське кладовище на березі р.Удай

Але за Катерини ІІ монастир… закривають, монастирські землі роздають новим феодалам (включно з колишньою козацькою старшиною), а монастирські будівлі розпродують з торгів. Один з оплотів боротьби за православну віру Російській Імперії виявляється непотрібним, ба, навіть ворожим. Адже в новій імперії українська національна культурабула м’яко кажучи непопулярною.


р.Удай поруч зі східними мурами

Відроджується монастирське життя лиш через півстоліття у 1844 р. Відбудовуються занедбані монастирські споруди, але “псевдоруський” стиль перебудови (дзвіниця над надбрамною Миколаївською церквою, башта над північною брамою), ігнорування при відбудові вимог стилю бароко порушує об’ємно-просторову єдність архітектурного ансамблю.

Після жовтневого перевороту монастир приходить у запустіння. Остаточно ченців звідти виселяють у 1924 р. Він стоїть пусткою. В другій половині 50-х років ненадовго монастирське життя відроджується (там розміщувалася жіноча обитель), але 1959 р. виселяють і черниць.

План реставрації (незважаючи на грунтовні дослідження реставраторів ще у 50-х роках) затверджується лиш у 1986 р.

Монастирське ж життя відроджується лиш за часів незалежності


Переглянути Густиня на карті більшого розміру

  • Випадкові статті

  • Популярні статті

    • 6247
      Трипільські зорі – 2010

      На третій рік свого існування благодійний етнофестиваль “Трипільскі зорі” (м.Черкаси) дещо змінив...

    • 1045_fi
      КриЖталь 2011

      В Черкасах відкрився 4-й фестиваль крижаної скульптури “КриЖталь”

  • Фото з галереї

    Gdańsk Чигирин 5645 Кіровоград