Якщо подорожувати зі Львова на південь через Старе Село, Бібрку до П’ятничан, чи й далі – до Рогатина та Франківська, на трасі трапиться невелике село Соколівка. Його можна впізнати легко по стрімкому шпилю покинутого костелу. Власне до нього ми і попрямуємо.
вид на Соколівку від П’ятничанської вежі
Саме село згадується від 14 ст. Певний час воно звалося Сенявою. Від володіння цим селом і започаткувався потужний магнатський шляхетський рід Сенявських. Однак назва “Сенява” не прижилася, то ж скоро село знову стало Соколівкою. Походження назви села українська Вікіпедія пов’язує з тотемним знаком сонцепоклонників – соколом. Гарно сказано, але сокіл, то й сокіл. Власне Соколівок на наших теренах можна віднайти не один десяток. Уточнюю, зараз йдеться про Соколівку Жидачівського району Львівщини.
костел Св.Трійці
Головна атракція села – костел Святої Трійці – збудувана ще далекого 1594 р. Тим більше дивно, що така стара пам’ятка не віднесена до об’єкту національного культурного надбання.
оборонна в’їздна брама костелу
Костел був оборонним, про що можуть свідчити залишки оборонної в’їздної брами. На фотографіях Ореста Мацюка 1982 р. можна ще бачити мури довкола костелу. Нині від них вже практично нічого не лишилося. Певно розібрали на “хозяйствєнниє нужди”.
 |
 |
| вхід до храму |
Доля костелу схожа на долю багатьох сільських костелів України. У 1944 р. упівці (подібно до костелу в Біще) намагалися його спалити, згодом, коли поляків Східних Кресів фактично було репатрійовано у межі нинішньої Польщі, костел перестав виконувати свої культові функції і використовувався місцевим колгоспом. Зважаючи на різкий запах, що досі зберігають старі стіни, тут був склад хімікатів. Скульптури ж з соколівського костелу зберігаються у Львівській галереї мистецтв.
 |
 |
| вівтарна частина ззовні | і всередині |
Але зрештою його покинув і колгосп. За ці роки покинутості костел занепав і почав стрімко руйнуватися. Не витримав дах. І хоча в інтер’єрі на стінах ще збереглися розписи початку 20 ст., їх важко оглядати. Головний вхід завалений балками даху та рештками стелі, що впала. Те, що залишилось від стелі, ризикує впасти кожної хвилини…
 |
 |
 |
| рештки розписів костелу |
В Соколівці ще є дерев’яна церква Св. Миколи, збудована на початку 20 ст. Одначе її зашили в бляху, ще й пофарбували у блакитний. То ж до неї ми не прямували.
Адже зовсім поряд – інша атракція, з іншою долею. Але про неї іншим разом.
Подивитися Соколівка на мапі більшого розміру