Наступний після Рогів і Поташу і останній пункт на нашому маршруті - село Добра.
Розміщене воно неподалік траси Е95 Київ-Одеса
Як дістатися:
Дивитися як дістатися до Доброї на більшій мапі
Село відоме з 1755 року. Назва походить, за переказами, від смачної джерельної води в місцевих криницях.
Селом володів Флоріан Рожицький, який і збудував головну атракцію цього села - невеликий палацик у стилі пізнього класицизму і заклав парк довкола ставу.
Ось що пише про палац ПГА: “Кирпичный, с пятичастной композицией фасадов, одноэтажный с высоким цоколем. Боковые корпуса образуют небольшие ризалиты на главном и парковом фасадах, торцевые фасады также усложнены ризалитами. Центральный граненый ризалит главного фасада выходит на открытую террасу, соединенную распашной лестницей с парком, полого спускающимся к пруду. Архитектурный декор дворца скромен. Цокольный этаж обработан квадровой рустовкой, прорезан небольшими оконными проемами с лучковыми перемычками. Фасады симметрично расчленены пилястрами тосканского ордера в местной интерпретации, которые чередуются с крупными прямоугольными оконными проемами, обрамленными профилированными наличниками и подоконными полочками. Венчает стены антаблемент с большим выносом карниза, под которым — модульоны. Симметрично-осевая композиция интерьера с центрально расположенным залом и анфиладами помещений в центральной части и боковых ризалитах типична для позднего классицизма. Планировка цокольного этажа — коридорная, с двусторонним расположением помещений, перекрытия — полуциркульные своды с распалубками. Первый этаж имеет балочные перекрытия. Памятник является типичным произведением усадебного зодчества Правобережья периода классицизма.”
Палац відверто трохи розчаровує. Зараз в ньому ведеться ремонт, який начисто вбиває ознаки старовини… Цікавим можна назвати хіба от напівкруглий ганок-терасу з боку ставу.
Начисто вбили класистичні колони - при ближчому розгляданні вони виявилися… асбестоцементними трубами, ясно, що сучасними :(
Від парку також мало що лишилося - старі дерева викорчовуються, біля ставу розорано городи, алеї засипано битим пляшаним склом…
Ось такий гнітючий вигляд має зараз гарний колись парк
Місцевий охоронець, хоча і був привітним, але фактично нічого нам не розповів, окрім того, що раніше тут містився клуб, тепер роблять ремонт, але хто, і яке буде подальше призначення будівлі мовчить - чи то не знає, чи просто не має права розповідати…
На цьому наша мандрівка Маньківщиною закінчується. Виїжджаємо на трасу Е95 та тримаємо курс домів :)
Азбестові колони - це був великий облом :)))
В цілому вийшла гарна, цікава розповідь, браво!
дякую! тре ще кудись поїхати ;)