Белз. Архітектурна спадщина. Частина 6. Юдейський слід


мацеви на белзькому кіркуті

Як і більшість інших західноукраїнських міст, Белз має свою історію розвитку юдейської общини, її розквіту і занепаду. Так само історично розвивалася і архітектура божниць та інших юдейських споруд.

Євреї в Белзі скоріш за все оселилися ще з княжих часів, однак перша документальна згадка про це відноситься лише до 1469 року. Йшлося звісно про суд, і звичайно суд щодо боргів. Тобто вже на той час євреї відігравали чи не головну роль у господарському житті міста. Спочатку єврейська громада селилася в передмісті, але з розширенням стін Белза у 1509 році, юдейська дільниця опинилася в межах міських укріплень у північно-західній частині середмістя.
У 1587 році белзькі домінікани продали юдеям ділянку землі під будівництво синагоги. Божницю було збудовано з дерева (тоді все місто переважно було дерев’яним). З розширенням юдейської громади поруч першої було збудовано і другу синагогу. На той час будувати божниці та закладати нові кіркути (єврейські кладовища) юдеї могли лише з дозволу королівської влади. Однак вже у 1665 році у зв’язку з упадком, заподіяним Хмельниччиною, юдеї Белза отримують рівні права з католиками, і поступово заселяють все середмістя включно з площею Ринок, натомість витісняючи українців та поляків у передмістя. Однак повної ліквідації попередніх дозволів на будівництво синагог та закладання кіркутів юдеї Белза (як і все юдейська населення тодішньої Австрійської Габсбурзької монархії) отримали лише 7 травня 1789 року, коли імператор Йосиф ІІ видав так званий Толераційний патент, згідно з яким різниця між християнами та юдеями повністю ліквідовувалася.
Після вкеликої пожежі 1806 року, коли згоріла добра частина дерев’яного белза з божницями включно, вже наступного року коштом рабинів з родини Адлєрів постає нова синагога (одна замість двох), але також дерев?яна. На той час припадають і згадки про школу ізраелітів, але жодне джерело не вказує, коли саме її було збудовано.
У 1830-х роках у Белзі зароджується нова династія рабинів-хасидів – Рокахів. Вже за першого з династії – цадика Соломона Рокаха (1799-1855) Белз стає місцем паломництва. Власне перша згадка про Соломона Рокаха в офіційних документах м.Белз пов?язана із скуповуванням ним нерухомості в місті. Він скуповує значні земельні наділи поблизу Старого Ринку з метою створити величний громадський центр хадисизму. І вже в проміжку між 1839 та 1845 роками на новому місці постає нова мурована синагога, звана Великою синагогою, а 1849 року поблизу неї – Бет Мідраш.


Велика синагога та Бет Мідраш (фрагмент зліва). Міжвоєнне фото

Фундатором та архітектором Великої синагоги виступив сам Соломон Роках.
Згідно з повір?ям, саме до цієї божниці мав зійти з неба месія, щоби врятувати свій народ.
Не будучи професійним архітектором, Роках послуговувався взірцями синагог інших міст Західної України, і перш за все, судячи з архітектурного вирішення – на божницю Жовкви.
Відомий архітектор Юліан Захаревич, відвідавши Белз у 1892 р., не дуже схвально відізвався про творіння Рокаха. Він стверджував, що «славна белзька божниця не є давнім, ані гідним уваги будинком». Але вже 1914 року інший відомий архітектор Владислав Антонєвич схвально відзивається про божницю: «серед відомих своєю архітектурною красою з галицьких синагог почесне місце займає мурована божниця в Белзі». Автор багатьох путівників по Галичині початку 20 ст. Мечислав Орлович навіть порівнював белзьку синагогу з садгородською на Буковині.
Відповідно до архівних фото Велику синагогу Белза можна віднести до бароково-класицистичних споруд, орієнтованих у своєму об?ємно-композиційним та пластичним вирішенням на стилістику давніх мурованих божниць оборонного типу, що зводилися у 16-18 ст. Як зазначав той же Антонєвич «конструкцією подібна до синагоги в Кракові, Лешневі, Жовкві – загальною схемою зі стосуванням хрестових склепінь, опертих на кам?яні колони». Велика синагога була мурована з цегли. Справедливості слід зазначити, що збудована вона була недбало, наприклад опис вже 1884 року свідчить, що «мурована синагога жидівська така нерегулярна, крива, потріскана…».
Жодного опису інтер?єру божниці нажаль не збереглося.
Напроти Великої синагоги з західного боку будується Бет Мідраш (будинок мудрости) – юдейська школа з бібліотекою. Це була споруда у класицистичному стилі, об?єктно-композиційне вирішення – адекватне синагогальному. ..


Талмуд-Тора та палац рабинів. Міжвоєнне фото

У 1874 році на південний схід від Великої синагоги коштом рабина Зухера Бен Ракоха зводиться Талмуд-Тора – релігійна школа, в якій вивчали Тору – суміщеною з новим будинком рабинів Рокахів. Якраз про цей архітектурний витвір Юліан Захаревич лишає схвальні відгуки, називаючи однак цю будівлю «темою для імпресіоністів».
На початку 20 ст. з боку Львівського передмістя постає ще одна синагога, фундована Файвелем Таубе. Його син, теж Файвель, у 1909 році засновує товариство Ішре Лев, метою якого була підтримка хворих і убогих. 1910 року південніше Ринку будується будинок молитовного товариства Ішре Лев, єдина синагогальна споруда, що збереглася в Белзі до нашого часу.
За переписом 1910 року юдеїв в Белзі стає вже понад 3400 осіб, тобто єврейське населення міста стає домінуючим.
На самому початку І світової війни – а саме 5 вересня 1914 року – Белз був майже повністю зруйнований. Від молитовного будинку Ішре Лев лишилися лише вигорівші стіни, у Бед Мідраш та Талмуд Торі було зруйновано третину стін, а у Великій синагозі у 1916-1918 містився австрійський військовий шпиталь.
Відбудова юдейських святинь через брак коштів затягувалася, але за кошти тієї ж сім?ї Рокахів всі споруди було відбудовано у 1930-х.


Молитовний будинок товариства Ішре Лев

ІІ світова прийшла в Белз у 1939 році. Все єврейське населення Белза знищується. А 1942 року юдейські святині, включно з Великою синагогою, Бет Мідрашем та Талмуд Торою нацисти висаджують у повітря… Руїни цих споруд розбираються вже за радянської доби. Нині тут просто шкільний спортивний майданчик та пустище…
До наших часів доходить лише перебудований по І-й світовій будинок товариства Ішре Лев та залишки кіркута із чудом збереженими кількома мацевами (надгробними плитами). Влітку 2007 року священний для юдеїв кіркут, на якому поховано декілька поколінь белзьких цадиків Рокахів, обносять мурованою огорожею з табличкою «Sacred Site»…

далі буде
Частина 1. Замочок
Частина 2. Монастир оо.Домініканів
Частина 3. Монастир сестер Домініканок
Частина 4. Дерев’яна церква св. Параскеви П’ятниці
Частина 5. Скульптура Белза
Частина 6. Юдейський слід
Частина 7. Заключна

КАТЕГОРІЇ

Коментування закрито