Село Кірове (кол. Корнилівка) – 631 мешканець. Відоме передусім своєю дерев’яною Преображенською церквою 1738 р., що внесена до Державного реєстру національного культурного надбання під охоронним номером 1722
дорога в село
Село лежить в 5 км від траси Корсунь-Шевченківський – Мошни. Поворот на зупинці “Берестки” в с.Гарбузин. Далі, якщо ви не власною автівкою, або автостопом (що досить таки проблематично, за всю дорогу туди і назад я зустрів лише 1 авто), або пішки (що власне за доброї погоди не складає жодних проблем).
панорама “фотографуючи впритул” – 6 кадрів у 3 ряди. Без великих претензій на дотримання всіх пропорцій :)
Церкву добре видно з траси, але треба трохи пройти сільськими вулицями, щоб до неї вийти.
Описати її краще, ніж це зроблено в “Памятниках градостроительства и архитектуры Украинской ССР”, я не зможу, а з тих пір фактично нічого не змінилося, тому цитую:
Капитально перестроена в начале XIX в. (достроены приделы и притвор с колокольней). В XX в. к алтарю пристроено кирпичное помещение, а к колокольне – тамбур.
Деревянная, крестовая в плане, трехверхая. К центральному восьмигранному срубу с запада и востока примыкают меньшие восьмигранные срубы, с севера и юга – прямоугольные. Основные срубы одной высоты, перекрыты восьмигранными в основании верхами с одним заломом на восьмериках, завершены вытянутыми главками. Главные фасады приделов отмечены портиками с тонкими деревянными стойками, увенчанными треугольными фронтонами. С запада к сооружению примыкает прямоугольная в плане, трехъярусная колокольня типа два восьмерика на четверике с шатровым верхом, окруженным кокошниками. Карнизы сооружения декорированы резьбой типа жгут. В интерьере пространство всех верхов высотно раскрыто. Стены срубов, имеющие заметный наклон внутрь, иллюзорно увеличивают высоту внутреннего пространства. В основу центрального верха положен восьмерик, вытянутый по оси север – юг. Связи декорированы фигурной порезкой. Благодаря компактной компоновке масс, точно найденным пропорциям, выразительным деталям памятник относится к оригинальным произведениям народной архитектуры среднего Поднепровья первой половины XVIII в.
Власне цікава церква ще й тим, що її первісний вигляд – 3 зруби зі стінами, що нахилені всередину – вгадується, незважаючи на пізніші добудови 19 ст., які були типовими для дерев’яної архітектури цієї місцевості – власне портики з трикутними фронтонами, дзвінниця над бабинцем і т.д., те, що було прибрано в церквах в Драбівцях та Стецівці під час реставрації.
ось ці добудови
Як і інші пам’ятники архітектури, церква має табличку:
Тільки з роком побудови щось не те. Адже і в рєєстрі, і в ПГА, та й в інших джерелах – рік 1738. Та й стиль мабуть таки не 19 ст. Звідки взявся 1838?
