Посеред стрімкого підйому на Калічу Гору, з якої минулого разу ми починали прогулянку Львівською Цитаделлю, на перетині однойменної з горою вулиці та вулиці Глібова стоїть доволі оригінальна вілла, звана “Палатин”.
Офіційна адреса вілли – Глібова, 12, хоча рівнозначна частина вілли виходить на вул.Каліча Гора.
 |
 |
| вілла в перспективі вул.Каліча Гора | елемент фасаду з боку вул.Каліча Гора |
Ця вілла була збудована ще 1875 року за проектом Едмунда Кьолера (Edmund K?hler; бл. 1839–30.12.1888) у неороманському стилі для родини Чарновських, і первісно носила назву “Затишок”.
З архівного фото можемо бачити, як вілла виглядала тоді. І.Мельник пише, що віллу вінчала еклектична вежа (одначе, на жаль на старому фото її не розгледіти). Легко зауважити, що первісна вілла нині складає центр архітектурної композиції, виходячи бічним фасадом на вул. Каліча Гора, по обидва боки якого збудовано триповерхові наріжні масивні вежі.
 |
 |
| вілла “Затишок” | фасад вілли “Палатин” з боку вул.Каліча Гора |
Наступним власником вілли стає Пьотр Хмєльовський (Piotr Chmielowski, 9.02.1848-22.04.1904), історик літератури, професор Львівської Політехніки, автор понад 2100 наукових праць. До речі Пьотр Хмєльовський був батьком Януша Хмєльовського – польського інженера, математика та основоположника так званого татерніцтва (taternictwo) – альпінізму в Татрах.
 |
 |
| фасад вілли з боку вул.Глібова |
Саме Пьотр Хмєльовський і замовляє проект перебудови вілли відомому львівському архітектору та художнику Альфреду Каменобродзькому (Alfred Kamienobrodzki, 10.03.1844-25.11.1922), автору багатьох реалізованих проектів будівель у Львові, зокрема таких як шпиталь і притулок під опікою св. Вінсента де Поля (нині Університет внутрішніх справ), будинок польського “Сокола”, школи імені Тадеуша Чацького (нині Львівський технологічний ліцей), трамвайного депо і електростанції на стику вулиць Героїв Майдану і Сахарова.
 |
 |
| Пьотр Хмєльовський | Альфред Камєнобродзький з клейнодами Куркового братства |
Перебудову вілли здійснюють у 1893-1894 рр. З тих пір вілла набула того вигляду, якою ми її можемо бачити і зараз. Хмєльовський змінює назву вілли на “Палатин”. ймовірно назву йому підказало розміщення будинку – на досить крутому підйомі, у зв’язку з чим виникали асоціації з одним з римських пагорбів, званим Palatium.
 |
 |
У 1904 році Пьотр Хмєльовський помирає. 1906 року вдячні городяни перейменовують вулицю Голубину (нині Глібова) на його честь, а власником вілли стає Тадеуш Рутовський (Tadeusz Klemens Rutowski, 2.12.1852-30.03.1918), журналіст, письменник, економіст, віце-президент Львова (з 1905 р.), фактично мер Львова під час І-ї світової війни (так-так, саме він вручав символічні ключі від міста російському генералу фон Роде 3 вересня 1914 р.). Він же і виконував функції міського градоначальника і під час російської окупації, а при відході російських військ був вивезений у якості заручника. Повернувся до Львова у 1917 р.
Ігор Жук так подає архітектурний опис вілли:
Споруда різноповерхова, цегляна, тинькована, у плані складної конфіґурації. Наріжні об’єми триповерхові, оформлені у вигляді веж ґотичного замку. Поверхи поділені тягами, аркатурними пасками, вікна арочної та прямокутної форм, у широких обрамленнях. Фасад від вул. Козака [нині – вул.Каліча Гора] акцентує арка під псевдоґотичним причілком з поміщеною у нішу статуєю Діви Марії.
 |
 |
Внутрішнє планування мішаного типу, п’ятирядне; великі зали розміщені у північно-східній частині будівлі, менші – у південно-західній його частині.
Приклад вілли палацового типу, вирішеної у формах середньовічної архітектури.
 |
 |
| герб Хмєльовських (?) на фасаді вілли |
Зайдемо до середини.
 |
 |
 |
В сінах цікаві дерев’яні сходи з вишуканими перилами.
І світловий плафон в стелі, через який сіни і освітлюються. На жаль внутрішнє планування оглянути неможливо, нині це просто багатоквартирний житловий будинок, всюди замкнені глухі двері.
 |
 |
Цікавою є також прибудова до вілли з боку вул. Каліча Гора (має окрему адресу – вул.Каліча Гора, 7). Якщо придивитися уважніше, фасад ціє прибудови – копія фасаду первісної вілли “Затишок”. Ігор Мельник стверджує, що збудовано цю прибудову ще одночасно з будівництвом вілли у 1875 р. Одначе термін прибудова до тогочасної вілли “Затишок” якось не дуже клеїться. Як бачимо з архівного фото, вілла “Затишок” не має прибудов (фактично будинок №7 нині примикає до вілли “Палатин”, коли в ній збудували дві наріжні вежі). Мені так достеменно і не вдалося з’ясувати, чи то був окремий флігель, що своєю архітектурою повторював віллу “Затишок”, чи ту прибудову збудували вже пізніше, під час перебудови вілли за проектом А.Каменобродзького.
Зате відоме інше, що тут – в будинку за адресою вул.Каліча Гора, 7 наприкінці 19 ст. тут мешкав мовознавець, літературознавець, надзвичайний професор Львівського університету Олександр Колесса (1867-1947). Походив він з родини священика с.Сопіт на Сколівщині. Здобувши докторат у Віденському університеті,Колесса став у 1895 доцентом (його конкурентом на цю посаду був Іван Франко), а у 1900 – професором Львівського університету. Був він засновником і першим головою Товариства українських наукових викладів ім.Петра Могили (1906-1916), депутатом віденського Райхсрату та УНРади ЗУНР, головою дипломатичної місії ЗУНР в Римі, професором і ректором Українського вільного університету у Відні та Празі.
список використаних джерел:
– Жук Ігор. вул. Глібова, 12 http://www.lvivcenter.org
– Мельник Ігор. Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. – Львів: Центр Європи, 2008.
– Lviv: A Guidebook for the Visitor / Львів: Туристичний путівник. за редакцією Ю.Бірюльова — Видання друге / Second edition. — Lviv: Publishing House «Centre of Europe», 2007.
– Ілько Лемко, Володимир Михалик, Георгій Бегляров. 243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів: Апріорі, 2009.
– Исследуя Львов – Улица Глибова. mavka-lv.livejournal.com
– Енциклопедія Львова (IIІ том, К) / за ред. Андрія Козицького — Львів: Літопис, 2010.
Переглянути Львів на карті більшого розміру
Інші статті серії: Львів непопсовий