Львів непопсовий. Kasyno Narodowe

On 18.03.2012 by admin

Певно найзнаніша з атракцій старого Львова серед тих, які я раніше включив та й ще планую включити до серії “Львів непопсовий“. Однак, маю сподівання, читачам буде цікаво прочитати про неї. Сьогодні мова піде про будівлю Народного Касина (Kasyna Narodowego), зараз відомого як Будинок вчених.

Будинок касина (тобто казина – грального дому) відомого під різними назвами – Народне, Шляхетське, Герхарда… А польські джерела ще згадують назви Końske (кінське, цікаво чому?), Ziemiańske (земське чи землевласницьке?), Arystokratyczne…

Касино на поштівках 1906 та 1915 років (джерело Cyfrowa Biblioteka Norodowa)

Будівлю народного касино зводили у 1897-1898 роках на вул.Міцкевича, 6 (зараз вул.Листопадового Чину) буквально навпроти Галицького сейму (нині – Львівський національний університет ім.І.Франка). То ж призначення грального дому було очевидне, і епітет Narodowe нагадує скоріше використання цього слова в назві якоїсь партії. Шляхетське чи Аристократичне – більш відповідна назва.

Проект будинку виконала відома віденська фірма Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера. Саме ця фірма проектувала Одеський оперний театр, міський театр в Чернівцях, будівлю готелю “Жорж” у Львові, а також театри у Граці, Гамбурзі, Софії, Клужі, Зальбурзі, Цюріху і т.д., Віденську обсерваторію.

Необарокова будівля є чудовим прикладом типового для Львова пізнього історизму. Характерними елементами будівлі є аркадова лоджія на другому поверсі та два увінчаних напівциліндричними фронтонами ризаліти з вхідними дверима.

Розкішний декор екстер’єру кам’яниці складається з атлантів над порталами, завмерлих в експресивній спробі втримати балкони, багата оправа балконових дверей, скільптури купідонів, ваз та маскарони на даху

Та варто зайти всередину. Зазвичай будинок вчених відкритий для відвідувачів (варто лише залишити трохи грошей в спеціальній скринці для пожертв). Але навіть у святковий день (як то втрапив я) завше можна домовитися з охороною. Однак не варто ломитися в зачинені двері під атлантами. Пройдіть цікавим звивистим каретним проїздом (під атлантами в правій частині будівлі) і там знайдете вхід.

Інтер’єр будівлі цікавий передовсім своїми дерев’яними сходами, певно найрозкішнішими у Львові.

Вишукана елегантність інтер’єрів поєднана з унікальною за сміливістю конструкцією майстерно різьбленої сходової галереї вестибюля.

Три діючі каміни створюють неповторне відчуття затишку.

Чудово збережені елементи інтер’єру – парадні сходи, ліпнина, алебастрові каміни, оригінальна прозора стеля, вишуканий балкон – все це робить колишнє касино одним з найгарніших і архітектурно довершених будинків Львова.

Під час Другої світової війни будівля використовувалася як пункт набору молоді Галичини на роботи до Німеччини. Із 1948 року тут діє Львівський Будинок вчених. В цьому будинку відбуваються конференції, засідання, міжнародні ділові зустрічі, конгреси, симпозіуми, представницькі наради. У 1999 році тут діяв прес-центр саміту Президентів країн Центральної та Східної Європи.

До послуг відвідувачів багата актова зала на 200 місць /площа сцени дозволяє проводити концерти/, Біла зала на 120 місць із каміном та чорним концертним роялем, дзеркальна зала на 80 місць, Червона зала та затишна і красива зала Беж із старовинними меблями, бібліотека з чудовою галереєю, оздоблена ліпниною балконна галерея та зелений сад для прогулянок, зала засідань Ради Будинку вчених на 50 місць.

Інтер’єри будинку часто використовувались для зйомок фільмів, в тому числі тут знімали фільму “Д’Артаньян і три мушкетери”.

Також в ній зараз проводять Львівські бали, відроджуючи таким чином традицію львівських балів, яка розпочалася ще в 1482 р. А також весільні фотосесії.


Переглянути Україна на карті більшого розміру

Інші статті цієї серії:
“Палац гіпсових королів”. Вілла Ю.Франц
Конвікт. Колегія піарів
Національний музей. Віла Дуніковського
Палац на Пекарській
Костел Св.Мартина
“Замок” на Генерала Чупринки
Ще один палац на Пекарській
“Фабрика повидла” на Жовківській рогатці
Параскеви П’ятниці
“Совіцький” дворик
Бенедиктинки
Фабрика Бачевського
Монастир Св.Онуфрія

  • http://www.facebook.com/profile.php?id=100001508841016 Мария Хорняк

    Це казино називали “кінським”, тому що його відвідувачі були великими поціновувачами коней, розводили їх, влаштовували перегони і т.п. А тут був своєрідний “клуб за інтересами”

  • Соля

    Назва “Кінське” зустрічається тому, що будинок цей звели на замовлення і відповідно на гороші власнників кінних заводів у Львові. Тож, певне, там спочатку до “Казино Шляхетського” був їхній закритий чоловічий клуб.

  • Випадкові статті

    • 5531_fi
      День міста 2009

      Трохи запізно, але викладаю фоторепортаж зі святкування Дня міста Черкаси. Так випало,...

    • 6700_fi
      Львів непопсовий. Конвікт

      Продовжуємо серію “Львів непопсовий” Сьогодні перенесемося на Личаків. Ця назва у пересічного...

  • Популярні статті

    • 6247
      Трипільські зорі – 2010

      На третій рік свого існування благодійний етнофестиваль “Трипільскі зорі” (м.Черкаси) дещо змінив...

    • 1045_fi
      КриЖталь 2011

      В Черкасах відкрився 4-й фестиваль крижаної скульптури “КриЖталь”

  • Фото з галереї

    Черкаси Бережани Софіївка Ужгород