“Вона ще не встигла договорити, а я вже бачила попереду дивний будинок.
В оточеннi сiльських хатин вiн виглядав чужинцем,
— як порцеляновий супник на простому дощаному столi з дерев’яними ложками”
(Галина Вдовиченко “Тамдевін”)
То про іншу атракцію (про костел Архістратига Михаїла ми вже розповідали) маленького містечка на Старосамбірщині – сецесійну віллу Анна.
Будинок дійсно вражає своєю стрункістю, різнобарвною ліпниною на стінах, а надто отим імпозантним похиленим флюгером на вежі. Кажуть, що начеб-то в нього колись вдарила блискавка.
І знову цитата з “Тамдевін” Вдовиченко “Особняк постав перед очима в усiй красi. Обрамлений гiлляччям дерев виглядав зараз немов картинка у книзi, — гарний, пошарпаний, щедро оздоблений лiпленими вiночками, квiтами, гiрляндами. На другому поверсi впадав у вiчi кам’яний напис з двох слiв, роз’єднаний вiкном: WILLA, — а через вiкно — ANNA.
Навiть без слiв було зрозумiло, що будиночок цей — жiночого роду, але архiтектор чи господар ще й письмово пiдтвердив. Вiд колишньої блискучої красунi, доля якої виявилася несправедливо тяжкою, неможливо було вiдвести погляд. Ще вище, у нiшi фронтону, добре видно скульптуру, мабуть, якогось святого, а по обидва боки вiд нiшi стояв рiк зведення будинку: цифри 19 — по один бiк, 11 — по iнший.”
 |
 |
Про будівничого і замовника цієї вілли нічого знайти не вдалося. А рік побудови і назву видно на фасаді :)
Відомо, що свого часу (чи не за міжвоєнної Польщі) там містився S?d powiatowy, тобто повітовий суд.
Нині тут (як і у багатьох інших подібних віллах та палациках Галичини) міститься психоневрологічне відділення районної лікарні… І все ж вкотре подумалося про такі от архітектурні цікавинки, може все ж добре, що ним опікуються. Хай і такі хазяї. Без них на жаль стає отак чи так
 |
 |
Ну і насамкінець легенда. На диво, без трупів :)
Колись, давним-давно, в Старій Солі в сім’ї солевара жила дівчина Анна. Одного разу через їхнє містечко проїжджав молодий і красивий граф, в якого вона закохалася. Вона дуже багато молилася, щоб Бог дав їй вічне кохання і граф відповів їй взаємністю. Одної ночі їй приснився сон, якщо вона щиро помолиться в Самборі до святого Валентина, то граф покохає її. Після щирої молитви до мощей Валентина, дівчина поверталася додому і на містку через річку зустріла графа, який зразу безтями закохався в неї. Незважаючи на заперечення родини і друзів, граф одружився з бідною дівчиною. Батьки графа не змирилися з цим і прогнали його з дому. Але молодята на подвір’ї батька дівчини збудували прекрасну віллу, яку граф назвав “Анна”. Жили вони дуже добре аж до глибокої старості в померли в один день. Оповита легендами вілла стала найгарнішою будівлею в містечку, на неї приїжджали дивитися зі всієї околиці.
 |
 |
Частина 1 Костел Архістратига Михаїла
Переглянути Стара Сіль на карті більшого розміру