Стара Сіль. Частина 1 Костел Архістратига Михаїла

On 03.02.2010 by admin

Миїхайлівський костел у Старій Солі

Історія побудови костелу у Старій Солі (Старосамбірський район, Львівщина) сягає 14 століття. І хоча нині існуючий Михайлівський костел датується 1660 роком, збереглися більш давні елементи.
Мова йде про каплицю св.Анни, розміщену з північного боку від нави. Під час ремонту 1613 року Єжи Мнішек знайшов на північній стіні каплиці за вівтарем св.Анни напис латиною “Знайте, що нащадок Болеслава святиню цю зводить і в покорі просить, щоб ти мала її в опіці. Року Божого 1365“. Це підтверджує версію про будівництво каплиці королем Казимиром Великим.



вид з північного боку. каплиця св.Анни

Підтвердження цієї версії, вимагає звісно детальних історичних досліджень. Але якщо версію таки буде верифіковано, каплиця св.Анни вважатиметься однією з найстаріших латинських сакральних споруд Галичини.
За іронією долі найстаріша частина костелу – каплиця св.Анни – лишилася найменш ушкодженою. Вона являє собою квадратну в плані, двоярусну будівлю. Фасади оформелено пласкими арочними нішами та консольним фризом. Світло потрапляє до нижнього ярусу каплиці через два (колись було 4) вікна, до верхнього – через шість круглих отворів. На північній стіні зберігся вівтар св.Анни, той самий, за яким знайдено історичний напис. Колись там же містився орган.

Михайлівський костел. Вид зі сходу
вид костелу з боку апсиди

Костел (ймовірно дерев’яний) до каплиці прибудували пізніше – 1469 року. 1648 року його спалили козаки Богдана Хмельницького. На його місці було зведено новий – мурований, тому історія власне костелу бере відлік з 1660 року. І лише 1743 року він отримав назву святого архістратига Миїхаїла. Протягом свого існування костел неодноразово перебудовувався, про що свідчить зокрема нашарування окремих елементів, останнє особливо стосується перебудови та ремонту у 20-х роках 20-го століття. Річ в тому, що костел був значно пошкоджений під час першої світової, і досі його стіни зберігають сліди артобстрілу… Ремонт і перебудова костелу проводилися ксьондзом Войцехом (за іншими даними Адальбертом) Овоцем та Г.Кремінецьким за проектом Б.Віктора.

оздоблення круглої каплиці

Саме під час цієї останньої перебудови костел набув трохи дивних рис. Перш за все ще стосується ротондальної каплиці з південного боку. Еліпсовидні вікна, місцями збережена ліпнина – надають костелу нарядного вигляду. Разом з тим та кругла каплиця якось дивно асиметрично виглядає на фоні в цілому канонічного однонавого костелу.
Під час загаданої перебудови було також зведено новий притвор, встановлено нову сигнатурку та змінено вигляд головного фасаду. В цілому подальші перебудови створили таку собі дивну суміш готики та бароко з подальшими еклектичними нашаруваннями.

нова каплиця
ротондальна каплиця початку 20 ст.

Костел він являє собою однонавову споруду. До прямокутної нави зі сходу примикає півкругла апсида, укріплена контрфорсами. З боків примикають вже згадані каплиці – з північного квадратна св.Анни, з південного – кругла. З північного боку також добудовано протезис. З західного боку влаштовано невеличкий притвор.

двері костелу вигляд зі шляху

Окремо необхідно сказати про зовнішнє оздоблення храму. Подекуди збереглася багата ліпнина, також у вигляді ліпнини – на головному фасаді – барельєфне зображення архістратига Михаїла.

архістратиг Михаїл фрагменти ліпнини

Милує око мозаїчна ікона над притвором:

Чудом збереглися чотири скульптури апостолів-євангелістів, що їх встановлено на контрфорсах з боку апсиди.

євангеліст Лука
апостол Лука

апостол Іоан апостол Марк апостол Матфей

Цікавою також є дзвіниця костелу.
Стоїть вона окремо з південного боку від храму. Свого часу слугувала також воротами на подвір’я. Це – змішана дерев’яно-мурована споруда, у першому ярусі, мурованому, влаштовано наскрізний арочний проїзд, верхній ярус – дерев’яний – обшальований дошками та гонтом – під високим шатровим верхом та декоративним підсябиттям.
Незвичний для костелів вигляд дзвіниці породив версію, що вона – давня башта оборонного замку. що стояв колись на місці храму.

дзвіниця Михайлівського костелу

В радянські часу храм було перетворено на комору. Потім там сталася пожежа, яка зруйнувала дах… Стіни почали швидко руйнуватися, почасти через відсутність даху, почасти через залиту надміру пожежними солону (не дарма ж так містечко зветься) воду…
Надія на порятунок у костелу з’явилася лише з візитом 2001 року папи Іоанна Павла ІІ. Нині тривають ремонтні роботи. Вже перекрито дах, стіни в риштуваннях…

Як знайти
Стара Сіль:

Дивитися Стара Сіль на мапі більшого розміру

костел:

Дивитися Михайлівський костел на мапі більшого розміру

10 коментарів to “Стара Сіль. Частина 1 Костел Архістратига Михаїла”

  • “за іронією долі найстаріша частина костелу – каплиця св.Анни – лишилася найменш ушкодженою.”
    – уміли будувати просто:-)

  • turtat

    Ми це розкішне буслине гніздо побачили ще в квітні 2007. Робітники казали, що священник їх просив збити гніздо, а вони відмовились. Та й всередині цікаво. Тоді ще дах був у процесі перекриття, тому навіть пощастило побувати наверху :) Звідти ракурс на гніздо з хрестом шикарний, та й віллу Анни з дерев’яною церквою видно. Одне з місць, що викликають найтепліші спогади.
    Цікаво, коли Ваші світлини з’явились на світ Божий. Відпишить, будь ласка.

    • серпень 2009 року
      тепер ремонт, зачинено :)

      • turtat

        Дякую за відповідь.

        Тоді теж тривав ремонт, просто після трудодня робітники підкріплялися перед тим, як розійтись, саме тому і пощастило потрапити всередину :)

        • Yulya Yurchenko

          сьогодні були там :) гніздо й досі на місці :)))

  • turtat

    Перепрошую, а дзвінниця Вам нічого не нагадує?

    • не знаю, а що Ви маєте на увазі?

      • Turtat

        Перепрошую за тривалу мовчанку.
        Дуже нагадує піч для виплавки металів, наприклад, подібна поруч з монастирем у Межирічі під Острогом.

  • Naza-lanko

    та, Стара Сіль – це супер! 

  • Галина

    Дякую за чудові фото. Були вчора з екскурсією в Старій Солі і не тільки – тур був по містечках Старосамбірщини. Костел в Старій Солі дійсно чудовий. А дзвінниця як нам пояснили мала оборонне значенні. Вгорі набиті дошки з таким розрахунком щоб були отвори вниз і щоб в разі наступу ворога можна було щось ще через ті отвори скинути нападникам на голови. А лелека і далі собі там живе.