Confoederatio Helvetica. Ведмежий кут. – Частина 2. Berner Brunnen

On 28.02.2011 by admin

Водопостачання середньовічного Берну забезпечувалося різноманітними скважинами, колодязями та фонтанами. Вже у 13 ст. в місті налічувалося 5 таких фонтанів, які були дерев’яними.
Одначе у 1520-1546 рр. на їх місці постали нові кам’яні, переважно роботи фрайбурзького скульптора Ганса Гінга, традиційно прикрашені різнокольоровими скульптурами. Нині Berner Brunnen – бернські фонтани – одна із візитівок міста.


Традиційно бернські фонтани розміщувалися серед площ або ж по центру вулиць середмістя. Незайве нагадати, що у Швейцарії пити воду з фонтанів можна :)

Більшість середньовічних фонтанів мають власні назви.
Як от «Самсон» (Simsonbrunnen). Його було збудовано у 1544 р. на кошти гільдії м’ясників. Саме тому довгий час його називали Schaalbrunnen (від “скотобійня” на бернському діалекті), чи Metzgernbrunnen (від “м’ясник”), і лише з 1827 року фонтан отримав свою нинішню назву.
Чи “Церингер” (Zähringerbrunnen). Збудований 1535 року раніше він звався Bärenbrunnen, адже на ньому встановлено скульптуру ведмедя у лицарських обладунках з прапором та щитом. Під ногами у нього сидить ведмежа, яке їсть виноград. У 19 ст. фонтан було перейменовано на честь засновника міста Бертольда фон Церенгена.

“Самсон” “Церингер”

Обидва фонтани розміщені на центральній вулиці Крамгассе.
А на Ратхауспляц прямо навпроти ратуші стоїть фонтан “Прапороносець” (Vennerbrunnen), споруджений 1542 р. Знову лицар в обладунках, що тримає прапор. Але й тут не минулося без символа міста. В даному разі ведмідь виглядає з-за правої ноги лицаря.

“Прапороносець”

Поза увіковічення об’єктивом моєї камери лишилися “Юстиція”, найбільш розкопійоване творіння Ганса Гінга, і зруйнований вандалами з групи Бельє 1986 р., пізніше замінений на копію, “Анна Зайлер”, “Мойсей”, “Волинщик” тощо.

Одначе найбільш відомим бернським фонтаном лишається Kindlifresserbrunnen, що в перекладі з німецької значить… “пожирач дітей”. Скульптура дійсно зображає не дуже симпатичного вуйка, що пожирає дитину. До пояса у нього прикріплені сумки з іншими дітьми. Колона знову ж таки прикрашена ведмедями.
Фонтан було збудовано 1546 р. все тим же Гансом Гінгом на площі Корнхауспляц, тому спочатку звався просто Platzbrunnen, а у 1666 р. отримав свою нинішню назву.
Пожирач дітей має на голові дуже своєрідну шапку, що нагадує головні убори, які змушені були новити у середньовічних містах гебреї. Це дає привід існування версії буцім-то фонтан – нагадування про справу Рудольфа з Берна (такий собі середньовічний аналог київської справи Бейліса). Одначе на відміну від реальної київської справи, про Рудольфа, якого ніби-то вбили у Берні 1294 р., існує лише одна згадка у літописах століттям пізніше. Реальне існування такої справи ставиться під сумнів.
За іншою версією “Пожирач дітей” ототожнюється з грецьким богом Хроносом. Так це чи ні, але неслухняні бернські діти з часів середньовіччя мають гарне унаочнення для свого виховання :)

“Пожирач дітей”

Інші статті серії “Confoederatio Helvetica”

  • Випадкові статті

    • 8142_fi
      Тимошівка

      Проїжджаючи від Буків по дорозі до Тимошівки не можемо не оминути велике...

    • 0371_fi
      Іванівка

      Якщо подрожувати з Києва дніпропетровською трасою до Кременчука, чи далі на південь,...

  • Популярні статті

    • 6247
      Трипільські зорі – 2010

      На третій рік свого існування благодійний етнофестиваль “Трипільскі зорі” (м.Черкаси) дещо змінив...

    • 1045_fi
      КриЖталь 2011

      В Черкасах відкрився 4-й фестиваль крижаної скульптури “КриЖталь”

  • Фото з галереї

    Берн. Мюнстер Tourrettes-sur-Loup Хирів 0649