Їх залишилося зовсім небагато. Частину спалено ще під час війни, інші просто покинуті напризволяще, коли з них вибралися колгоспні комори чи інші підсобні приміщення, влаштовані тут, коли в середині 40-х пішли ті, хто хотів би ними опікуватися.
Сьогодні мова піде про одну із ще доживших до наших днів досить рідкісних пам’яток – дерев’яних костелів. Хоча в даному разі мова може йти радше про костелик, або як у нас часто називають такі споруди – “каплицю для поляків”.
В село Розваж Золочівського району я потрапив дякуючи Олені та Сашку в компанії Романа та Ніка за наводкою дослідника дерев’яних церков та костелів Львівщини Віктора Громика
Потрапили ми сюди вже поночі, добряче поїздивши просторами Львівського Опілля. Тому даруйте за якість фото, знімалося за допомогою вбудованого спалаху з об’єктивом, що взагалі не призначений для використання з таким спалахом
За версією згаданого вже Віктора Громика, костелик наймовірніше збудували наприкінці 20-х – початку 30-х років 20-го століття для римо-католицької громади села. Сюди ходили також римо-католики із сусіднього села Соболівка, яке повністю знищили у часи війни. За совітів тут було влаштовано колгоспну комору. Тепер, коли село покинули і поляки і колгоспи, він лишився взагалі нікому непотрібним.
Спалах вихоплює гарні гвинтові сходи на хори… Більше в інтер’єрі нічого не лишилося. А колись був навіть орган…
Тепер спалах знаходить лише підгнилі дошки стелі і стін…
Сашко не боїться вилізти на хори, і фотографує звідти
Враження гнітюче. Село стоїть далеко від туристичних трас, тому навряд чи костелику пощастить так, як його співбрату у Язлівчику
Саме село стоїть в 4 км обабіч траси з Золочева на Ожидів. Повертати слід у великому селі Білий Камінь. Сам костелик стоїть в центрі зліва від дороги практично навпроти церкви.