Колосальний, подібний до замку, фортеці, але водночас легкий, сповнений ґрації, майже летючий цей Святий Юр. І пливе він над нашим містом, і пливе над нашою юністю, як весільний корабель над хмарами. Особливо він захоплює навесні, здіймаючись над зеленню парку і квітучими садами, які оточують на м’яких схилах невисокі мури собору.
Овіяний усіма запахами щедрої львівської primavera, здіймається цей храм до хмар, як символ небесного тріумфу над турботами земного буття…
(Юзеф Віттлін)