Dolomiti for Dummies (Доломітові Альпи: що, куди й почім)


Tre Cime

Ідея цього поста народилася опісля повернення з мандрівки Доломітовими Альпами, коли друзі закидали мене запитаннями “що, куди й почім?”.
Аби не розпилятися на розповіді індивідуально кожному, більше того, сподіваюся, цей пост стане в нагоді й іншим читачам, вирішив звести корисну інформацію для тих хто вперше подорожує Доломітовими Альпами і хотів би зробити то максимально ефективно, і що головне – бюджетно.



Laghi dei Piani (B?denseen)

Cima Ciadin dei Toce поблизу rifugio Fonda Savio Tre Cime з Lago Antorno

В мережі є повно пропозицій організованих турів до Доломітових Альп, зокрема від Дмитра Шатрова чи Юрія Шевченка. Одначе вартість таких фототурів у 1200+ євро (і це ще без вартості авіаквитків) не кожному по кишені. Жодним чином не хочу виступити таким собі відбивачем клієнтів у вищезгаданих добродіїв. Ясна річ, програма фототуру надзвичайно насичена (з купою цікавих місцин), немає потреби заморочуватися з транспортом (зокрема до таких місць, логістика діставання яких громадським транспортом лишилася для мене загадкою) тощо. Отже, якщо не шкодуєте тих грошей – фототур – то для вас. Мій пост для тих, хто волів би зекономити, вперше на власні очі побачити сувору красу цих гір, поєднати візит до Долімітів з відвідинами Венеції.
Мої рекомендації обмежуються одним регіоном – національним парком Tre Cime di Lavaredo (Tre Cime – італійською “три піки”), який 2009 року внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.


rifugio Locatelli, Tre Cime та Paternkofel

Tre Cime, падав сніг Cima Cadin di San Lucano

Отже, Доломітові Альпи, як відомо, знаходяться на півночі Італії в регіоні Венето та автономіній області Трентіно-Альто-Адідже. Дістатися регіону з України не складно, і з Києва, і зі Львова існують ловкости від компанії WizzAir до Венеції (аеропорт міста Тревізо).


капличка між rifugio Auronzo та Lavaredo

поблизу rifugio Auronzo підйом до rifugio Fonda Savio

У Венеції, звісно, гір немає, треба їхати на північ. Нас цікавить столиця зимових Олімпійських ігор 1956 р. Кортіна-д’Ампеццо (Cortina d’Ampezzo), що в 125 км від Венеції. На жаль, залізницю до Кортіни не проклали, доведеться їхати автобусом. певно, існують і інші рейси з автостанції Mestre (материкова частина Венеції), але, якщо ви плануєте заодно відвідати і Венецію, раджу скористатися автобусом фірми ATVO, оскільки автобус від’їздить з острівної частини міста з Piazzale Roma (власне, виїздить з якихось інших пунктів, але на автостанції на Piazzale Roma автобус стоїть щось зо 15 хвилин, тому не треба непокоїтись, що його треба “ловити” на проміжній зупинці).


Доломіти з підйому до rifugio Fonda Savio

краєвид з rifugio Auronzo вночі випав сніг

До речі, зупинялися ми в готелі Airone неподалік (залізничний вокзал Санта-Лючія теж поряд), за 65 євро за двомісний номер (camera matrimoniale :) що досить непогано як для Венеції. Поряд є купа інших готелів, можна пошукати прийнятні варіанти і там. Шукати готелі десь ближче до центру немає жодної необхідності, всеодно йти пішки (ну або витрачати додаткові кревні на гондольєрів :), тим паче, не варто уподібнюватися туристам, що блукають зі своїми чемоданами на колесах вузькими вуличками середмістя, зневірившись колись віднайти свій готель :)


rifugio Locatelli та Paternkofel (Monte Paterno)

краєвид від rifugio Locatelli Cima Cadin di San Lucano

Існує два рейси на день (розклад чинний до 30.09.2014, далі – шукайте на сайті ATVO), раджу скористатися першим рейсом – з Piazzale Roma о 7:50, позаяк пізніший (о 10:50) коштує чомусь аж вдвічі дорожче. Отже квиток на автобус (якщо не проспали) – 12,50 євро. Квитки треба купувати заздалегідь (чи бронювати місце). Без проблем – купується електронний квиток на сайті самої компанії ATVO.


Tre Cime з Saso di Sesto

Хто прилітає рейсом Візейра з Києва, є можливість сісти на цей автобус в Тревізо, не заїжджаючи у Венецію. Але автобус від’їздить з автостанції Treviso Sud о 8:40 – в принципі достатньо часу, щоби встигнути туди з аеропорту (звісно, якщо не буде затримки рейсу).


як і біля інших пам’яток ЮНЕСКО, в Tre Cime повно японців :)

В Кортіну автобус за розкладом приїздить о 10:35 (цього літа ремонтується траса, то ж автобус об’їздить по вузьких серпантинах, затримка складає до години). Італія – це ні разу не Швейцарія, ніякої узгодженості в розкладах приїжджаючого та від’їжджаючого транспорту тут немає. Тому автобуса далі треба чекати аж до 14:05. То не страшно, адже Кортіна на диво не дуже снобське курортне містечко, яким цікаво просто прогулятися. Раджу також трішки повернутися по трасі якою їхали з Венеції, звідтам відкривається чудовий краєвид на долину, в якому заховалося це містечко.

Cortina d’Ampezzo

Лишити речі можна в турінфоцентрі при автостанції (там є кімната для речей), але там дещо дивні “офіс ауерз”, ми там і ходили по Кортіні з наплічниками. Особливо нетерплячі можуть піти 12 км пішки через перевал до села Misurina. В часі виграшу, звісно, жодного, хіба в 3,5 євро.

розклади на автостанції Cortina d’Ampezzo

Хоча в розкладі вказано, що автобус прямує прямо на Tre Cime, всеодно доведеться робити пересадку в Мізуріні (ще у купувати, чомусь, квитки в магазині Despar, але там все покажуть і без вас далі не поїдуть). Вартість проїзду Cortina-Misurina – 3,5 євро, Misurina-Tre Cime (rifugio Auronzo) – 4 євро.


lago di Misurina, в тлі масив Sorapis

Так само до Тре Чіме з Кортіни можна доїхати і іншим чином, хоча теж з пересадкою – автобусами 445 та 444. На жаль, знову ніякої стиковки, хоча дві години очікування на пересадку в Punto Panoramico Tre Cime має бути цікавим (сам там не був, не ручаюся, але назва зупинки промовиста :).

розклади на автостанції Cortina d’Ampezzo розклади автобусів №№444 та 445 біля rifugio Auronzo

Так, у мене гарна новина для тих, хто боїться високих перепадів висот і пішого підйому на 1000+ метрів по вертикалі. Тим чи іншим автобусом ми виїздимо на сам хребет (2230 м над рівнем моря) до rifugio Auronzo.

зупинка автобусів ‘Tre Cime’

Ідейні туристи від Мізурини, звісно, можуть йти пішки. Хоча би я не радив. Туристична стежка (в зворотньому напрямі), що бадьоро так вела від самого хребта, раптом вивела на трасу, намотувати серпантини по трасі – то ще те задоволення, знаєте).

Lago di Misurina Tre Cime з Lago Antorno

Rifugio – італійською – це турпритулок. Турпритулок, звичайно, в європейському сенсі цього слова. Заночувати можна і тут, але оскільки він досяжний автотранспортом, є й найдорожчим – 22 євро з носа за ніч (є і дорожчі варіанти, але ж ми – по-бюджетному). Причому душ коштує ще 5 євро, спальник (якщо не маєте свого) – 6 євро. Не вірите? Ріфуджо має свій сайт – http://rifugioauronzo.it/.


rifugio Auronzo

Хоча зупинятися в цій ріфуджі не бачу жодного сенсу. Хоча і стоїть вона під самими Tre Cime, але з такого профілю, що їх нормально не розгледиш, хоча краєвиди також досить гарні.

долина річки Ansiei та Auronzo di Cadore Auronzo di Cadore і lago di Santa Caterina

Йдемо далі. За якихосб 15 хв. минаємо капличку і виходимо до іншої ріфуджо – Lavaredo. Вона значно менша, коштує ніч тут трохи дешевше (всього 20 євро), але чай, зараза, теж дорогий – 2 євро. Тому харчами запасайтеся з дому ;)


rifugio Lavaredo

Зупинятися тут теж сенсу особливого немає, краєвиди теж дуже незлі, але Тре Чіме бачимо з іншого профілю.

Tre Cime від rifugio Lavaredo

Найцікавішим місцем для ночівлі мені (та, хіба тільки мені) видається наступна ріжуджо – Locatelli.

rifugio Lavaredo rifugio Antonio Locatelli

Від неї хвилин 40-50 ходу від rifugio Lavaredo через невисокий перевал.


шлях до rifugio Antonio Locatelli

От тут вже відкривається класичний вид на Три Піки та інші футуристичні вершини.

Проживання в rifugio Locatelli обійдеться також в 20 євро. У всіх трьох притулках на момент нашого візиту (липень 2014 року) були вільні місця, хоча, якщо хочете напевне, можна зателефонувати і забронювати заздалегідь, телефони віднайдете на фото. Персонал ріфудж володіє англійською.

20 євро, звичайно, не так дешево, але готель в Мізуріні (для прикладу) на двох обійдеться біля 100 євро за добу (душ і сніданок, щоправда, включено :)

Tobirgen Knoten

Назад добираємося за тією ж схемою, всі розклади можете знайти тут на фото.

розклад Dolomitibus біля Lago Antorno розклади біля rifugio Auronzo (Tre Cime)

За бажання від rifugio Auronzo можна пройтися через Monte Campedelle до rifugio Fonda Savio, а вже звіди спуститися до Мізуріни. Хоча шлях там з перепадами висот і не такий легкий, як навколо Tre Cime, саме там чули (не бачили, але на звук вразило) – гірський обвал. Спершу то було схоже на гуркіт грому, який тривав непристойно довго, зрештою він продовжився сипухою (наче з десяток камазів одночасно вивантажують щебінь). Так що без підготовки та мінімального спорядження ліпше там не лазити, тим паче дорога раз у раз перегороджує та сама сипуха від попередніх обвалів, певно явище це тут часте.

Автобус на Кортіну слід чекати в центрі біля Despar’у (там же і купувати квитки). Якщо з пересадкою з 444-го на 445 автобуси, то біля озера (автобус, що прямує на Dobiacco)

Ще корисна інформація. Цей регіон німецькою зветься Sud Tirol (південний Тіроль), до І світової війни належав Австрії. Практично всі вільно володіють як Італійською, так і німецькою. Написи також дублюються німецькою.


тут є і такі туристи – придивіться до наплічника ;)

сніжничок спуск від rifugio Auronzo до Мізуріни

В усіх ріфуджах є ресторанчики, тому з голоду не пропадете, але коштує все дорого (про чай за 2 євро я згадував). Тому краще брати сало з дому :). Про крайній випадок, закупитися в Despar’i в Мізуріні.


Laghi di Lavaredo

в долині – місто Auronzo di Cadore

В усіх ріфуджах є електроенергія, можна підзарядити телефон, акуми до фотика і т.ін. Вайфаю нажаль немає :). Хоча прогноз погоди можна дізнатися і у персоналу.
Мобільний зв’язок стабільний у rifugio Auronzo і по дорозі до каплички. Далі (включно з rifugio Lavaredo) зв’язок відсутній. Слабкий зв’язок є біля rifugio Locatelli (найкраще біля сусідньої каплички або по навколишніх вершинах).


масив Sorapis з Lago di Antorno

І насамкінець – щодо мап, можна, звісно купити в ріфуджах чи внизу в Мізуріні (чи в Кортіні). Можна скачати електронну версію для жпс. Для Андроїда мапа коштує щось трішки більше 20 грн. Нормальних безкоштовних офф-лайн мап не знаходив.

P.S. Мало не забув. Усі згадані ріфуджіо відкрито з травня по жовтень. У цей же період відкрита траса з Мізуріни до Тре Чіме, відповідно тільки в цей період існує автобусний маршрут до ріфуджіо Ауронцо.
Якщо ж ваш візит припадає після зачинення ріфудж – кінець жовтня чи листопад, особливо не засмучуйтесь. Можна гарно провести час і в Мізуріні, роблячи піші вилазки в напрямі rifugio Fonda Savio чи до масиву Sorapis, чи просто навколо озер Мізуріна та Анторно. Для фотографів – ліси переважно модринові – тому листопад – тут теж рай ;)

Позначки

Коментування закрито