Ще 10 років тому я поняття не мав, що таке віза в ЄС, вважав цю процедуру чимось складним та недосяжним (а більше того, не тільки візи, але і самостійні подорожі іншими країнами – а не так, де тебе везуть автобусом і всюди водять як курчат за гідом). Тоді, створюючи цей сайт, я вирішив структурувати дописи подорожей Україною не за звичним адміністративно-територіальним поділом, а за етно-історичними землями. Знайшов десь таку мапу і взяв її собі на сайт за основу. От тільки тоді етнічні українські землі Лемківщини, Надсяння та Холмщини, що опинилися за так званою лінією Керзона, здавалися мені недосяжними та мало ймовірними до відвідин в найближчий час.
То вже згодом я відчув смак самостійного оформлення Шенгенських віз та подорожей закордон.
З набуттям Україною безвізового режиму з країнами Європи відвідини таких регіонів стають ще більш реальними та простішими.
В цій рубриці з попсовою назвою “Подорожуєсмо без віз” (проте кращої я не вигадав) я, звісно, оповідатиму не тільки про подорожі українськими етнічними землями, що опинилися в Євросоюзі раніше за нас :). Тут я надумав поділитися власним досвідом самостійних подорожей по всій Європі, що справді стала ближчою кожному українцю. Про власний досвід, свої лайфхаки і спростування зрадофільської тези “нафіг нам той безвіз, якщо немає грошей” і йтиметься в цій рубриці.
Але все ж почнемо з найдоступнішого.
Найдоступнішим закордонням у моєму власному рейтингу (та хіба тіки у моєму) є старовинне місто Перемишль (пол. Przemy?l – Пжемишль).
Перемишль, вид на середмістя з Годинникової вежі (Wie?a zegarowa)
Дістатися нього можна у 4 способи:
1) найекономніший – маршрутка Львів-Шегині (щось біля 40 грн.), піший перехід в Медику, маршрутка чи автобус Медика-Перемишль (4 злотих)
переваги – само собою найекономніше, гнучкіше за часом, позаяк маршрутки на Шегині курсують з завидною періодичністю.
недоліки – можна застрягти в довгій черзі так званих мрг-шників (MRG – maly ruch graniczny – спеціальний режим для жителів 30 км зони прикордоння – їх бізнес побудований на різниці в цінах на товари по обидва боки кордону – у нас дешевші алкоголь та цигарки, в Польщі… ну майже все інше :). Це як правило стосується переходу в Польщу, зворотній шлях переважно вільний.
Маршрутка на Шегині відходить від львовського двірця (зал.вокзалу), приздить мало не під сам контрольно-перепускний пункт.
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ! В Шегинях розвинутий місцевий бізнес розказувати недосвіченим пішоходам, як тільки вони зійдуть з маршрутки і ще не бачать черги на КПП (вона ховається за лабіринтами яток обмінників валют та страхових агентів), що черга нереальна і простіше проїхати в Медику на авто за якихось 50-100 грн. Насправді ділки посадять вас в авто нічого не підозрюючого автовласника (як правило поляка), який охрініє разом з вами, а самі змиються з вашими грішми :))) Краще просто йдіть на піший перехід. Тим паче черга з автомобілів може бути значно більшою :)
На польському боці виходите з КПП і прямуєте алейкою повз співвітчизників, які пропонують з-під поли алкоголь та цигарки до “Бєдронки” (польська мережа супермаркетів “Biedronka” – з польської biedronka – то комаха сонечко). Біля супермаркету і знайдете зупинку (przystanek) маршруток на Перемишль.
Вийти з маршрутки можна в Перемишлі будь-де, де вам потрібно, скажімо на зал.вокзалі (dworzec kolejowy), але кінцева його зупинка (для руху на Батьківщину) знаходиться на набережній р.Сан при вулиці Sportowa (див.мапу)
2) найпростіший – потягом Інтерсіті+ “Київ-Пжемишль” з Києва або Львова. Зі Львова потяг відправляється або від ст.Підзамче, або безпосередньо з двірця (близько 12:15). Квиток 2м класом коштує 180 грн. Час в дорозі (зі Львова) 2 години (за рахунок різниці часових поясів з Польщею – всього годину), гарантовано без застрягань на кордоні. Це щодо плюсів.
Також можна віднести комфортність – трястися до Шегинь в пилючній маршрутці по битих дорогах також майже 2 години – ще те “задоволення”.
Мінус – привязка до певного часу, потяг їздить раз на добу.
3) тепер найекзотичніший. Прямим автобусом. Розклади, що висять на автовокзалі у Львові на Стрийській згадують декілька маршрутів до Перемишля, та я ними ніколи не їздив. З плюсів – має бути трішки дешевше, ніж Хюндай. З мінусів – можна застрягти на кордоні.
4) таксі, що його власники хапатимуть вас за рукав безпосередньо на львівському двірці вже знару на пероні чи при виході з вокзалу.
З плюсів, мабуть комфортніше. І само собою гнучкіше
З мінусів – найдорожче.
Обирати вам :)
В цьому пості я не буду описувати, що варто подивитися в тому чи іншому пункті, радше даватиму посилання на окремі статті, що їх створю невдовзі. Просто ще декілька фото:
 |
 |
| на горі біля копця Татарського (Kopiec Tatarski) | захід сонця над долиною Сану, вид з Замкового пагорбу (Wzg?rze Zamkowe) |
З Перемишля можна здійснити нетривалу мандрівку до с.Красічин (Krasiczyn), відомого своїм мальовничим замком Красицьких. Не повторюйте мою помилку, не їдьте занадто рано!!! По перше – незручно для фотографування – сонце сходить за замком з найвигіднішого ракурсу, по друге, надто рано буде просто зачинено – мені довелося вмовляти охоронців, щоби мене впустили в парк.
Автобус на Красічин стартує з пжистанку “Ягелонська” – див.мапу:
Розклад можна побачити на сайті Е-Подружнік, рекомендую його для планування всіх подорожей Польщею! Головне – правильно вводьте назви населених пунктів польською (для того вам і вказую, як вони пишуться польською)
Замок Красицьких (Zamek w Krasiczynie)
 |
 |
Ще одну нетривалу мандрівку можна здійснити до Хотинця (Chotyniec), відомого своєю українською дерев’яною церквою, що внесена до переліку пам’яток ЮНЕСКО.
Для цього вирушаємо з Перемишля електричкою до станції Радимно (Radymno) – звідти автобусом в напрямку Корчової. детальніше спобів добирання до та вибирання з Хотинця я написав у відповідній статті
 |
 |
| дорогою до села | церква Різдва Пресвятої Богородиці |
Отже, з Хотинця прямуємо до Ярослава (Jaros?aw). Як на мене – одне з найчарівніших містечок в Підкарпатському воєводстві. До речі, тут можна і заночувати, якщо ви плануєте подорож в декілька днів. Власне, в пошуках дешевшого житла (наприклад хостелів), можна зупинитися в Жешуві чи Перемишлі – відстані абсолютно не значні, щоби на них економити. В нагоді може стати система бронювання Букінг, до речі роздруківка бронювання з неї – аргумент для прикордонника – де ви плануєте жити під час мандрівки Європою.
Окрім як автобусом з Хотинця до Ярослава можна дістатися електричкою з Перемишля, коштує щось біля 7 злотих.
Ратуша (Ratusz)
 |
 |
| костел та монастрир Домініканців (Ko?ci?? i klasztor Dominikan?w) | Мури Бенедектинського абатства (Opactwo Benedyktynek) |
Наступним пунктом після Ярослава у нас буде місто Ланьцут (?a?cut), відоме своїм мальовничим замком Любомирських та Потоцьких. Знову ж таки – найпростіше добиратися електричкою з Ярослава чи безпосередньо з Перемишля, тільки майте на увазі, що станція в Ланьцуті знаходиться на далекій околиці міста і до замку доведеться трішки пройтися.
Замок Любомирських та Потоцьких в Ланьцуті (Zamek Lubomirskich i Potockich w ?a?cucie)
Окремої уваги крім замку-палацу удостоюється розкішний парк з розарієм, фонтанами, альтанками та іншою належною у цьому випадку атрибутикою.
 |
 |
| Парк (Ogr?d) навколо замку |
Кінцевою точкою нашої мандрівки буде воєводське місто Ряшів (Rzesz?w – Жешув). Знову ж таки – найпростіше добиратися залізницею, електички курсують щогодини. Вартість квитка з Перемишля всього 10,5 злотих.
Ринок і міська ратуша (Rynek i Ratusz miejski)
 |
 |
| Алея і літній палац Любомирських (aleja i Letni Pa?ac Lubomirskich) | велодоріжка на рондо Пілсудського (Rondo Pilsudskiego) |
Такий маршрут є ідеальним на вікендову поїздку (хто живе ближче до кордону). Киянам, та жителям інших міст далі від кордону – якщо ви не встигаєте під повернення хюндаю з Перемишля (14:24 за місцевим часом), варто їхати в Медику на “пєший” – такий метод повернення ІМХО є найскоршим.
Приємних подорожей та відкриттів ;)
UPD. Важливе зауваження щодо громадського транспорту та планування мандрівки. Якщо для планування ви користуєтеся рекомендованим мною ресурсом e-podroznik не забувайте коректно вказувати дату, на яку плануєте ту поїздку. Справа в тому, що не всі рейси в Польщі здійснюються щоденно. Зокрема їх більше в будні, менше у вихідні, ще менше в окремі свята, і взагалі мало на великі релігійні свята типу Різдва (Bo?e Narodzenie), Великодня (?wi?ta Wielkanocne) та Божого Тіла (Bo?e Cia?o). Також є багато рейсів, які не виконуються в новорічні свята. Весь календар свят в Польщі можна побачити наприклад тут. Зауважте. що якщо дата Різдва незмінна (24-26.12), то Великдень, як і свято Божого Тіла (в четвер на 11й день по Зелених Святах-Трійці) – дата міняється щорічно.
Окремо є рейси як здійснюються під час навчання в школі, під час канікул в школах таких рейсів немає. Коректно вказуйте дату і не помилитеся з днем, коли ті чі інші рейси не здійснюються.
Слід ще пам’ятати про таке свято як Всіх Святих (Wszystkich ?wi?tych) 1 листопада. То аналог наших післявеликодніх “гробків”, коли вся Польща знімається з місця і їде по малих батьківщинах провідувати могили родичів. Рейси здійснюються, але натовпи можуть бути великі
Слід зауважити, що база Е-подружніка постійно оновлюється, але не всі (особливо місцеві рейси) можуть бути там відображені. Можна шукати на сайтах місцевих перевізників, або в Польщі є гарна традиція на всіх зупинках вішати чинний (а не як у нас) розклад руху. Приклад такого розкладу поданий нижче (клікніть, щоб збільшити)
Зверніть увагу, що такий розклад (і то загальновживана практика) має внизу легенду. Біля кожного рейсу (години відправлення) ставиться буква, цифра або інша позначка – яка в легенді розшифровує в які дні рейс здійснюється, або коли його немає! Якщо позначки немає, значить рейс щоденний.
Інші статті цієї ж серії:
Подорожуємо без віз. Частина 2. Марамуреш
Подорожуємо без віз. Частина 3. Будапешт