Невелике село Бакирівка знаходиться неподалік Охтирки в мальовничій заплаві р. Ворскла.
Село, яких на Слобожанщині багато, певно і не зацікавило би мене, аби не витвір дерев’яного зодчества, і де вже правду ховати, саме занепад цієї пам’ятки вабив щонайсильніше.
 |
 |
На дворі був кінець жовтня, золото березового гаю обабіч дороги з Охтирки радував око. Стан дороги радувати а ні око, а ні інші частини тіла не міг, проте до такого вже не звикати. Я їхав до Бакирівки на таксі і вів жваву бесіду з водієм про життя, про жінок, і зрештою, як то завше буває, скотилися у політику. До початку Євромайдану лишався цілий місяць. Таксист “епітетів” для правлячої еліти не жалкував, але всю боротьбу зводив до виборів. На його думку найкращим рецептом було всім прийти на вибори і всіх закреслити “Аби вони, суки, знали”. Що далі, в його рецепті не передбачалося, вочевидь, послати “всіх тих сук, які всі однакові” і було найвищим прагненням демократії в його розумінні.
Особливо сперечатися не хотілося, бо ж до Євромайдану лишався ще цілий місяць, ми впевнено крокували в Європу, і ніхто з нас двох навіть уявити не міг, що станеться через той місяць…
Та я, власне, не про те. За такими бесідами ми приїхали прямісінько до церкви.
Церква Святої Параскевії П’ятниці збудована вочевидь наприкінці 19 ст.
 |
 |
 |
Як її описує “Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР”:
ПЯТНИЦКАЯ ЦЕРКОВЬ, вторая половина XIX в. Деревянная, на кирпичном основании, внутри оштукатурена, крестовая в плане, пятисрубная одноглавая, с пристроенной с запада колокольней и помещениями по сторонам. Переход о четверика центрального сруба к восьмерику перекрытому высоким шатром с луковичной главкой, при помощи парусов. Одной из особенностей памятника являются пятигранные окна в основном объеме и прямоугольные трехстворчатые в каждой из граней восьмерика.
Высокая двухъярусная колокольня напоминает северные русские шатровые храмы
Як виглядала церква у середині 1980-х і у 2007 можемо бачити нижче…
 |
 |
| фото з ПГА | фото С.Шейка 2007 р. з ДХУ |
Нині ще гірше. Принаймні втрачено і фронтони…
Загалом історія храму походить ще з 1560 р., неодноразово перебудовувалася (у 1712, 1801, 1864 рр. тощо). Принаймні Таранущенко С.А. у своїй праці “Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України” згадує церкву 1801 р. як “мала хрещатий план у вигляді чотирикутної нави та 4 чотирикутних рукавів. Розібрана”
 |
 |
 |
Стиль існуючої церкви визначають як дерев’яний модерн. Не беруся стверджувати, що то відповідне визначення, але незважаючи на типовий єпархіальний проект, за яким будували практично всі тогочасні церкви, архітектору таки вдалося зробити її унікальною і видатною, не схожою на безліч інших.
 |
 |
До слова – про архітектора. Проект церкви створив Володимир Миколайович Покровський. Сучасник іншого Покровського (той був також Володимиром, але Олександровичем, відомого нам з Покровської церкви у Пархомівці) був єпархіальним архітектором Варшавсько-Холмської і Харківської єпархій. Збудував аж 60 храмів, кожен з яких, хоча також був збудований за жорсткими єпархіальними канонами, вирізнявся своєрідністю і неповторністю. На жаль до наших часів дожив лиш один храм…
Зважаючи на унікальність творіння Покровського Бакирівську церкву Постановою Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” за № 442 від 6.09.1979 р. було внесено до реєстру пам’яток національної архітектурної спадщини.
 |
 |
Одначе це не врятувало її від занепаду і руйнування…
 |
 |
 |
Далі тільки фото, з них ясно все і без описів
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
| р. Ворскла у Бакирівці |