Минулого разу ми відвідали Поморянську ратушу. Але звичайно, не нею єдиною славне це містечко на Опіллі. Як-то водиться у кожному поважаючому себе селі тут є церква. Навіть дві. Але новіша мурована церква Св.Трійці меншцікава, хоч і споруджена 1889 р. Зате стара дерев’яна за новою на горбочку за нею – досить таки атракційна. Офіційна її назва – церква Собору Пресвятої Богородиці.
 |
 |
Сільська легенда гласить, що звели її козаки Кривоноса та Москаленка під час походу Хмельницького на Львів. Легенда, легендою, але церкву датують трохи пізнішим часом – десь на півстоліття – у 1690 р. Одна з її попередниць, збудована ще на кошти батька Яна ІІІ Собєського Якуба, згоріла у 1672 р., причини історія замовчує, але ймовірніше під час турецької навали, коли було зруйноване і все містечко. Церкву швидко відбудували – у 1674 р., але дуже скоро вона вже не задовольняла потребам парафії, що стрімко зростала, тому за 16 років взамін малої церкви звели нинішню.
 |
 |
Церкву звуть Горішньою, бо ж розміщена вона на горбку. Була в містечку ще й Долішня церква Пресвятої Трійці, але наприкінці 19 ст. вона занепала і скоро була розібрана. Всіх вірян почала приймати Горішня церква.
Бляха на куполах – то не гіркі реалії сьогодення, коли дорогий гонт змінюють на дешеву бляху, роблячи з церков такий собі броненосець. Бляха (до честі треба сказати, вона не зашиває цікаві похилі стіни) з’явилася тут ще 1899 року (певно дорогою тоді ще була).
За радянських часів була пристосована під склад. Повернули їїх вірянам у 1989 р.
 |
 |
 |
Ось що про неї пише ПГА:
СОБОРА БОГОРОДИЦЫ ЦЕРКОВЬ И КОЛОКОЛЬНЯ, 1690 г., (ул. Садовая, 8а). Датируется по надписи на косяке южной двери. Реставрирована в 1852 г.
Деревянная, трехсрубная, трехглавая. Состоит из квадратных в плане нефа и бабинца и граненого восточного сруба. Центральный объем завершен главой с восьмигранным барабаном и венчающей маковкой. Грушевидные декоративные главы боковых срубов посажены непосредственно на трехскатные крыши. С северной стороны к восточному объему примыкает квадратное помещение. Сооружение по периметру окружено опасанием на столбах. Стены срубов имеют незначительный наклон внутрь.
Единый ансамбль с сооружением составляет колокольня. Деревянная, двухъярусная, каркасная, квадратная в плане, покрытая шатром. Памятник реставрирован в 1969-1970 гг. Принадлежит к типичным произведениям галицкой школы народной архитектуры.
 |
 |
| скульптури і капітель колони невідомого мені походження |
На додачу до ПГА треба ще відмітити, що вхід до церкви влаштований не традиційно – з заходу з бабинця, а по центру південної стіни, як це можемо спостерігати, наприклад, в Урмані.
В поморянців існувало (та і досі існує) переконання, що ікона Покрова Святої Богородиці, що зберігається в церкві, не раз рятувала місто від нещасть. З нагоди деканального свята Великого Ювілею у Поморянах 26-27 серпня 2000 року видали буклет, в якому описано зцілення людей, які зверталися до ікони Богородиці з Горішньої церкви.
Список використаних джерел:
– Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, т. 3, с. 140
– Віктор Громик Дерев’яні церкви Галичини
– Роман Бречко “Поморяни. Церква Собору Пресвятої Богородиці”
Переглянути Україна на карті більшого розміру