Лісавєтград. Частина 1. Топоніміка

Хоча я й живу всього в 150 км від Кіровограда, побувати там не проїздом довелося лише цього літа. Місто несподівано сподобалося. І справа не тільки у збереженому ансамблі старої еклектично-модернової забудови 19 ст., про те я знав і раніше, скільки у такій важкопоясненій словами дефініції як дух міста.
Запланував серію коротеньких розповідей про колишній Лісаветград, ще конкретно не знаю, що з того вийде. Але почну сьогодні може і не з самого атракційного, але… Отже – про назви кіровоградських вулиць.

сподобалися нові таблички

Готуючись до поїздки і не знайшовши в книгарні мапу Кіровограда, я поліз до гугл-мап. Гугль знав назву кожнісінької вулички цього обласного центру, але від мапи віддавало глухою совковістю. Центральна вулиця Карла Маркса, перпендикулярна їй – Леніна, тут були і Луначарський, і Володарський із Дзержинським… Коротше, стандартний набір. Та й що було чекати від міста, в якому досі точиться полеміка з повернення історичної назви, позаяк Сергій Миронович Костриков жодного стосунку до нього не мав?
Але на місці таких вулиць я не знайшов :)
Виявляється ще в жовтні 2011 міська рада ухалила рішення про повернення деяким вулицям в центрі історичних назв. Так центральна вулиця (кол. К.Маркса) стала Великою Перспективною, а Леніна – Дворцовою.

Все ж приємно, коли головні вулиці носять оригінальні назви, а не поголовно Шевченка/Грушевського/Незалежності
З Дворцовою, звичайно, трохи складніше. Мені так і хочеться назвати її Двірцевою, але по-перше, до двірця вона не веде, а по-друге, певно мало хто у Кіровограді назве залізничний вокзал двірцем. Але нехай буде, все ж ліпше, ніж банальний Лєнін в кожному місті.

У назвах не забули і про міського голову Єлизаветграда, за часи керування якого це місто пережило справжній бум розвитку. Цікаво, чи згадають так колись про наших нинішніх очільників?
А ще гарно, що на табличках пишуть коротеньку інформацію про того, чиїм ім’ям названо вулицю. Хоча з Шевченком – то вже певно, занадто :)

А традиція пояснювати назви вулиць у Кіровограді, виявляється, були і раніше. То й добре, відразу зрозуміло, що до російської Пєрмі то стосунку не має.

Не забули і про сучасних героїв України. Ім’ям Чорновола назвали колишню Луначарського (це до депутатського корпусу Черкас, який ревносно захищає вул.Енгельса від “зазіхань” громади назвати ту вулицю іменем відомого земляка). А от назви міських районів, як і міста в цілому, поки що лишилися старими.

Лісавєтград. Частина 2. Будинок Барського

КАТЕГОРІЇ

Коментування закрито