На питання, чому так багато людей в популярній останнім часом Долині нарцисів поблизу Хуста (1 травня – неначе ж і ранувато для цвітіння) – “невже цвітуть?”, малий хлопець, що пропонував нам купити за 5 гривень в’язку тих квітів, відповів “Їдуть, бо режиму не знають”.
Автівок, припаркованих біля входу з заповідник, справді було багато. Так само як і люду, рівно, який хотів побичити те диво природи, і який мав на тому бізнес – продати магнітик на холодильник чи склянку квасу, наприклад. В нережимний період (на той час розцвіло лиш 4% квітів) життя в долині кипіло.
Долина нарцисів (з Вікіпедії) – унікальний ботанічний об’єкт, в якому охороняється найбільший у Середній Європі осередок нарцису вузьколистого (Narcissus angustifolius). Цей середньоєвропейський високогірний вид поширений в Альпах, на Балканах i в Карпатах на висотах 1100—2060 м. Популяція в цьому рівнинному локалітеті збереглася з післяльодовикового періоду i має реліктовий характер. У 1980 р. нарцис вузьколистий занесено до Червоної книги України.
Заповідний масив розташований в урочищі Кіреші, за 4 км від м. Хуста Закарпатської області. З 1992 р. у складі Карпатського біосферного заповідника входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Вказана обставина (Червона книга, заповідник, і все таке) не дуже бентежить горе-туристів, які вважають своїм обов’язком всістися дупою в ті квіти, аби сфотографуватися на їх фоні (дарма, що квіти лиш поодинокі). Старого дідка-охоронця з гучномовцем не дуже-то й бояться. Та й за прим’яті дупою квіти наче і відповідальності жодної, лиш штраф 12 грн. за кожну зірвану квітку (теж дешевенько)
Маємо надію, що нині, коли ті нарциси мають вже квітнути на повну силу, “цінителі прекрасного” не знищать той унікальний куточок нашої Батьківщини