На закінчення розповідей про столицю Швейцарської Конфедерації – місто Берн – про річку, що протікає містом, живі міські символи та один з парків.
 |
 |
| Ааре та вулиця Mattenenge з мосту Nydeggbr?cke | тераси міської забудови поблизу Ааре |
Річка, що протікає Берном, зветься Ааре. Бере вона початок з однойменного льодовика десь в Бернських Альпах, протікає горами (про вельми цікавий каньон Ааре в Альпах ще йтиметься в одному з наступних репортажів), озерами Тун та Бріенц, а вирвавшись на рівнину, робить вельми мальовничу петлю-меандр, на якій і зародилося місто Берн. Але про те вже йшлося в 1-й частині. Десь далі на півночі Ааре впадає в Райн, але то вже не має стосунку до нашої оповіді.
Найбільшим мостом в старій частині міста є Nydeggbr?cke поблизу Ніддегської церкви (Nydeggkirche), про яку вже теж йшлося в 1-й частині. Міст довжиною в 190 м збудували у 1840-1844 роках за проектом Карла Емануеля Мюллера. Висота мосту над рівнем води сягає 30 м, так. що з нього видно дахи прибрежних будинків.
 |
 |
В це важко повірити, але до будівництва Nydeggbr?cke старе місто з протилежним берегом з’єднував лиш один маленький старий міст Untertorbr?cke, який проходить паралельно новому мосту всього в кілька десят метрів, але значно нижчий нього. Нині існуючий міст Untertorbr?cke (міст при нижніх воротах) було збудовано ще 1490 року взамін дерев’яного. Він був єдиним, позаяк великої потреби в мостах на тоді Берн не мав. Ще в 19 ст. місто повністю містилося в межах півострова, на протилежному ж боці були густі ліси.
Ааре та Untertorbr?cke з високого Nydeggbr?cke
Тепер два мости – один поряд з іншим, кожен в своєму рівні водночас і дивують, і прикрашають швейцарську столицю .
 |
 |
| мости Untertorbr?cke та Nydeggbr?cke | на правому березі Ааре |
Окремою дивиною є старі будинки Alterbern’у, що так близько підходять до води, що здається вода от-от переливатиметься через вікна. На жаль, іноді так воно і буває. Під час паводків (які досить таки часті на Ааре, як не як, річка-то гірська) іноді шлюзи на Ааре не витримують напливу води, і міська влада змушена евакуювати жителів прибрежної смуги.
 |
 |
Принагідно – щодо кольору води. Дуже часто всі альпійські ріки бувають білуватого кольору. Це свідчення того, що в горах пройшли дощі. І якщо ріки наших Карпат в такі періоди стають брунатними зі змитого в горах грунту, альпійські породи, представлені в першу чергу вапняками, зафарбовують воду в такий от колір.
 |
 |
Перейдемо на протилежний – високий правий берег Ааре. Відразу за мостом Nydeggbr?cke нас зустрічає ще одна атракція Берну – старе трамвайне депо. Почувши про нього, я спочатку подумав було про якийсь музей транспорту. Але на повірку “Altes Tramdepot” виявився таким собі величезним пабом, настільки популярним серед туристів, що в його величезному залі яблуку нігде впасти.
 |
 |
| ще один бернський ведмідь, тепер акробат :) | “Старе трамвайне депо” та вже пуста “Ведмежа яма” |
Відразу поруч зі “Старим Трамвайним Депо” колись містилася одна з найвідоміших цікавинок Берну – так звана B?rengraben – “ведмежа яма”. B?rengraben являє собою велику бетонну яму, в яких бернці тримали живих символів міста (ви ще не забули, що Берн – то і є ведмідь?). Традиція та сягає 1441 року. І до недавніх пір бернці бідних ведмедів тримали в таких от нелюдських умовах…
Край цьому неподобству поклали “зелені”, які прийшли до влади в Берні. Вони-то і ініціювали збір пожертв на покращення житлових умов для бернських ведмедів.
B?renpark
Тепер ім’я кожного, хто не пошкодував своїх кровних для цієї мети, гордовито значиться на бруківці поблизу “Старого трамвайного депо”. А сама яма перетворилася на цілий парк для ведмедів, який так і зветься – B?renpark. Відкритий він був 22 жовтня 2009 року.
Ведмеді мають тепер не бетонну яму, а цілий зелений схил над річкою, та й навіть добрячий клапоть самої річки. Туристи можуть оглядати їх зі спеціального помосту, що тягнеться вздовж Ааре. Ну що ж, молодці. І ведмедям добре, і туристичний потік збільшили (скільки там їх могло поміститися навколо ями?).
 |
 |
| “дошка” пошани | самець відділений від самки з потомством |
По протилежну сторону від мосту Nydeggbr?cke на крутому правому березі річки розбитий Rosengarten (парк троянд, тобто). Власне цікавий для мене він був не самими трояндами (як такого якогось великого розарію я там і не зауважував), а тим, що саме з Розенгартен відкривається чудовий вид на старе місто.
На жаль густі крони дерев влітку приховують вид на річку внизу, тому весь меандр видно не так добре. Але Розенгартен всеодно є улбюбленим місцем відпочинку бернців.
 |
 |
Крім того зі схилів Розенгартену відкривається вид на передгір’я та власне самі Альпи. Шкода, не видно засніжених піків. Чи то їх кутають хмари, чи то просто далекувато.
На додачу ще кілька видів старого міста з парку:
 |
 |
Переглянути Берн на карті більшого розміру
Серія Confoederatio Helvetica
Попередні частини:
Частина 1. Середмістя
Частина 2. Berner Brunnen
Частина 3. M?nster