Район Підзамче – колишнього передмістя княжого Львова – розкинувся з північного боку Високого Замку. Домінатною Підзамче як і раніше, так і нині залишається церква Св. Параскеви П’ятниці.
Підзамче з Високого Замку. На передньому плані П’ятницька церква
За офіційною версією походження церкви – вона виконувала роль аванпосту за міськими мурами на т.зв. Волинському шляху (дорога на Волинь), оборонного пункту для жителів передмістя. В ході архітектурно-археологічних досліджень у 1977-78 рр. було виявлено фундаменти, що відносять до 13 століття. Наймовірніше церква попередниця існуючої первісно була дерев’яною, згодом – мурованою.
 |
 |
| П’ятницька церква з Високого Замку | вул.Б.Хмельницького |
Деякі дослідники висловлюють припущення, що первісно церква стояла посеред ринкового майдану (планування якого простежується серед нинішньої забудови), тому була однією з центральних (ймовірно парафіальних міських – на відміну від княжої св.Миколая) в серці (а не на околиці) княжого міста Лева.
Так чи інакше, але в подальші часи, з переміщенням міського життя в район площі Ринок, Підзамче стало передмістям. Певно з тих пір на місці дерев’яної зводиться нова мурована церква (перша згадка про яку стосується 1443 року), і хоча не має жодного уявлення як вона виглядала, можна припустити, що вона також носила оборонний характер, позаяк життя передмістя за міськими мурами вимагало такого от укріпленого оборонного пункту.
Нині існуючу церкву збудували у 1644 рр. (на місці зруйнованої пожежею у 1623 р.) на кошти молдавського господаря (а на той час емігранта у Львові) Василя Лупула, про що, зокрема, свідчить молдавський герб із зображенням голови вола під зіркою та короною з сонцем та місяцем по обидва боки, шаблею вгорі, скіпетром та княжою короною, та напис:
“Сонце місяць і корона,
Сцептрум палаш оборона,
Глава в вінцю і звіздою
Нотоють всі ясность твою.
Храм сей зверш. року АХМД августа ІЕ (тобто “року 1644 серпня 15”)”
 |
 |
Церкву присвячено покровительці молдавського господаря – святій Параскеві. Освячено церкву у 1645 р. Церква мурована у нижній частині з ламаного каменю, у верхній – з цегли. Однонавова, з невеличкими бабинцем і вівтарем. У плані має форму прямокутника з гранчастою апсидою, набагато нижчою від основної частини. Над бабинцем здіймається масивна чотиригранна вежа, яка органічно зливається із загальною масою будівлі. При загальній довжині храму у 22,75 м висота її вежі складає 44 м. Тому, незважаючи на загальний суровий вигляд, церква видається дещо тендітною :)
Верхній ярус вежі декорований широким аркатурним поясом, там же збереглися бійниці, які вказують на її оборонний характер. Архітектура пам’ятки не має чітко вираженого стилю.
Верх у вигляді бані з чотирма меншими вежечками (“під вежу Корнякта”) прибудовано при реставрації 1908 р. за проектом архітектора М. Лужицького на місці давнього шатрового покриття.
 |
 |
| П’ятницька церква у 1900-1907 рр. Автор невідомий. З www.lvivcenter.org | П’ятницька церква у 2007 році |
Цінною мистецькою пам’яткою церкви є один з найстаріших іконостасів, створений львівськими митцями одночасно з побудовою храму. Іконостас П’ятницької церкви вважається одним з найгарніших у Галичині. Він складається більш як з 70 ікон, розташованих у шість рядів, і являє собою величавий комплекс живопису та декоративної різьби. Цей іконостас являє собою монументально-декоративну стіну з тектонічно цілісною структурою. Основні його яруси – так звані деісусний, празничний, страсний – підкреслені не лише горизонтальними, але й вертикальними членуваннями.
 |
 |
Крім того, тут досягнуто гармонійне поєднання окремих його частин шляхом зменшення розмірів ікон деісусного ряду й розташуванням над ним ярусу з зображенням «страстей господніх». Посилена також насиченість твору декоративними елементами (рельєфне ажурне різьблення, поглиблення ніш, які обрамляють не лише центральні, а й інші ікони, чим досягається більша гра світла і тіні тощо).
На жаль його авторство невідоме. За стильовими та мистецькими ознаками його можна віднести до майстерні відомого львівського художника кінця 16 — першої третини 17 ст. Федора Сеньковича.
Поряд з церквою у 1996-1999 роках за проектом В.Швеця збудовано нову дзвіницю.
 |
 |
Переглянути Львів на карті більшого розміру
Інші статті серії: Львів непопсовий