Львів непопсовий. Бенедиктинки

admin | 27 Лютого

Вся серія “Львів непопсовий” завдячує двом моїм відкриттям, вже згаданому раніше будинку на Жовківській рогатці та атракції, про яку піде мова сьогодні.
Що цікаво, свого часу, побачивши зображення цієї ренесансної вежі у Романа Бречка чи то на малюнку у першому виданні “Історичних проходів по Львову” Крип’якевича, чи то у величезній колекції архівних фото його батька (Бречка, не Крип’якевича), точно вже і не згадаю (позаяк у новітньому перевиданні “Історичних проходів” про цю атракцію не йдеться), я ті дві споруди ототожнив. Так, колись я міг ототожнити ренесанс 16-17 ст. з неоготикою 19-20-го :).
Отоді я вперше дізнався про монастир Бенедиктинок.

на подвір’ї монастиря

Незважаючи на свою близкізть до центру, поважний вік та архітектурну цінність (ренесанс, як не як), комплекс колишнього монастиря Бенедектинок лишається доволі таки маловідомим туристичним об’єктом.
Розміщується він на тихій чи то вулиці, чи площі Вічева під номером 2.

Заснований монастир був далекого 1593 року, і став другим жіночим монастирем Львова після монастиря кларисок. Засновником монастиря був такий собі шляхтич Станіслав Сапоровський. Зробив він то для своїх трьох дочок, які вирішили стати черницями.

комплекс монастиря з вежі ратуші

Будівництво костелу Всіх Святих розпочалося 1597 року (закінчене 1616 року) за проектом відомого львівського архітектора Павла Римлянина. Вже 1623 року костел горів, за його відбудову плюс зведення чудової вежі (яка без сумніву є домінантою всього монастирського комплексу) взявся інший архітектор Ян Покорович у 1627 р. Після пожежі у 1748 році монастир відбудовувався іншим відомим львівським будівничим Мартином Урбаніком.

Костел і вежа укріплені контрфорсами й оздоблені білокам’яними різбленими порталами та аттиком у стилі ман’єризму. В едикулі вежі встановлено скульптуру Ангела-Хоронителя.

До південно-східної частини примикає споруда келій. Початково була збудована з дерева одночасно з мурованим костелом. Тепер вона мурована, складна в плані, двоповерхова. Споруда келій з арками лоджій, білокам’яними порталами та скульптурами в едикулах, а також з оригінальною конструкцією хрещатих склепінь, що підтримуються одним стовпом, зберегла прийоми будівництва та елементи ренесансної доби. Споруджена вна була протягом 1612-1687 рр. Шкода лиш замурованих згодом аркад.

З 1608-1610 монастир було оточено високим муром, позаяк монастир стояв за міськими стінами і мусив оборонятися самостійно. Частина мурів збереглася донині разом із брамою з Вічевої площі. Над порталом брами збереглася ікона Вознесіння Пресвятої Богородиці ззовні, та Архангела Михаїла зсередини. До брами примикає двоповерховий будиночок капелана, збудований у 1780 р.

Орден Бенедектинців, що активно підтримував папство і користувався у Ватикану покровительством у середньовіччя був найбільшим феодальним землевласником. Це ж стосувалося і Львова. Монастир Бенедектинок займав велику територію з садами та городами, які простягалися до нинішніх вулиць Ужгородської та Замкової.

У радянські часи у костелі влаштовано склад, а у приміщені монастиря було Музично-педагогічне училище №2. У 1946 році на території монастирського саду збудовано середню школу №19. Нині монастирський комплекс належить згромадженню сестер студиток і носить назву Храм Усіх Святих і монастир Покрови Пресвятої Богородиці сестер студиток. У монастирі діє школа святої Софії, до слова відкритої ще сестрами бенедектинками у 1930 році.