Унредаль – маленьке (всього 80 мешканців) село в комуні Еурланн (Aurland) фюльке Согн-ог-Ф’юране (Sogn og Fjordane) на заході Норвегії. Важко те уявити, але аж до 1988 року до села неможливо було дістатися автомобілем.
Дороги просто не існувало. Впродовж 1000 років єдиний шлях, що сполучав Унредаль з навколишнім світом – був Еурлансфйорд (Aurlandsfjorden) – відгалуження найбільшого в Норвегії та другою за величиною у світі Согнефйорда.
Undredal з Aurlandsfjorden
Фйорд і зараз, навіть після будівництва довжелезних 11-ти та 5-ти кілометрових тунелів, відіграє важливу роль в житті села. Більшість туристів припливають сюди на прогулянкових катерах, громадський транспорт – теж водний.
Aurlandsfjorden
Дерев’яні будинки – типова забудова норвезьких сіл. Одначе виглядає добротно і естетично. Необхідний атрибут – флагшток. Люблять норвежці вивішувати над помешканнями національний прапор або частіше – вимпел. І звичне для Західної Норвегії – літні кемпінги.
 |
 |
 |
 |
На 80 мешканців села припадає аж 500 кіз. Не дарма – головний символ Унредаля – коза, увіковічнена у бронзі:
І 500 кіз тут не дарма. Щороку в Унредалі вручну за старовинними технологіями виробляється 11 тон національних ласощів – коричневого козиного сиру. Не куштували? Будете в Норвегії, обов’язково скуштуйте!
А ще тут щороку наприкінці липня проводиться фестиваль сиру. І якщо вже мова зайшла про фестивалі, то не сиром єдиним. Унредаль влітку приймає ще один фестиваль – сіножаті. Полів тут не те, щоби не багато. Взагалі катма. Але сіно для кіз таки знаходять в вузькій затисненій скелястими стінками Унредальській долині.
 |
 |
Особлива атракція Унредаля – найменша із збережених у Норвегії ставкірк – унікальних дерев’яних каркасних церков. До того ж церква одна з найстаріших, збудована ще 1147 року, вона на кілька десятиліть старша від знаменитої ставкірки Боргунд і лише на 15 років молодша найстарішої із збережених – ставкірки в Урнесі.
Церква неодноразово перебудовувалася і реконструювалася, так, що тепер мало схожа на той первісний вигляд, який мали ставкірки у 12 сторіччі. Значний вплив на зміни архітектурної форми здійснила Реформація. А перебудова у середині 19 ст. остаточно зробила церкву Св.Миколая схожою на більшість сільських церков Норвегії. Та так, що я табличку з написом “1147” сприйняв спочатку скорше як порядковий номер парафії чи, можливо, номер в реєстрі пам’яток. Важко було повірити, що ця на вигляд з 19 ст. церква має такий поважний вік.
Церква і нині діюча, що взагалі не типово для ставкірк (більшість з них – то музеї). Мабуть тому ставкірка Унредалю так популярна серед молодят не тільки Норвегії, але і Європи. Плануєте весілля? То може вінчатися тут? ;)
На жаль мені не вдалося потрапити до середини. Служби тут проводяться не регулярно, а туристам треба узгоджувати прибуття заздалегідь. Але всередині є що подивитися, судячи з фото в мережі – щось схоже на розписи наших карпатських церков:
 |
 |
| фото J. P. Fagervack з Вікіпедії | фото T.Domaas з undredal.no |
Ну що ж, час покидати цей чарівний куточок, загублений серед скель та фйордів Західної Норвегії
далі чекають нові чудові місця нові краєвиди
А на згадку про чарівну норвезьку глибинку лишаю ще одне фото-панораму (клікабельна)
Подивитися Undredal на мапі більшого розміру